92. Поняття, соціально – економічна і юридична природа особистого селянського господарювання. Відмінність особистого селянського господарювання від фермерських господарств.

Особисте селянське господарство громадян — це особлива форма господарсько-трудової діяльності сімейного об'єднання, заснованого на приватній власності на землю, рухоме і нерухоме майно з застосуванням особистої праці з метою виробництва сільськогосподарської продукції для задоволення своїх сімейних матеріальних і побутових потреб.

Особистим селянським господарством займаються працівники сільського господарства, інші громадяни, які здійснюють господарсько-трудову діяльність в суспільному виробництві. Основний прибуток власники особистих селянських господарств одержують як працівники суспільного виробництва.

Особистим селянським господарством займаються робітники сільського господарства, інші громадяни, які проживають в селі і здійснюють господарсько-трудову діяльність в особистому селянському господарстві в вільний час від роботи в суспільному виробництві.

Особисте сільське господарство характеризується такими ознаками:

а) вироблена учасниками цього господарства продукція використовується, насамперед, для власного споживання, тобто вона носить споживчий арактер. Проте, лишки цієї продукції (продукти своєї праці) власники особистих селянських господарств мають право реалізувати заготівельним організаціям споживчої кооперації, на ринку та ін.

б) це форма виробництва, яка ґрунтується на приватній власності на землю, на рухоме і нерухоме майно і на особистій праці;

в) особисте селянське господарство доповнює суспільне виробництво, має підсобний характер, є додатковим (а не основним) джерелом прибутків.

Особисте селянське господарство громадян має чітко визначену земельну, майнову правосуб'єктність, що визначає його особливість.