<<
>>

ТЕМА 11. ПРАВОТВОРЧІСТЬ. ЗОВНІШНІ ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА

Програмні питання

¦:¦ Правотворчість: поняття, ознаки, види, стадії, принципи.

Поняття та стадії законотворчості.

? Поняття та склад правотворчої техніки.

Зовнішня форма (джерело) права: поняття, ознаки.

¦:¦ Юридична природа основних джерел права.

Система джерел права: поняття, ознаки, елементи, структура. ¦:¦ Поняття, структура нормативно-правового припису, його

види та співвідношення із нормою права та статтею джерела права. Форми викладу норм права у відповідних джерелах права.

? Система джерел права України.

ТВОРЧІ ТА ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Чи відрізняються поняття «правотворення», «нормотворен-

ня», «правотворчість», «законотворість»?

У чому полягає призначення правотворчої діяльності держави? Хто здійснює такий вид діяльності? Охарактеризуйте правотворчу діяльність за основними ознаками. Виокремте її основні стадії та види.

Визначте поняття законотворчості та виокремте основні стадії. Назвіть фактори, які викликали потребу на певному етапі розвитку людства у створенні законодавчого органу, що здійснює специфічний різновид правотворчої діяльності.

Поясніть позицію, висвітлену у юридичній літературі: «Рівень юридичної техніки відображає стан правової культури суспільства». Дайте характеристику складових правотворчої тех-ніки та розкрийте її призначення.

Проаналізуйте текст Конституції України та визначте, які складові правотворчої техніки використав суб'єкт законотворення.

Чи тотожні, на вашу думку, поняття «зовнішня форма» та «джерело права»? Чи оправданим є використання категорії зовнішня форма (джерело) права? Охарактеризуйте зовнішню форму (джерело) права за основними ознаками, назвіть основні їх види.

Які особливості використання джерел права у різні історичні епохи вам відомі? Розкрийте юридичну природу основних джерел права. Чи відоме українській історії таке джерело права як прецедент?

Чи можуть джерела права у межах певної держави або міждержавної організації існувати як певна система? Які фактори сприяють утворенню системи і за яких умов вона є ефективною? Дайте характеристику структурних частин системи джерел права, виокремте основні її ознаки та елементи.

Розкрийте співвідношення статті джерела права, нормативно-правового припису та норми права.

Визначте структуру нормативно-правового припису та виокреміть основні його види.

Охарактеризуйте основні форми викладу норм права у відповідних джерелах права.

Визначте співвідношення конкретних джерел права у системі джерел права України. Назвіть відомі вам джерела конституційного та цивільного права України.

Які деформації законотворчої діяльності в Україні вам відомі? Які, на вашу думку, можливі способи їх подолання.

Чи можлива дія судового прецеденту в Україні? Які судові органи могли б створювати судові прецеденти, що містять норми права?

Чи можуть діяти джерела міжнародного права у правовій системі України? Який механізм необхідний для забезпечення ефективної взаємодії джерел міжнародного та національного права.

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

Конституція України // Відомості Верховної Ради України-1996.-№36.-Ст. 141.

Регламент Верховної Ради України // К.: Парлам. вид-во, 2006.

Закон України «Про міжнародні договори України» // Офіційний вісник України - 2004- № 35.- Ст. 2317.

Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. // Звіт законів України.- 2000.- № 9.- Ст. 117.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні // Відомості Верховної Ради України.- 1997.- № 24 - Ст. 170.

Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // Відомості Верховної Ради України.- 1999.- № 20-21.- Ст. 41.

Закон України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми» // Відомості Верховної Ради України.- 1991.- № 33 - Ст. 44.

Цивільний кодекс України.- К., 2003

Б. Спеціальна література

Блищенко И. П., Дорна Ж. Прецеденты в международном публичном и частном праве.- М., 1999.

Бодотов С. В. Законодательный процесс в Великобритании // Журнал российского права.- 1998.- № 4-5.

Богдановская И. Ю. Судебный прецедент - источник права? // Государство и право-2002.-№ 12.

Бошно С. В. Соотношение понятий: источник и форма права // Юрист.-2001.-№ 10.

