Вплив рухливих ігор на характер і поведінку дітей
Рухливі ігри і вправи не тільки укріплюють здоров’я і розвивають організм дитини, але і є засобом виховання характеру, впливають на всю поведінку дітей.
Під час ігор дитина вчиться підкорювати свої інтереси інтересам колективу, спільними зусиллями досягати поставленої мети.
Завдяки іграм діти стають більш дисциплінованими, гуртовими, вчаться вірно оцінювати свої сили, почувати себе частиною спільного колективу, команди.В дошкільному віці (3-5 років), а також у молодшому шкільному віці (6-8 років) ігри мають особливо велике виховне значення. Ігри дітей цього віку часто мають наслідувальний характер, тому важливо, щоб зразки для подражань були позитивними. Граючись, діти часто зображають події чи дії, які привертають їхню увагу, прагнуть походити на героїв, яким вони симпатизують. Тому слід піклуватись, щоб ці герої цього заслуговували.
Слід пам’ятати, що для дитини зміст, вкладений в гру, має особливо велике значення, так як граючись, дитина завжди глибоко переживає ті дії, які вона виконує. Для кожної дитини гра несе перш за все задоволення потреб у русі, вона є фізичною вправою і способом оцінки своїх сил в порівнянні з силою товаришів. В грі діти привчаються поважати правила, встановлені колективом, то б то привчаються жити суспільним життям.
До підбору ігор потрібно підходити дуже відповідально. Свого часу ще Н. К. Крупська писала, що є ігри, які виробляють жорстокість, погано діють на нервову систему, і є ігри, які мають велике виховне значення, укріплюють волю, виховують почуття справедливості, вміння допомогти в біді.
Найбільше виховне значення мають командні ігри. Кожна команда прагне перемогти. Щоб виграти, учасники команди повинні діяти згуртованим колективом, кожен гравець повинен жертвувати своїми інтересами заради спільної цілі, володіти завзятістю, витримкою, узгоджувати свої дії з діями товаришів, допомагати їм у важких ігрових ситуаціях.
Правильно організовані ігри мають також велике освітнє значення, вони знайомлять дітей з оточуючою дійсністю, з взаємовідносинами між людьми, розширюють кругозір дітей, тобто вчать вдивлятися в життя.
Дітям 9-10 років більше підходять ігри з невизначеним, змінюючим складом команди, однак і в цій ігрі потрібно вводити правила, які потребують від дітей взаємної допомоги і підтримки. Наприклад, в гру можна ввести правило, за яким кожен спійманий повинен стояти на місці, поки хто-небудь з товаришів не виручить його.
В спільних іграх укріплюється дружба дітей, розкриваються шляхи до пізнання характеру, інтересів і здібностей кожної дитини.
Починаючи з 11-12 років доцільно впроваджувати колективні ігри з визначеним складом: волейбол, футбол, хокей.
6.9.