Розділ ІЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЯК НАУКАІ НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

Програмні питання

? Загальна теорія держави та права як наука. її функції та місце у системі юридичних наук.

Об'єкт і предмет загальної теорії держави та права.

Методологія загальної теорії держави та права.

та права.

? Загальна теорія держави та права як навчальна дисципліна: структура, завдання, призначення та місце у системі навчальних юридичних дисциплін.

Спеціальна література

Алексеев С. С. Право: азбука-теория-философия. Опыт комплексного исследования - М., 1999.

Васильев А. И. Правовые категории - М., 1976.

Джегутанов Б. К., Стрельченко В. И., Балахонский В. В., Хон Г. Н. История и филосифия науки: Учеб. пособие для аспирантов - СПб., 2006.

Жоль К. К. Философия и социология права - К., 2000.

Зеленков М. Ю. Политология для юристов.- М., 2003.

Ильин В. В. Теория познания. Введение. Общие проблемы - М., 1993.

Казимирчук В. П. Право и методы его изучения.- М., 1965.

Карбонье Ж. Юридическая социология - М., 1986.

Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права).- М., 2000.

Козлов В. А. Проблемы предмета и методологии общей теории права.-Л., 1989.

Коростей В. Якою бути національній теорії держави і права? // Право України.- 2001.- № 7. '

Лапаева В. В. Социология права. Краткий учебный курс.- M., 2000.

Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права - M., 2002.

Лукич Р. Методология права.-M., 1981.

Малахов В. П. Философия права - Екатеринбург, 2002.

Недбайло П. О. Введение в общую теорию государства и права.-К., 1971.

Нерсесянц В. С. Философия права.- М., 1997.

Оксамытный В. В. Российское правоведение: тенденции развития // Россия на рубеже тысячелетий - М., 2000.

Орзих М. Ф. Содержание методологии юридической науки // Правоведение.- 1973.-№ 1.

Сартр Ж.

Синха С. П. Юриспруденция. Философия права.- М., 1994.

Степин В. С. Теоретическое знание - М., 2000.

Сырых В. М. Логические основания общей теории права. Элементный состав. Т. 1.- М., 2000.

Сырых В. М. Метод правовой науки: основные элементы, структура.-М., 1980.

Тарановский Ф. В. Энциклопедия права.- СПб., 2001.

Тарасов H. Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение.- 2001.- № 1.

Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения.- М., 1996.

Фельдман Д. И., Курдюков Г. И., Лазарев В. В. Теоретические проблемы методологии исследования государства и права.- Казань, 1975.

Честное И. Л. Актуальные проблемы теории государства и права. Эпистемология государства и права,- СПб., 2004.

Четверний В. А. Понятие права и государства. Введение в курс теории права и государства.- М., 1997.

Чиркни В. Е. Государствоведение: Учебник.- М., 2000.

Шабалин В. А. Методологические вопросы правоведения.- Саратов, 1972.

Юдин Б. Г. Методология науки. Системность. Деятельность.- М., 1997.

Юрій M. Ф. Соціологія.- К., 2005.

Яковлева Е. Ю. Научное и вненаучное знание.- СПб., 2000.

Posner R. The Problems ofjurisprudence- Chicago, 1990.

Юридичний словник

Загальна теорія держави та права - це система знань про загальні закономірності державно-правових явищ, їх сутність, призначення, виникнення, функціонування та розвиток у суспільстві.

Функції загальної теорії держави та права - це основні напрями виявлення та фіксації знань про загальні закономірності державно-правових явищ.

Предмет загальної теорії держави та права - основні сутнісні властивості державно-правових явищ, що зумовлюються загальними закономірностями їх виникнення, функціонування та розвитку.

Державно-правові закономірності - це стійкі, об'єктивні зв'язки між державно-правовими явищами, між ними та іншими соціальними явищами, що виявляються через їхні юридичні властивості.

Метод загальної теорії держави та права - це спосіб пізнання державно-правових явищ, що складається із системи прийомів, за допомогою яких виявляються загальні закономірності їх виникнення, функціонування та розвитку.

Загальнотеоретичне поняття - це науково достовірне знання про загальні закономірності державно-правових явищ.

Сутність загальної теорії держави та права - виявлення загальних закономірностей державно-правових явищ та утворення на цій основі загальнотеоретичного поняттєво-категоріального апарату.

Загальнотеоретичні категорії - це загальні поняття, що відображають стійкі суттєві внутрішні та зовнішні взаємозв'язки державно-правових явищ.