Гавршов О.

А. Стратегия правотворчества и социальное прогнозирование.-М., 1993.

Заєць А. Законодавча діяльність: деякі питання методології теорії і практики // Українське право.- 1996.- № 1.

Законодательная техника: Научно-практическое пособие / Под ред. Ю. А. Тихомирова - М., 2000.

Зивс С. Л. Формы права - М., 1981.

Иванов В. В. К вопросу о теории нормативного договора // Журнал российского права.- 2000.- № 7.

Калинин А. Ю., Комаров С. А. Форма (источник) права как категория в теории государства и права // Правоведение - 2000 - № 6.

Керимов Д. А. Законодательная техника - М., 1998.

Козловський А. А. Систематизація законодавства як гносеологічний процес // Право України - 2000 - № 2.

Коростей В. Проблеми правотворчості в Україні// Право України.- 2004.-№3.

Кросс Р. Прецедент в английском праве.- М., 1985.

Луць Л. А., Рабінович П. М, Шмельова Г. Г. Прецедент правовий // Юридична енциклопедія.- К., 2003.- Т. 5.

Малеин Н. С. Правовые принципы, нормы и судебная практика // Государство и право.- 1996 - № 6.

Марченко М. Н. Источники права: Учебное пособие - М., 2005.

Мережко О. О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики.- К., 2002.

Михайлов О. В. Систематизация нормативно-правовых актов как способ их совершенствования.- М, 2003.

Обычай в праве: Сборник - СПб., 2004.

Петрова Л. В. Джерела права (критичний методологічний досвід) // Вісник Академії правових наук України - 1997 - № 1 (8).

Полетта С. В., Сильченко Н. В. Научные основы типологизации нормативно-правовых актов.- М, 1987.

Проблемы юридической техники: Сб. стат.- Нижний Новгород, 2000.

Судебная практика как источник права- М., 1997.

Тихомиров Ю. А. Договор как регулятор общественных отношений // Правоведение - 1990.- № 5.

Троицкий В. С, Морозова 77. А. Делегированное законодательство // Государство и право.- 1997 - № 4.

Харитонов Е., Підопригора О. Деякі міркування з приводу нор-мотворчості // Право України.- 2000.- № 8.

Швеиь М.

Нова технологія законотворення // Право України.-2003.-№ 3.

Шмельова Г. Г. Законодавча термінологія. Законодавча техніка. Законодавчі презумпції. Законодавчі фікції // Юридична енциклопедія.-Т. 2.-К., 1999.-С. 503-505.

Шмельова Г. Г. Юридичні засоби удосконалення змісту і форми законодавства // Концепція розвитку законодавства України.- К., 1996.

31. Язык закона / Под ред. А. С. Пиголкина.- М., 1990.

Юридичний словник

Правотворчість - це юридична діяльність правотворчих суб'єктів, що спрямована на створення (об'єктивацію), зміну, припинення та систематизацію нормативно-правових приписів.

Законотворчість - це правотворча діяльність органів законодавчої влади або народу, яка спрямована на створення (об'єктивацію), зміну, припинення та систематизацію нормативно-правових приписів.

Правотворча техніка - це сукупність засобів та прийомів створення (об'єктивації) зміни, припинення та систематизації нормативно-правових приписів.

Юридична (правотворча) термінологія - це словесне вираження державно-правових понять у нормативно-правових приписах.

Юридичні (правотворчі) конструкції - структурне розміщення (моделі) державно-правових явищ, за допомогою яких формуються нормативно-правові приписи.

Юридична (правотворча) технологія - це засоби (процедури) нормативної побудови змісту джерел права.

Засоби організаційно-документального оформлення джерел права - це реквізити та структурна організація тексту.

Юридична (правотворча) стилістика - це прийоми найбільш доцільного використання мовних засобів у процесі створення нормативно-правових приписів.

Зовнішня форма (джерело) права - це форма об'єктивації норми права шляхом надання їй загальнообов'язковості.

Нормативно-правовий акт - це письмовий юридичний акт правотворчого суб'єкта, що містить норму чи принцип права.

