<<
>>

§ 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

У Кримінальному кодексі України 2001 р. вперше злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку виділені в окремому розділі, в якому вперше у більшості статей встановлена відповідальність за суспільно небезпечні діяння.

У цьому розділі КК передбачені ті злочини, які світове співтовариство визнає особливо небезпечними для всього людства, тому що вони підривають основи міжнародних відносин і здатні знищити саме людство (агресивна війна, застосування зброї масового знищення, геноцид тощо).

Особливістю цих злочинів також є їх зв'язок з міжнародним кримінальним правом, за яким ці діяння також визнаються злочинами. Поява у КК цієї групи злочинів безпосередньо пов'язана з багаторічними зусиллями світового співтовариства щодо виділення у міжнародному кримінальному праві групи злочинів, найбільш небезпечних для всього людства, і встановлення особливих умов відповідальності за їх вчинення (незалежно від того, чи є дії порушенням внутрішнього права країни, в якій вчинений злочин, а також від місця вчинення злочину, поширення на них юрисдикції Міжнародного кримінального суду або судів інших держав тощо). Основними джерелами норм про такі злочини у міжнародному праві є: статути Нюрнбергського (1945 р.) і Токійського (1946 р.) військових трибуналів, статути міжнародних кримінальних трибуналів по Югославії (1993 р.) і по Руанді (1994 p.). Римський Статут Міжнародного кримінального суду (1998 p.), численні конвенції і резолюції ООН. З 1947 р. Комісія міжнародного права ООН готує Кодекс про злочини проти миру та безпеки людства. При кваліфікації злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку у багатьох випадках слід звертатися до міжнародно-правових джерел для з'ясування змісту норм або окремих понять.

Більшість злочинів, передбачених у розділі XX КК, вважаються закінченими з моменту вчинення суспільне небезпечних дій. Суб'єктивна сторона всіх злочинів характеризується умислом. Відповідальність за посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443) настає з 14 років, а за інші злочини — з 16 років. Згідно з ч. 5 ст. 49 давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437—439 і частині 1 статті 442. •

Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку можна поділити на три групи, виходячи з їх об'єктів: 1) злочини проти миру (статті 436, 437, 438 і 447); 2) злочини проти безпеки людства (статті 439, 440, 441 і 442); 3) злочини проти міжнародного правопорядку (статті 443, 444, 445 і 446).

<< | >>
Источник: Неизвестный. Особлива частина кримінального права України 2001. 2001

Еще по теме § 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку:

  1. 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
  2. 65. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
  3. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
  4. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
  5. Розділ XXI. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
  6. § 1. Поняття і види злочинів проти громадської безпеки
  7. 1. Поняття і види злочинів проти громадської безпеки
  8. 79. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
  9. § 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
  10. 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
  11. § 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
  12. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
  13. § 2. Види злочинів проти національної безпеки України
  14. 2. Види злочинів проти національної безпеки України
  15. 1. Поняття і види злочинів проти власності
  16. § 1. Поняття і види злочинів проти власності
  17. § 1. Поняття і види злочинів проти здоров'я населення
  18. 1. Поняття і види злочинів проти здоров'я населення
  19. 1. Поняття і види злочинів проти довкілля