ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ ПРИ ТАЗОВИХ ПЕРЕДЛЕЖАННЯХ

Вагітність при тазових передлежаннях перебігає так само, як при голов­них. В терміні 30 тижнів з метою самоповороту плода на голівку вагітній необхідно рекомендувати: положення на боці, протилежному позиції плода, колінно-ліктьове положення по 15 хв.

З 32 до 37 тижнів призначають комплекс коригуючих гімнастичних вправ, протипоказаннями для проведення яких є: загроза передчасних пологів, передлежання плаценти, низьке прикріплення плаценти, анатомічно вузький таз II-III ступенів.

У терміні 38 тижнів вагітності визначають необхідність госпіталізації до акушерського стаціонару III рівня за наступними показаннями:

• наявність обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу;

• ускладнений перебіг даної вагітності;

• екстрагенітальна патологія;

• можливість проведення зовнішнього повороту плода на голівку.

В акушерському стаціонарі консиліумом за участю анестезіолога і нео- натолога розробляють план ведення пологів та узгоджують його з роділлею.

У разі доношеної вагітності у стаціонарі III рівня до початку пологів можливе проведення зовнішнього повороту плода на голівку за поінфор­мованої згоди вагітної (рис. 10.2). Зовнішній поворот плода на голівку у разі доношеної вагітності приводить до фізіологічних пологів у головному передлежанні.

Показанням є неповне сідничне передлежання при доношеній ва­гітності та живому плоді.

Рис. 10.2. Зовнішній профілактичний попорот плода на голівку за методом Архангельського

Умови:

• передбачувана маса плода < 3700,0 г;

• нормальні розміри малого таза;

• спорожнений сечовий міхур вагітної;

• можливість проведення УЗД передлежання і стану плода до- та після проведення повороту;

• задовільний стан плода за БПП та відсутність аномалій розвитку;

• нормальна рухливість плода, достатня кількість навколоплодових вод;

• нормальний тонус матки, цілий плодовий міхур;

• готовність операційної для надання екстреної допомоги у разі виник­нення ускладнень;

• наявність досвідченого кваліфікованого фахівця, який володіє технікою повороту.

Протипоказання:

• ускладнення перебігу вагітності на момент прийняття рішення про зов­нішній поворот (кровотеча, дистрес плода, прееклампсія);

• обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез (звичне невиношу- вання, перинатальні втрати, безпліддя в анамнезі);

• багато- або маловоддя;

• багатоплідна вагітність;

• анатомічно вузький таз;

• наявність рубцевих змін піхви чи шийки матки;

• III ступінь розгинання голівки за даними УЗД;

• передлежання плаценти;

• тяжка екстрагенітальна патологія;

• рубець на матці, спайкова хвороба;

• гідроцефалія та пухлини шиї плода;

• аномалії розвитку матки;

• пухлини матки та придатків матки.

Техніка зовнішнього повороту плода на голівку:

• жінці надають положення на боці, з нахилом 30-40° в сторону спинки плода;

• сідниці плода відводять від входу до малого таза долонями лікаря, введеними між лоном та сідницями плода;

• обережно змішують сідниці плода у бік позиції плода (у разі І пози­ції — в бік лівої клубової ділянки);

• зміщують голівку плода в бік, протилежний позиції (у разі І позиції — в бік правої клубової ділянки);

• закінчують поворот шляхом зміщення голівки плода до входу в малий таз, а сідниць — до дна матки.

Якщо перша спроба повороту була невдалою, проведення другої є не­доцільною.

Ускладнення:

• передчасне відшарування нормально розташованої плаценти;

• дистрес плода;

• розрив матки.

У разі обережного та кваліфікованого виконання зовнішнього повороту плода на голівку частота ускладнень не перевищує 1%.