Нормативно-правовий договір - це письмовий юридичний акт суб'єктів договірної правотворчості, що містить норму чи принцип права.

Нормативно-правовий прецедент - це письмовий юридичний акт правозастосовного органу держави, що містить норму чи принцип права і набуває загальнообов'язкового характеру під час вирішення аналогічних справ.

Правовий звичай - санкціоноване державою (державами) звичаєве правило поведінки, яке набуває загальнообов'язкового характеру.

Система джерел права - це комплекс взаємопов'язаних та взаємоузгоджених нормативно-правових приписів, які об'єктивовані у відповідних зовнішніх формах і утворюють нормативно-правову організацію, необхідну для забезпечення правового регулювання у будь-якому суспільстві.

Нормативно-правовий припис - це логічно і граматично завершене та об'єктивоване судження, що має загальнообов'язковий характер.

Нормативно-правовий інститут - це підсистема нормативно-правових приписів, що регулює певний вид (групу) однорідних суспільних відносин.

Нормативно-правова галузь - це підсистема нормативно-пра-вових приписів, що регулюють певну сферу однорідних суспіль-них відносин специфічним методом правового регулювання.

Стаття - це структурна частина тексту певного джерела пра-ва, що є словесно-документальною формою вираження норми права та нормативно-правового припису.

Юридична сила джерела права - це така його властивість, яка характеризує формальну обов'язковість одного джерела права відносно до іншого і визначається часткою владних повноважень правотворчого суб'єкта.

ОЗНАКИ ПРАВОТВОРЧОСТІ

спрямована на створення та об'єктивацію нормативно-правових при-писів;

здійснюється спеціально уповноваженим правотворчим суб'єктом; спрямована на зміну або припинення нормативно-правових приписів; є різновидом юридично значущої діяльності; спрямована на систематизацію нормативно-правових приписів; є процедурною діяльністю органу держави чи міждержавної організації;

є послідовним процесом, що складається з певних послідовних стадій, що регламентується нормами права;

результати цієї діяльності фіксуються в юридичних (зовнішніх) формах вираження

ПРИНЦИПИ ПРАВОТВОРЧОСТІ

наукової обгрунтованості створення джерел права з використанням надбань юридичної науки та інших наукових знань; демократизму (характеризує рівень участі громадян у правотворчості та врахування інтересів різних соціальних груп);

законності (дотримання процедури правотворчості, а також компетен-ції правотворчого суб'єкта); гласності (відкритість процедури правотворчості); професіоналізму (компетентність, обізнаність, наявність навичок у суб'єктів правотворення);

оперативності (своєчасність прийняття нормативно-правових приписів, унесення до них змін, скасування);

диференціації правотворчої компетенції (розподіл повноважень між правотворчими суб'єктами);

компаративності (використання позитивного досвіду інших держав)

ВИДИ ПРАВОТВОРЧОСТІ

За способом правотворчості: пряма (здійснюється шляхом прийняття рішень на референдумі чи на за-гальних зборах);

опосередкована (здійснюється шляхом прийняття рішень уповноваженим на те органом чи посадовою особою)

За суб'єктами правотворчості: правотворчість народу; органів держави;

спеціально уповноважених посадових осіб держави;

органів місцевого самоврядування; недержавних організацій; об'єднань громадян; фізичних осіб, які використовують найману працю

За способом формування нормативно-правових

приписів: створення (встановлення); санкціонування

За способом надання юридичної сили: делегована; договірна; санкціонована; прецедентна

За значущістю:

Законотворчість; підзаконна правотворчість

ВИДИ ЗАКОНОТВОРЧОСТІ

За способом здійснення: прийняття закону шляхом референдуму;

прийняття закону шляхом здійс-нення законотворчої процедури

За суб'єктами: закони,прийняті народом; закони, прийняті органом законодавчої влади

СТАДІЇ ПРАВОТВОРЧОСТІ 1. Підготовка проекту джерела права 2. Прийняття джерела права правотворчим суб'єктом 3. Оприлюднення джерела права ч