НАУКА -

система знань про світ та людину, закономірності їх виникнення та розвитку, отриманих за допомогою відповідних методів

Суспільно-гуманітарні науки: філософія; філологія; економічна наука; соціологія; політологія; історія;

культурологія;

етика;

лінгвістика;

статистика;

юриспруденція

Технічні науки:

теоретична механіка,

будівельні конструкції,

радіотехніка

Природничі науки

біологія;

ботаніка;

хімія;

фізика;

астрономія;

інші

СИСТЕМА ЮРИДИЧНИХ НАУК Науки, що вивчають зарубіжне право:

- конституційне право зарубіжних країн;

- цивільне право зарубіжних країн;

- кримінальне право зарубіжних країн Теоретичні науки:

- загальна теорія держави та права;

- філософія права;

- соціологія права;

- порівняльне правознавство -

Галузеві науки:

- конституційне право;

- адміністративне право;

- кримінальне право;

- цивільне право;

- трудове право;

- сімейне право;

- земельне право;

- екологічне право;

- кримінально-процесуальне право;

- кримінально-виконавче право;

- цивільно-процесуальне право;

- інші

Міжгалузеві юридичні науки:

- кримінологія;

- організація та діяльність судів і правоохоронних органів;

- прокурорський нагляд;

- господарське право;

- соціальне (соціального за-безпечення) право;

- інші

Прикладні (юридичні) науки:

- криміналістика;

- судова медицина;

- судова психіатрія;

- юридична психологія;

- правова статистика Науки, що вивчають римське право

Науки міжнародного права

Історично-правові науки:

- історія держави та права;

- історія політичних і правових учень *

Метод

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЯК НАУКА

Предмет

Теорія держави:

політичне державознавство;

юридичне державознавство;

порівняльне державознавство

Теорія права: філософія права; юридична догматика; соціологія права; порівняльне правознавство

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ

об'єктивні зв'язки;

причинно-наслідкові та функціональні зв'язки; стійкі зв'язки; загальні зв'язки;

виявляються через найсуттєвіші ознаки (юридичні властивості) явищ

ОСОБЛИВОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

суспільна наука; юридична наука;

загальнотеоретична наука (містить наукові знання про загальніші закономірності державно-правових явищ);

фундаментальна наука (виявляє сутнісні властивості державно-правових явищ);

методологічна наука (виконує системоутворювальну роль у комплексі юридичних наук)

ФУНКЦІЇ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

онтологічна (виявлення сутності державно-правових явищ, причин їх виникнення та існування);

гносеологічна (пізнавальна) (виявлення та пояснення державно-правових закономірностей); евристична (виявлення нових закономірностей);

прогностична (виявлення тенденцій розвитку державно-правових явищ);

методологічна (створення поняттєвого апарату, який є базовим для галузевих та інших юридичних наук); ідеологічна (формує правосвідомість суб'єктів);

організаційно-прикладна (спрямована на зміну державно-правових явищ, обґрунтування необхідності);

розв'язання тих чи інших державно-правових проблем

ОБ'ЄКТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА -частина державно-правової реальності, що пізнається в межах предмета загальної теорії держави та права

Державно-правові явища

Право

Держава

Філософія

Соціологія

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА РЕАЛЬНІСТЬ

Конституційне право Кримінальне право

о аз

О.

5 'З

Я"

ОБ'ЄКТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА: державно-правові явища: форма держави, апарат держави, система джерел права, правові відносини, правотворчість, правореалізація, правотлумачення тощо

о со я о. с 1> еа о ч >> о.

й я О.

с

о вз

о. с

аз

о о І м

5 03

о.

о.

о

Предмет загальної теорії держави та права -основні сутнісні властивості

державно-правових явищ, що зумовлюються загальними закономірностями їх виникнення, функціонування та розвитку

о

03

со

а.

с

<и

X зг

<и

и

Загальна теорія держави та права

Цивільно-процесуальне право

Кримінально-процесуальне право

Історія

Політологія

ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

закономірності виникнення державно-правових явищ; закономірності формування (побудови) державно-правових явищ; закономірності функціонування державно-правових явищ; закономірності розвитку державно-правових явищ

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТА ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

вивчає державно-правові явища в цілому; держава та право пізнаються як взаємопов'язані явища; його змістом є загальні закономірності державно-правових явищ, в яких проявляється їхня сутність і соціальне призначення; в його межах виявляються основні сутнісні властивості державно-правових явищ;

предмет є лише стороною об'єкта, що пізнається

МЕТОДОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА -це система підходів, методів і засобів пізнання державно-правових явищ та виокремлення загальних закономірностей їх виникнення, функціонування та розвитку

ї Теоретико- Вчення про метод Методи та засоби Методика теоре- правовий загальної теорії теоретико-правового тико-правового підхід держави та права дослідження дослідження

МЕТОД (ПРИЙОМИ) ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

збирання і вивчення одиничних фактів; індукція;

сходження від конкретного до абстрактного;

системно-структурні прийоми;

