ТЕМА 18. ПРАВОВА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

Програмні питання

Поняття, ознаки, елементи, функції правової системи суспільства.

Структура правової системи суспільства. Інституційна, функційна, нормативна частини правової системи.

Співвідношення понять «правова діяльність», «правове життя», «правова реальність», «правова система суспільства», «система права», «система джерел права», «механізм правового регулювання».

* Типологізація основних правових систем світу.

* Сучасна правова система України: стан та перспективи розвитку.

ТВОРЧІ ТА ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Назвіть основні підсистеми соціальної системи та визначте місце в ній правової системи.

Що зумовлює мету правової системи? Чи можна вважати, що метою правової системи є правове регулювання? Охарактери-зуйте правову систему за основними ознаками.

За яких умов людина може вважатися елементом правової системи? Якими властивостями має бути наділений суб'єкт права, щоб виконувати функції елемента правової системи?

Охарактеризуйте інституційну та функційну частини правової системи суспільства. Визначіть, яка із них є детермінуючою щодо іншої.

Охарактеризуйте нормативну частину правової системи суспільства. Визначіть її співвідношення із інституційною та функ-ційною частинами правової системи суспільства.

Яким чином забезпечується інтегративні властивості правової системи? Охарактеризуйте структуру правової системи та визначте її призначення.

Розкрийте зміст співвідношення понять «правова система суспільства», «правова реальність», «правова дійсність», «правове життя».

Розкрийте зміст співвідношення понять «правова система суспільства», «механізм правового регулювання», «система пра-ва», «система джерел права».

На основі якої теоретичної конструкції здійснюється типо-логізація основних правових систем світу? Розкрийте зміст поняття «тип правової системи суспільства» та виокремте основні типи правових систем світу.

Назвіть ідентифікаційні ознаки сучасної правової системи України з романо-германським типом.

Визначте основні проблеми, що супроводжують формування сучасної правової системи України.

Які, на вашу думку, особливості та тенденції розвитку є характерними для сучасної правової системи України.

Джерела для підготовки

Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление.-М., 1981.

Байтин М. И. Право и правовая система: вопросы соотношения // Право и политика.- 2000 - № 4.

Берман Г. Дж. Западная традиция права. Эпоха формирования.-М., 1994.

Василькова В. В. Порядок и хаос в развитии социальных систем (Синеретика и теория социальной самоорганизации).- СПб., 1999.

Вступ до теорії правових систем / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оні-щенко.- К., 2006.

Давид Р. Основные правовые системы современности - М., 1988.

Карташов В. И. Введение в общую теорию правовой системы общества. Правотворческая практика, система и структура права.- Ярославль, 1996.-Ч. 2.

Кухарук Т. В. Правовая система и систематика законодательства.-Автореф. ... дис. канд. юрид. наук - СПб., 1998.

Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з правової системи України (теоретичні аспекти).- К., 2003.

10. Луць Л. А. Структура правової системи суспільства: загальнотео-

ретичні аспекти // Право України.- 2002.- № 9.

11. Луць Л. А. Сучасні правові системи світу.- Львів, 2003.

12. Марченко М. Н. Сравнительное правоведение. Общая часть.- М.,

2001.

13. Матуюв Н. И. Правовая система и личность.- Саратов, 1987.

14. Оборотов Ю. Н. Традиции и новации в правовом развитии-

Одесса, 2001.

Оніщенко Н. М. Правова система і держава в Україні - К., 2002.

Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії.- К., 2002.

17. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Осо-

бенная части.- М., 2000.

Погорілко В., Малишко М. Правова система України - стан та перспективи розвитку // Віче - 1993- № 9.

Правовые системы стран мира.

Решетников Ф. М. Правовые системы стран мира: Справочник.-М., 1993.

Саидов А. X. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности).- М., 2000.

Синюков В. Н., Григорьев Ф. А. Правовая система. Вопросы пра-вореализации-Саратов, 1995.

Тиунова Л. Б. О понятии правовой системы // Правоведение.-1985. -№ 1.

Тиунова Л. Б. Системные связи правовой действительности: Методология и теория - СПб., 1991.

25. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения.- М., 1996.

Харитонов С, Харитонова О, Європейські правові системи: проблеми класифікації // Вісник Академії правових наук України - X., 2002.- № 2 (29).

Цвайгерт К., Кети К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права.- М., 1998 - Т. 1.

Черненко А. К. Теоретико-методологические проблемы формирования правовой системы общества - Новосибирск, 2004.

Шемчушенко Ю. С. Теоретичні і практичні проблеми розвитку правової системи України // Часопис Київського університету права - 2004.- № 3.

Glowne kultury prawne wspolswiata - Warszawa, 1995.

De Cruz P. A modern approach to comparative Law.- Boston, 1993.

Юридичний словник

Правова система суспільства ~ це цілісна, структурно впоря-дкована, за допомогою норм права та інших правових засобів, стійка взаємодія суб'єктів права, що забезпечує досягнення правопорядку як необхідної умови функціонування соціальної системи.

Структура правової системи - це стійка єдність суб'єктів права та постійних зв'язків між ними, що зумовлюють функціонування правової системи як цілісного явища.

Інституційна частина правової системи - це сукупність суб'єктів, що мають властивості елементів правової системи.

Функційна частина правової системи - це сукупність зв'язків між суб'єктами права, які об'єктивуються через їх діяльність, насамперед, у правові відносини.

Нормативна частина правової системи - це сукупність нормативно-правовий засобів, які є посередниками у виникненні та існуванні зв'язків між суб'єктами.