СТАДІЇ ЗАКОНОТВОРЧОСТІ

1. Законодавча ініціатива Підготовка проекту джерела права:

розробка концепції закону;

підготовка законопроекту;

внесення законопроекту до органу законодавчої влади

2. Обговорення законопроекту:

підготовка до слухання (в т. ч. розгляд у профільному комітеті);

заслуховування доповіді суб'єкта законодавчої ініціативи;

заслуховування доповіді представника профільного комітету; виступи народних депутатів, представників фракцій;

прийняття законопроекту чи одного з альтернативних законопроектів у першому читанні

3. Прийняття закону: прийняття під час процедури другого читання (постатейно та в цілому);

неприйняття (відхилення);

прийняття (під час процедури третього читання) доопрацьованого за-конопроекту, за який не проголосовано в цілому під час процедури другого читання;

підписання прийнятого в цілому закону керівником законодавчого органу

4. Підписання главою держави прийнятого закону 5. Офіційне опублікування закону та набрання ним чинності

ВИДИ ЗАСОБІВ ТА ПРИЙОМІВ ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ

—> логічні; —> мовні; —> соціологічні; —> психологічні; —> технічні; —> ідеологічні; '—> організаційні

ПРАВОТВОРЧА ТЕХНІКА (СКЛАД)

—> правотворча (юридична) термінологія;

—> правотворчі (юридичні) конструкції;

—> правотворча (юридична) стилістика;

—> засоби організаційно-документального оформлення;

—> особливі засоби правотворчої (юридичної) техніки

ВИДИ ТЕРМІНІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ПРАВОТВОРЧОСТІ

т

Загальновживані (колектив, батьки, діти, народ, житло, земля)

Спеціальнотехнічні (техніка безпеки, габарити, маркування, потужність)

Спеціальноюридичні (заповіт, судочинство, договір, позов, апеляція)

однозначність;

загальновживаність;

стійкість;

взаємоузгодженість термінів; взаємопов'язаність термінів

ПРАВОТВОРЧІ (ЮРИДИЧНІ) КОНСТРУКЦІЇ

(напр., склад злочину; зміст правовідношення; властивості юридичної особи; істотні або типові умови договору)

Нормативна побудова (нормативний припис фіксує зв'язки права, обов'язку, міри відповідальності)

Системна побудова (взаємопов'язаність із іншими нормами)

Галузева типологізація (відповідність основним ознакам галузі права)

ВИМОГИ ДО ПРАВОТВОРЧОЇ (ЮРИДИЧНОЇ) СТИЛІСТИКИ

відповідність вимогам сучасної літературної мови; лаконічність (стислість викладу);

простота (відсутність складних мовних конструкцій, фразеологічних зворотів);

зрозумілість для адресатів; точність (однозначність термінів); визначеність виразів (фраз);

правильне використання сполучників, порівнянь, неологізмів; відсутність емоційного забарвлення; відповідність мові ділових (офіційних) документів ЗАСОБИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Реквізити:

- назва, заголовки;

- номер та дата прийняття;

- грифи («погоджено», «затверджено», «завізовано», «зареєстровано...»);

- підписи;

- посади, прізвище та ініціали;

- реєстраційний номер/ код, присвоєний органом юстиції Структурна побудова:

- послідовна диференціація: томи (книги), розділи, глави, статті, пункти, параграфи, підпункти, частини, абзаци;

- нумерація структурних підрозділів ВИДИ ПРАВОВИХ ПРЕЗУМПЦІЙ За сферою дії:

- загальноправові (добропорядність, знання закону, істинність змісту джерел права);

- галузеві;

- міжгалузеві За можливістю спростування: - спростовні; неспростовні ВИДИ ПРАВОВИХ СИМВОЛІВ За суб'єктами:

- держави;

- органів держави;

- органів місце-вого самовряду-вання;

- об'єднань гро-мадян;

- інших недержавних організацій За предметом регулювання:

- конституційного права (державний герб);

- цивільного права (знак для товарів і послуг, фірмове на-йменування);

- фінансового права (грошові знаки. Сертифікат цінних паперів) За способом зовнішнього виразу:

- предметні (свідоцтво, печатка, банкнота, мо-нета);

- музичні (державний гімн);

- словесні (присяга, девіз),

- діяльнісні (церемонія нагородження, інавгу-рація);

- інші (електронний цифровий підпис) ОСОБЛИВІ ЗАСОБИ ПРАВОТВОРЧОЇ (ЮРИДИЧНОЇ) ТЕХНІКИ

Правова презумпція: припущення про наявність або відсутність юридичних фактів (презумпція невину-ватості особи при вчиненні суспільно небезпечного діяння, презумпція набуття повної цивільної дієздатності з досягненням повноліття, презумпція недостовір-ності негативної інформації про особу)

Правова фікція: прийом, за допомогою якого неіснуючий факт оголошується існуючим (оголошення особи померлою, визнання її безвісно відсутньою, мовчання - свідчення згоди на зроблену пропозицію, визнання вчасно не пред'явлених вимог кредиторів повністю погашеними)

Правова аксіома: очевидні положення, що не потребують доведення (не можна бути суддею по справі, в якій сам виступаєш стороною спору; не можна двічі притягати до одного й того ж виду юридичної відповідальності за одне правопорушення)

Правове застереження: умова, що частково змінює зміст чи обсяг дії норми права, є формою узгодження інтересів суб'єктів, створює новий правовий режим, породжує специфічні юридичні наслідки. Оформлюється за допомо-гою виразів «як правило», «за винятком», «крім ви-падків», «незалежно від», «у цьому разі»

Правовий символ: умовний образ, що набуває правового змісту та охороняється державою (державний прапор, державний гімн, штандарт глави держави, герб населеного пункту, почесна відзнака, суддівська мантія, паспорт громадянина)

Правова примітка:

текстовий, цифровий або образотворчий матеріал, що міститься в додатках або виносках до основного тексту джерела права та доповнює його довідковим, інформаційним, аналітич-ним, порівняльним масивом (таблиця, діаграма, схема, карта, графік, персональний склад органу, опис банкноти, структура файлів тощо)

Правова класифікація:

поділ державно-правових явищ на види, групи, типи, розділи тощо (малий, великий та середній плат-ник податків)

ОЗНАКИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА

приймається компетентним (правотворчим) суб'єктом;

є формально-обов'язковим волевиявленням правотворчого суб'єкта;

містить норму права та принципи права;

є загальнообов'язковим для адресатів;

має письмову та юридичну форми вираження;

діє в часі, просторі та щодо певного кола осіб (адресатів);

має юридичну силу

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

За суб'єктами правотворчості: прийнятий безпосередньо народом (на рефе-рендумі); глави держави; органу законодавчої влади;

органу виконавчої вла-ди;

контрольно-наглядового органу;

органу місцевого само-врядування; керівника підприєм-ства, установи чи ор-ганізації або фізичної особи-працедавця

За юридичною силою:

закони;

підзаконні нормативно-правові акти

За характером і обсягом дії:

загальної дії (акти, що охоплюють усю сукупність відносин певного виду на відповідній тери-торії);

виключної дії (застосовуються лише за надзвичай-них обставин, напр., при запровадженні правового режиму воєнного стану);

обмеженої дії (є чинними лише на окремій території чи щодо чітко визначених суб'єктів, які перебувають на даній території, напр., щодо спеціальної еконо-мічної зони, нерезидентів)

ОЗНАКИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ

приймається декількома правотворчими суб'єктами;

містить норми права та принципи права;

діє в часі, просторі та щодо певного кола осіб (адресатів);

є загальнообов'язковим для адресатів;

має письмову та юридичну форми вираження;

має юридичну силу;

забезпечується державами ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ V 1 За кількісним складом:

- двосторонні;

- багатосторонні За предметом регулювання:

- у міжнародному праві;

- у конституційному праві;

- у трудовому праві;

- в інших галузях права

ОЗНАКИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ПРЕЦЕДЕНТУ

створюється правозастосовним суб'єктом, спеціально уповноваженим на правотворення;

містить норму права чи принцип права;

норма чи принцип права обєктивуються в акті застосування права; має письмову зовнішню форму вираження;