сходження від абстрактного до конкретного

Предмет визначає Особливості об'єкта частку загальнотеоретичного дослідження прийомів пізнання зумовлює коло прийомів у межах методу у межах метода МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ зумовлюють необхідність застосування філософських, а також різноманітних загальнонаукових та спеціально-наукових (зокрема, спеціально-юридичних) методів

і—> філософські методи (діалектичний, матеріалістичний, ідеалістичний тощо); —> загальнонаукові методи (соціологічні, психологічні, конкретно-істо-ричні, системні, структурно-функціональні, загальнологічні тощо);

'—> спеціальнонаукові методи:

а) неюридичні (статистичні, кібернетичні, математичні);

б) спеціально-юридичні (формально-догматичні, порівняльно-правові,

конкретизації, тлумачення, правового моделювання, техніко-юридич-

ного аналізу)

СИСТЕМА МЕТОДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА Філософські:

- діалектичний;

- матеріалістичний;

- ідеалістичний;

- інші Загальнонаукові:

- соціологічний;

- історичний;

- системний;

- психологічний;

- структурно-функці-ональний;

- формально-логічні (аналіз, синтез, уза-гальнення, порів-няння, аналогія, моделювання тощо) Спеціальнонаукові методи:

а) неюридичні:

- статистичні;

- кібернетичні;

- інші;

б) спеціально-юридичні:

- техніко-юридичного аналізу;

- тлумачення;

- правового моделювання;

- інші

ПОНЯТТЄВО-КАТЕГОРІАЛЬНИИ АПАРАТ

поняття «держава»; поняття «функція держави»; поняття «механізм держави»; поняття «право», «функція права»; поняття «джерело права», «система права»; поняття «механізм правового регулювання»;

поняття «реалізація права», «застосування права», «тлумачення права»; поняття «правопорушення», «юридична відповідальность»; поняття «правова система суспільства»; інші поняття

зумовленості виникнення, функціонування та розвитку державно-правових явищ соціальними змінами;

відповідності форм держави та права рівню розвитку суспільства; взаємозв'язку норм права та правовідносин;

опосередкованості в нормі права загальних та індивідуальних інтересів; ідентифікованості правової системи з певним її типом; зумовленості ефективності правового регулювання рівнем правосвідо-мості учасників суспільних відносин; співвіднесення в праві можливого та необхідного; зумовленості форми правління державно-політичним режимом

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА»

—> є вступним курсом до системи юридичних дисциплін; —^ метою є акцентування уваги на способах викладу теоретичного матеріалу;

—^ за обсягом є вужчою від науки (остання включає також основні принципи, концепції, основні закономірності виникнення та розвитку державно-правових явищ);

—> має суб'єктивний характер (залежить від автора навчальних програм, кількості годин курсу);

—^ структура курсу відображає основні розділи науки, проте залежить також від суб'єктивних факторів;

—> призначення цієї дисципліни - сформувати у студентів-юристів стійкі знання щодо понять, методів, принципів;

—^- пізнання державно-правових явищ, а також уміння формування навичок та застосування до конкретних ситуацій;

—^.

СТРУКТУРА КУРСУ «ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА»

загальна теорія держави та права як наука і навчальна дисципліна; загальна теорія держави; загальна теорія позитивного права

РОЗВИТОК ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ВІТЧИЗНЯНИМИ ПРАВОЗНАВЦЯМИ Автори Наукові праці та підручники Неволін К. 0.

Энциклопедия законоведения-Т. І-К., 1839 Чижов М. Ю.

Источник и формы права - Варшава, 1872 Ренненкампф М. К.

Очерки юридической энциклопедии- К., 1880; Юридическая энциклопедия.-К., 1907 Гредескул М. А.

К учению об осуществлении права- X., 1900; Лекции по общей теории права.- СПб., 1909 Палієнко М. І.

Учение о существе права и правовой связанности государства.-X., 1908 Жилін 0. О

Із лекцій по енциклопедії права - К., 1910 Спекторський Є. В.

Энциклопедия права - Варшава, 1912 Кістяківський Б. О.

Социальные науки и право. Очерки по методологии социальных наук и общей теории права - М., 1916 Тарановський Ф. В.

Учебник энциклопедии права - Юрьев, 1917 Фатєєв А. М.

Лекции по общей теории права - Прага, 1923 Дністрянський С. С.

Загальна наука права і політики. Т. 1- Прага, 1923; Погляди на теорії права та держави,- Львів, 1925; Соціальні форми права.- К., 1925 Дністрянський С.

Наука про право та державу.- Прага, 1923 Окіншевич Л.

Вступ до науки про право та державу.- Мюнхен, 1987 Бабун Р.

Загальна наука про право та державу - К., 1927 Назаренко Є. В.

Теорія держави та права.- К., 1958 Недбайло П. 0.

Основи теорії держави і права.- К., 1959; Введение в общую теорию государства и права.- К., 1971