4. ПРАВО

Система права Галицько-волинської держави мало чим відрізнялася від правових систем інших князівств періоду феодальної роздробленості. Норми Руської Прав­ди. тільки дещо змінені, продовжували діяти.

Поодинокі ж документи, які збереглися, є унікальними пам'ятками. Вони дають змогу грунтовніше вивчити важ­ливі проблеми історії права Галичини і Волині. Серед них цінним джерелом, що характеризує економічні зв'язки Галицького князівства з чеськими, угорськими та іншими купцями, є грамота князя Івана Ростиславича Берладника (прізвисько від м. Берладь у Молдавії) 1134 р. Грамота встановлювала пільги для іноземних купців. Так, болгарські купці звільнялися від сплати мита, коли привозила до Малого Галича (тепер Галац) товари «на склад» (не привіз товарів до інших міст пільга не поширювалася) При торгівлі «на » (місце розвантажування суден) мито сплачувалося, навпаки, тільки у Малому Галичі, в інших містах князівства — ні. У 1287 р. було видане «Рукописання» (заповіт) князя Володимира Васильковича щодо норм спадкового права у Володимиро-Волинському князівстві. У ньому йшлось про передачу князем Володимиром права експлуатації феодальне залежного населення своїм спадкоємцям. Зокрема, місто Кобриї (тепер Брестської обл.) і села Городел (поблизу Володимира-Волинського), Садове (на межі пізніших Володимирського і Луцького повітів) з людьми і даниною заповідалися дружині князя. У 1289 р. була видана Уставна грамота волинського князя Мстислава Даниловича, що вста­новлювала розміри і форми феодальних повинностей для міського населення на користь державної влади. Видання її пов'язане з заволодінням містом Берестя князем Мсти­славом (перед тим воно було захоплене його племінником князем холмським Юрієм Львовичем). Берестя разом з іншими містами бездітний володимирський князь Володи­мир Василькович заповів двоюрідному братові Мстиславу. Однак скориставшись тяжкою хворобою Володимира Васильковича, жителі Берестя уклали угоду з князем Юрієм, згідно з якою він почав князювати у цьому місті та в ін­ших містах північної частини Волині.

Шляхом дипломатичних переговорів і воєнних погроз Мстислав Данилович примусив князя Юрія залишити зайняті ним міста і на початку 1289 р. вступив до Бере­стя, видавши грамоту, яка засвідчила соціально-економіч­ні умови в Галицько-волинській державі.

РОЗДІЛ IV