поширює свою дію та має обов'язковий характер лише щодо суб'єктів

та відносин в аналогічній справі;

є більш близьким до юридичної практики;

створюється лише за відсутності нормативно-правової регламентації; має юридичну силу, похідну від суб'єкта правотворення

ВИДИ ПРЕЦЕДЕНТІВ

Нормативно-правові

Правотлумачні

Правозастосовчі

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРЕЦЕДЕНТІВ

За предметом регулювання:

у міжнародному праві;

у конституційному праві;

у цивільному праві;

у трудовому праві;

в адміністративному праві

За суб'єктами правотворення

судові;

адміністративні

санкціонується органом держави;

містить норму права;

є загальнообов'язковим для адресатів;

має обмежені регуляторні можливості (охоплює незначне коло адресатів та невелику кількість випадків);

використовується для виразу форми інших джерел права;

має юридичну силу, похідну від суб'єкта санкціонування;

має стійкий характер (санкціонується після багаторазового застосування)

ВИДИ ПРАВОВИХ ЗВИЧАЇВ За предметом регулювання:

- у міжнародному праві;

- у конституційному праві;

- у цивільному праві;

- у морському праві;

- у торговому (комерційному) праві За суб'єктами санкціонування:

- санкціоновані інститутами міжнародних організацій;

- санкціоновані органом законодавчої влади;

- санкціоновані главою держави;

- санкціоновані судовими органами

ОЗНАКИ СИСТЕМИ ДЖЕРЕЛ ПРАВА

є зовнішньою формою системи права;

первинним елементом є нормативно-правовий припис, через який формалізується та об'єктивується норма права;

нормативно-правові приписи взаємопов'язані та взаємоузгоджені;

є поліструктурним утворенням;

має структурні частини: нормативно-правові інститути, нормативно-правові галузі та інші системні утворення;

є нормативно-правовою організацією, необхідною для забезпечення правового регулювання в будь-якому суспільстві;

нормативно-правові приписи об'єктивуються у відповідних зовнішніх формах права;

має динамічний, значною мірою суб'єктивний характер (залежить від діяльності суб'єктів правотворчості)

РЕГУЛЯТИВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ПРИПИСИ Гіпотеза Диспозиція

ОХОРОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ПРИПИСИ Гіпотеза Санкція

ФОРМИ ВИКЛАДУ НОРМ ПРАВА У ДЖЕРЕЛАХ ПРАВА За повнотою (способом) викладу:

- пряма;

- відсилочна;

- бланкетна За рівнем узагальнення:

- абстарктна;

- казуїстична СПІВВІДНОШЕННЯ НОРМ ПРАВА, НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ І СТАТЕЙ ДЖЕРЕЛ ПРАВА ' Гіпотеза, диспозиція, санкція Норма права Гіпотеза, диспозиція, санкція Норма права Гіпотеза, диспозиція, санкція Норма права

Один норма-тивно-правовий припис

Гіпотеза -диспозиція Два нормативно-правових приписи

Гіпотеза -диспозиція Два норма-тивно-пра-вові при-писи

Гіпотеза -санкція

Гіпотеза -санкція

Одна стаття

Одна стаття

Гіпотеза - дис-позиція, гіпотеза - санкція, гіпотеза диспозиція, гіпотеза - санк-ція, гіпотеза -диспозиція, гіпотеза - санкція Дві статті; одне або декілька джерел права

СПІВВІДНОШЕННЯ НОРМИ ПРАВА ТА СТАТТІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Норма права

Норма права

Норма права

1. Зміст норми права г ширшим від тексту статті

2. Зміст норми права та текст статті збіга-ються

3. Зміст норми права є вужчим від тексту статті

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ

За предметом правового регулювання (галузевою ознакою):

приписи конституційного права;

приписи адміністративного прав;

приписи цивільного права;

приписи інших галузей права

За юридичною формою виразу:

приписи законів;

приписи міжнародних договорів;

приписи прецедентів;

приписи підзаконних нормативно-правових актів

За способом (повнотою) викладу

та рівнем узагальнення: прямі; відсилочні; банкетні; абстрактні; казуїстичні

За функціями у правовому регулюванні: регулятивні; охоронні

За характером диспозиції: уповноважуючі приписи; зобов'язальні приписи; заборонні приписи

За характером регулювання суспільних відносин:

Приписи прямого регулювання (подаються у вигляді правил поведінки (напр., купівлі-продажу об'єктів нерухомості).

