4. Зґвалтування (кримінальна сексуальна поведінка)

Згвалтування з точки зору загального права та сучасні визначення. Більшість кодексів визначають згвалтування відповідно до первинного визначення, даного в загальному праві, як статевий контакт чоловіка з жінкою, що не є його дружиною, який чиниться силою або інакше без її згоди .

Так звані закони «щит проти згвалтування». Головною зміною в законі, що впливає на переслідування за згвалтування, є модифікація доказової частини. Традиційно сексуальне минуле особи, що потерпіла від згвалтування, використовувалося для виявлення того, чи згодилася вона на статеві зносини, і для перевірки достовірності її свідчень. Нині доказові правила судових систем усіх штатів та федерального суду обмежують прийнятність такого свідчення . Логіка, покладена в основу законів «щит проти згвалтування», полягає в тому, щоб сприяти потерпілим у їх розповіді про згвалтування і дати гарантію, що присяжні не будуть упереджено ставитися до них через появу цієї інформації.

Винятки для чоловіків. Багато штатів ще користуються правилом загального права, згідно з яким неконсенсуальні статеві зносини між чоловіком і його дружиною, що не грунтуються на взаємній згоді, не є виявом насильства. Навіть МРС констатує, що потерпіла не повинна бути дружиною обвинуваченого . Такий виняток для чоловіків випливає з загальноправового тлумачення жінки, за яким вона не дуже відрізняється від іншої власності чоловіка, а також з ідеї, що коли жінка виходить заміж, вона дає повну згоду на статеві зносини зі своїм чоловіком. Сучасні виправдання такого винятку для чоловіків включають складність доведення факту згвалтування в межах шлюбних відносин, можливість для неправдивих заяв при розлученні, суспільну заінтересованість у підтриманні таємниці шлюбу, а також погляд, що подружнє згвалтування є менш тяжким злочином, ніж інші форми насильства72. Багато штатів відкинули виняток для чоловіків, а деякі суди навіть вважають його неконституційним .

Статеві зносини з неповнолітньою особою.

67 Див. LaFave & Scott (виноска 1), с. 724—725.

Див. Dressier (виноска 1), § 33.02. Нещодавно питання згвалтування широко дискутувались як у юридичних, так і в неюршіичних колах. Деяка література з цього питання зібрана та розглянута у Dressier, 3-33.04.

Див. Mich.Comp.L.Ann. §§ 750.520а—5201. Визначення статевого контакту включає «навмисне торкання інтимних частин тіла... потерпілої... [якщо це]...може бути витлумачено як намір статевого збудження або задоволення». Id. § 750.520a(k). Закон штату Мічиган розглянуто у Dressier, § 33.09.

70 Див., напр., Federal Rules of Evidence 412, що обмежують свідчення про сексуальне минуле по

терпілої. Таке свідчення, однак, прийнятне у випадку «вагомої причини» (зокрема, коли встановлено,

шо обвинувачений не був джерелом сперми, виявленої у потерпілої).

71 Дме. МРС §213.1(1).

Більш детально з цього питання див. Dressier (виноска 1), § 33.07.

73 Див. People v. Liberia, 474 N.E.2d 567 (N.Y. 1984) (правило винятку для чоловіків заперечує однаковий захист права нежонатих чоловіків і тому є неконституційним).

309-340

466 Розділ XIV

чи 18 років. Це — правопорушення з безпосередньою відповідальністю, тобто таке, яке не потребує, щоб обвинувачений знав або навіть гадав, що його сексуальний партнер є неповнолітньою особою.