Тип правової системи - це сукупність найбільш суттєвих юридичних ознак, притаманних групі правових систем, що перебувають у межах певного простору та часу.

Правова реальність - це буття (існування) всіх правових явищ.

Правова дійсність - це сукупність всіх правових явищ, що пе-ребувають у процесі становлення та розвитку.

Правове життя - це форма руху правової матерії, що охоплює процеси, які відбуваються у правовій дійсності.

ЗАГАЛЬНОСОЦІАЛЬНІ ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

цілісність (єдність) компонентів, пов'язаних сутнісно-змістовним характером;

інтегративність (взаємодія компонентів між собою);

стійке функціонування, що забезпечується структурною впорядкованістю елементів;

відносна самостійність елементів; можливість зміни елементів, створення нових; наявність підсистем;

наявність зв'язків із зовнішнім середовищем

СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА

Правова підсистема

І

СПЕЦІАЛЬНІ ЮРИДИЧНІ ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

наявність елементів суб'єктів права; їх структурна впорядкованість;

забезпеченість постійних зв'язків між суб'єктами завдяки правовим засобам;

забезпеченість постійних зв'язків завдяки діяльності суб'єктів;

прояв зв'язків через правові відносини;

спрямованість на досягнення такої мети, як правопорядок;

правопорядок є необхідною умовою існування соціальної системи в

цілому

Суб'єкт права

ї

Суб'єкт права

ОЗНАКИ СУБ'ЄКТА ПРАВА ЯК ЕЛЕМЕНТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

є носієм мінімальних властивостей системи;

не містить тих властивостей системи, що зберігають характер цілісного явища;

є носієм прав та обов'язків;

має визначений правовий статус (положення);

є юридично діяльнісним суб'єктом;

є персоніфікованим елементом системи;

має правосуб'єктність;

має вольовими властивостями

СТРУКТУРА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ Інституційна частина ь. Нормативна частина Ь- Функційна частина

Постійні зв'язки між суб'єктами права Суб'єкти права

Правові засоби

Структурна організація правової системи

її частини є доцільними та необхідними

Відображають стійкість та мінливість правової системи

ПРАВОВА ДІЙСНІСТЬ:

ПРАВОВЕ ЖИТТЯ

Правова система

Правова система: є цілісним явищем, у межах якого правові явища закономірно пов'язані між собою;

правові явища виявляють в цих зв'язках юридичні властивості

Правове життя:

є частиною правової дійсності;

охоплює процеси взаємодії правових явищ;

є однією зі сторін правової системи

ПРАВОВА РЕАЛЬНІСТЬ Правова система Правова система*

- є стороною правової реальності, в якій остання знаходить свій вияв у конкретних зв'язках;

- юридичні конфлікти, правопорушення не включаються до правової системи;

- вносить у правову реальність визначеність і передбачуваність;

- поняття правової системи є вужчим від поняття правової реальності Правова реальність:

- охоплює буття правових явищ безвідносно до конкретних умов їх існування;

- включає, поряд з іншими правовими явищами, також юридичні конфлікти, правопорушення;

- є буттям (існуванням) правових явищ;

-існує об'єктивно та не залежить від процесу пізнання

ПРАВОВА СИСТЕМА

МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ Система права Система джерел права КРИТЕРІЇ ВИОКРЕМЛЕННЯ ТИПІВ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ Основні:

- особливості інституційної, функцій-ної, нормативної частин, які визна-чають найбільш суттєві юридичні ознаки конкретного типу;

- відповідний рівень механізму правового впливу Додаткові:

- характер норми права;

- відповідність способів і форм об'єктивації норм права;

- механізм забезпечення реалізації норм права ОСНОВНІ ТИПИ СУЧАСНИХ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ Романо-германський (континентального права) Змішаний:

- дуалістичний (скандинавський, латинський);

- релігійно-общинний (мусульманський, індуський);

- традиційно-філософський (японський, китайський);

- звичаєво-общинний Англо-американський (загального права) Міждержавно-правовий:

- європейський;

- американський;

- азійський;

- африканський ПОЗИТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

активне формування основних структурних частин правової системи; поступове приведення правової системи відповідно до міжнародних, зокрема європейських, стандартів;

спрямованість правового регулювання до загальновизнаних норм та принципів міжнародного права; урізноманітненість правових засобів; формування сучасної системи джерел права

ПРОБЛЕМИ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

зниження рівня правотворчої та правозастосовної діяльності; зниження дієвості правового регулювання;

правовий нігілізм або ідеалізм, відсутність правових положень деяких органів держави;

несформованість правової бази щодо діяльності низки органів держави інших суб'єктів;

часта змінюваність законів, множинність нормативно-правових актів, дублювання нормативно-правовйх приписів

ВНУТРІШНІ ФУНКЦІЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

цільова - забезпечення взаємодії всіх частин та спрямованість її на досягнення правопорядку;

регулятивна - встановлення моделей поведінки та забезпечення постійних зв'язків між елементами;

спрямована на відновлення порушених зв'язків між суб'єктами; організаційна (субординаційна та координаційна) - сприяють доцільному забезпеченню зв'язків у системі;

контрольна - спрясмована на здійснення соціального контролю за поведінкою суб'єктів

ЗОВНІШНІ ФУНКЦІЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

адаптаційна - забезпечує збереження системи, співвіднесення з іншими підсистемами соціальної системи; оптимізаційна - сприяє вдосконаленню системи; інтегративна - забезпечує існування системи як цілого