Приписи опосередкованого регу-лювання:

- дефінітивні (подаються у вигляді визначення понять (напр., «громадянство - це правовий зв'язок між фізичною особою та державою»));

оперативні (приписи, що стосуються введення в дію джерел права, внесення до них змін та припинення їх дії);

декларативні (подаються у вигля-

ді ідей, цілей, засад, завдань дже-

рела права (напр., Україна - соці-

альна правова держава)

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ІНСТИТУТІВ

За предметом правового

регулювання: інститути адміністративного права;

інститути цивільного пра-ва;

інститути інших галузей права

За обсягом нормативно-правових приписів:

прості; складні

За характером урегульованих суспільних відносин: матеріальні; процесуальні

За сферою поширення: галузеві; міжгалузеві

За функціями у правовому регулюванні: регулятивні; - охоронні

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ГАЛУЗЕЙ За предметом правового За обсягом нормативно-правових регулювання: інститутів та підгалузей: - конституційна; - прості; - адміністративна;

- цивільна; - складні

- кримінальна; За характером суспільних відносин, - трудова; що регулюються: - цивільно-процесуальна; - матеріальні; - комплексна (включає нор- - процесуальні ми права різних галузей);

- інші

СИСТЕМА ДЖЕРЕЛ ПРАВА УКРАЇНИ ЗА ПРЕДМЕТОМ РЕГУЛЮВАННЯ

конституційна нормативно-правова галузь; цивільна нормативно-правова галузь; господарська нормативно-правова галузь; кримінальна нормативно-правова галузь; адміністративна нормативно-правова галузь; трудова нормативно-правова галузь; земельна нормативно-правова галузь; сімейна нормативно-правова галузь; фінансова нормативно-правова галузь; соціальна (соціального забезпечення); муніципальна нормативно-правова галузь; кримінально-процесуальна нормативно-правова галузь; цивільно-процесуальна нормативно-правова галузь; кримінально-виконавча нормативно-правова галузь; адміністративно-процесуальна нормативно-правова галузь; господарсько-процесуальна нормативно-правова галузь; інші нормативно-правова галузь

ВИДИ ДЖЕРЕЛ ПРАВА

нормативно-правовий акт: нормативно-правовий договір; правовий звичай

<< | >>
Источник: Луць Л. А.. Загальна теорія держави та права: Навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою).-К.: Атіка,2007.-412 с.. 2007

Еще по теме ТЕМА 11. ПРАВОТВОРЧІСТЬ. ЗОВНІШНІ ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА:

  1. 1.3. Основні положення загальної теорії правової системи 1.3.1. Правова система як підсистема суспільства 1.3.1. Правова система як підсистема суспільства
  2. 2.3. Правова система Ради Європи: загальнотеоретичні аспекти
  3. 3.3. Механізм взаємодії правової системи України з правовими системами Ради Європи та Європейського Союзу
  4. Розділ ІЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЯК НАУКАІ НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
  5. ТЕМА і. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВИ
  6. ТЕМА 5. ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА
  7. ТЕМА 11. ПРАВОТВОРЧІСТЬ. ЗОВНІШНІ ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА
  8. ТЕМА 12. СИСТЕМА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
  9. ТЕМА 13. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
  10. ТЕМА 14. РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА
  11. ТЕМА 15. ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ
  12. ТЕМА 18. ПРАВОВА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА
  13. 1.1. Становлення та розвиток трудових прав людини
  14. Історіографія та наукові концепції розробки правової доктрини як джерела (форми) права
  15. Правова доктрина в сім’ї релігійного права.
  16. Поняття, основні ознаки та сутність правової доктрини
  17. Місце правової доктрини в системі джерел (форм) права
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -