<<
>>

ГЛОСАРІЙ

АБСОЛЮТНА ВИСОТА − висота точки місцевості над середнім рівнем Балтійського моря. Підписи А.в. на карті називаються відмітками (відм. 96,2), а на випадок, коли підписана вершина гори, – висотами (вис.

143,8). Підписи висот рівнів води називаються урізами води.

АЕРОФОТОГРАММЕТРІЯ − розділ фотограмметрії, що вивчає способи визначення об’єктів, їх форм, розмірів і положення щодо їх зображення на аерофотознімках. А. ґрунтується на законах проекції і перспективи. Для фотограмметричних робіт в артилерійських підрозділах застосовуються спеціальні прилади: фототрансформатори, діапроектори, стерео- і монокомпаратори, стереопроектори, стереографи та ін.

АЕРОФОТОЗНІМАННЯ (повітряне фотографування) − фотографування місцевості і об’єктів за допомогою ЛА. Призначається для аерофоторозвідки, складання фотодокументів, визначення координат об’єктів (цілей), складання і поновлення карт та в інших випадках. Розрізняють А.: денне і нічне (за часом доби); кадрове, цільове, панорамне (за типом АФА); поодиноке, маршрутне, площинне (за способом виконання); чорно-біле, кольорове. Спектрозональне (за кольором фотозображення); літнє, зимове, перехідного періоду (за порою року).

АЕРОФОТОЗНІМОК − фотографічне зображення місцевості і окремих об’єктів.

А. плановий − аерофотознімок, отриманий під час планового аерофотознімання. Він виконується за такого положення АФА, коли його оптична вісь у момент фотографування збігається з прямовисною лінією або відхиляється від неї на певний кут – не більше 3°. Плановий А. на рівнинній або пагорбкуватій ділянці становить фотографічний план місцевості, що легко ототожнюється з картою. Він має постійний масштаб і дозволяє визначити порівняно точно місцезнаходження, конфігурацію і дійсні розміри об’єктів, а також може бути використаний для вимірювання відстаней, кутів і площ.

А. перспективний − виконується при нахиленому положенні оптичної осі АФА.

Маштаб перспективного знімка змінний: передній план – великий, а потім він поступово зменшується до заднього плану. А.п. застосовується під час розвідки цілей, ретельно прикритих засобами ППО, вивчення водних перешкод і гідротехнічних споруд, гірських перевалів та в інших випадках.

АЕРОФОТОРОЗВІДКА − один із основних способів повітряної розвідки, що полягає у добуванні відомостей про противника і місцевість за допомогою технічних засобів фотографування, установлених на пілотованих і безпілотних ЛА.

АЗИМУТ − кут між початковим напрямом і напрямом на орієнтир (об’єкт). Початковий напрям − напрям географічного (геодезичного, астрономічного) меридіана або магнітного меридіана. Залежно від того, який напрям взятий за початковий, розрізняють географічний (геодезичний, астрономічний) азимут А і магнітний азимут Аm.

Географічний (геодезичний, астрономічний) А. − двогранний кут між площиною меридіана даної точки і вертикальною площиною, що проходить у даному напрямку, який відраховується від напряму на північ за ходом годинникової стрілки.

Геодезичний А. − двогранний кут між площиною геодезичного меридіана у даній точці і площиною, що проходить через нормаль до неї і містить цей напрям.

Астрономічний А. − двогранний кут між площиною астрономічного меридіана даної точки і вертикальною площиною, що проходить у даному напрямі.

Різниця між геодезичним і астрономічним азимутом незначна (одиниці кутових секунд), тому в ракетно-артилерійській практиці використовують один термін – геодезичний А.

Магнітний азимут Аm − горизонтальний кут, що відраховується від північного напрямку магнітного меридіана за ходом годинникової стрілки до заданого напрямку.

Перехід від магнітного азимута Аm до дирекційного кута визначається формулою

,

де − поправка бусолі;

α − дирекційний кут;

γ − зближення меридіанів;

δ − магнітне схилення.

АЗИМУТАЛЬНА НАСАДКА (АНБ-1) − оптичний прилад, що входить до комплекту бусолі ПАБ-2А. АНБ-1 призначена для визначення істинних азимутів орієнтирних напрямків щодо спостереження зірок α (Полярна зірка) і β (сузір’я Малої Ведмедиці), а також проведення спостережень світил за будь-якими кутами нахилу. АНБ-1 складається із візира для спостереження світил, кронштейна для закріплення насадки на патрубок монокуляра бусолі і рівня для надання осі обертання горизонтального положення.

АЛГОРИТМ − система правил (приписів), що визначає послідовність логічних і обчислювальних операцій для розв’язання задач в усіх можливих варіантах.

АНЕМОРУМБОМЕТР (ВІТРОМІР) − прилад для вимірювання швидкості і напрямку вітру. Швидкість вітру визначається за тиском вітру на рухому частину приладу – анемометричну вертушку, напрям – за поворотом флюгера. Вітромір входить до комплекту приладів артилерійських метеорологічних станцій.

АПАРАТУРА ТОПОПРИВ’ЯЗУВАННЯ − комплект приладів, що встановлюється на топоприв’язниках, бойових і спеціальних машинах. Призначена для визначення координат точок стояння і орієнтування. А.т. включає: датчик шляху для вимірювання приросту шляху та усього шляху; гірокурсовказівник – для безперервного визначення і передачі у координатор значення дирекційного кута напряму руху машини; курсопрокладник, або лічильно-розв’язувальний прилад – для автоматичного вироблення поточних прямокутних координат положення топоприв’язувача (машини) і дирекційного кута напряму руху машини; візирний пристрій (візир) – для вимірювання кута між поздовжньою віссю машини і орієнтирним напрямком; синхронна передача – для передавання у курсопрокладник кутів повороту машини, виміряних гірокурсовказівником; джерела живлення та перетворювачі електричного струму.

АРТИЛЕРІЙСЬКА ЗВУКОВА РОЗВІДКА (АЗР) − добування відомостей про батареї (гармати, міномети, РСЗВ) противника, що стріляють, за звуком їх пострілів за допомогою звукометричних станцій, що перебувають на озброєнні підрозділів і частин артилерійської розвідки.

Складова частина артилерійської розвідки. Ведеться батареями і взводами звукової розвідки за допомогою звукометричних комплексів. Завданнями АЗР є також забезпечення стрільби своєї артилерії (визначення відхилень розривів снарядів (мін) від цілі, координат створюваних звукових реперів, контроль стрільби артилерією на ураження). АЗР не залежить від умов видимості, може виконувати завдання у будь-який час року, з великими зусиллями виявляється розвідкою противника.

АРТИЛЕРІЙСЬКА ІНСТРУМЕНТАЛЬНА РОЗВІДКА (АІР) − складова частина артилерійської розвідки, ведеться за допомогою різних технічних засобів (приладів, інструментів) виявлення та вимірювання. Визначає координати об’єктів (цілей) у розташуванні противника і обслуговує стрільбу своєї артилерії, а також здійснює фотограмметричні роботи. Залежно від технічних засобів, що застосовуються, поділяється на оптичну, звукову, радіолокаційну, радіотехнічну розвідку. Відповідно називаються і підрозділи, що ведуть АІР. Крім того, до АІР належать також підрозділи топогеодезичного прив’язування і метеорологічного забезпечення стрільби.

АРТИЛЕРІЙСЬКА МЕТЕОРОЛОГІЯ − розділ військової метеорології. А.м. включає вивчення питань впливу метеорологічних умов на бойове застосування РВ і А, особливо на стрільбу артилерії і пуск ракет, а також розроблення методів визначення і урахування цих умов під час підготовки стрільби і пусків, дослідження фізичних закономірностей мінливості метеорологічних величин у просторі і часі, дослідження принципів і методів організації гідрометеорологічного забезпечення РВ і А.

АРТИЛЕРІЙСЬКА ОПТИЧНА РОЗВІДКА − добування артилерійськими підрозділами відомостей про об’єкти (цілі) противника за допомогою оптико-електронних засобів розвідки. Завдання А.о.р.: виявлення і визначення координат тактичних засобів ядерного нападу противника, його артилерійських і мінометних батарей (взводів), протитанкових та інших вогневих засобів, танків, бронетранспортерів, спостережних пунктів, радіоелектронних засобів, оборонних споруд та інших цілей, визначення переднього краю противника, розташування і дій його передових частин (підрозділів), обслуговування стрільби своєї артилерії.

АРТИЛЕРІЙСЬКА РАДІОЛОКАЦІЙНА РОЗВІДКА − добування відомостей про цілі (об’єкти) противника засобами артилерійських радіолокаційних підрозділів. Призначається для визначення координат цілей (об’єктів) противника, параметрів їх руху на полі бою, може засікати епіцентри ядерних вибухів.

АРТИЛЕРІЙСЬКА РАДІОТЕХНІЧНА РОЗВІДКА − добування відомостей про типи, призначення і місцеположення працюючих РЕЗ противника (радіолокаційних, радіонавігаційних, радіотелекерування), складова частина радіоелектронної розвідки. Ведеться за допомогою спеціальних радіотехнічних станцій. Виявлення РЕЗ противника, визначення їх типу і призначення здійснюється за параметрами сигналів, що ними випромінюються. Місцеположення РЕЗ визначається тріангуляційним (кутомірним) методом, що грунтується на пеленгації об’єктів з двох-трьох і більше пеленгаційних станцій та іншими способами.

АРТИЛЕРІЙСЬКА РОЗВІДКА − добування відомостей про об’єкти (цілі) противника засобами артилерійської розвідки в інтересах підготовки і ведення вогню артилерією, завдання ракетних ударів. Найважливіший вид бойового забезпечення, складова частина тактичної розвідки. Завдання А.р.: виявлення і визначення координат засобів ядерного нападу противника, елементів високоточної зброї, артилерії, мінометів, РСЗВ, танків, протитанкових засобів, пунктів управління, засобів РЕБ та інших об’єктів (цілей); дорозвідка об’єктів (цілей), призначених для ураження; збирання (уточнення) відомостей про місцевість і метеоумови; контроль результатів стрільби своєї артилерії (мінометів, РСЗВ) та ракетних ударів; видача даних для коригування вогню. Для ведення А.р. розгортається мережа артилерійських спостережних, командно-спостережних і рухомих розвідувальних пунктів, постів (позицій) технічних засобів розвідки (звукової, радіолокаційної, радіотехнічної і т.ін.), а також висилаються артилерійські розвідувальні групи.

АРТИЛЕРІЙСЬКА ТОПОГЕОДЕЗИЧНА МЕРЕЖА (АТГМ) − сукупність закріплених (позначених) на місцевості точок (орієнтирів), координати яких визначені з серединною помилкою Еx,y

<< | >>
Источник: Кривошеєв А.М., Приходько А.І., Петренко В.М., Сергієнко Р.В.. Військова топографія: Навчальний посібник. /А.М. Кривошеєв, А.І. Приходько, В.М. Петренко, Р.В.Сергієнко. – Суми: Видавництво СумДУ,2010. – 281 с.. 2010

Еще по теме ГЛОСАРІЙ:

  1. 1. Критерії визначення глобалістики як науки
  2. Глосарій
  3. 9. ГЛОСАРІЙ
  4. Зміст