Закон Угорського парламенту про автономію «Руської країни» в рамках Угорщини (25 грудня 1918 p.)1

Народній закон ч[ислом] X з року 1918^{[144] [145]} про автономію Руської Нації, живучої в Мадярщині

Руській Нації, що живе в рамках Мадярщини, належить повне право на самовизначення в ділянках внутрішньої адміністрації, законодавства, публічного шкільництва й навчання, її народної культури, практикування і навчання релігії та вживання мови, і то так законодавча влада, як і виконавча, для яких є міродатні постанови, визначені в цьому законі.

§2.

3 частин Комітатів Мараморош, Угоча, Берег і Уг, що замешкані Русинами, утворюється автономна правно-політична територія під назвою «Руська Країна».

Державно-правне впорядкування територій Комітатів Земплин, Шариш, Абауй-Торна та Спіш, які замешкані Русинами, залишається невирішеним аж до заключення загального мирового договору.

Границі «Руської Країни» тимчасово будуть визначені спільною Комісією, зложеною з представників Мадярської Народної Республіки та Руської Країни, аж поки вони остаточно не будуть визначені міжнародною мировою конференцією.

§3.

Руська Країна править усіми її автономними справами через свої власні органи.

У тих справах, що є спільними з Мадярською Народною Республікою, діють спільні державні органи.

Такими спільними справами є: закордонна політика, військо, фінанси, державна приналежність, законодавство по лінії приватного і карного права, як також справи, що належать до господарської та соціяльної політики.

§4.

Законодавчими органами Руської Країни є:

1. У всіх автономних справах Руський Народний Сойм.

2. У справах, які є спільними з Мадярською Народною Республікою, спільний Парлямент Мадярщини, в якому Руська Нація має бути заступлена пропорційно до її населення.

§5.

Урядовими органами Руської Країни є:

1. Міністерство для Руської Країни та

2. Державне Намісництво Руської Країни.

§6.

Ha чолі Міністерства для Руської Країни стоїть Міністр для Руської Країни, який відповідальний у рівній мірі перед Руським Народним Сой- мом і спільним Парляментом Мадярщини; Міністер для Руської Країни являється рівноправним членом Народного Уряду Мадярщини в усіх загальнодержавних справах, тоді як у автономних Справах є він найвищим виконавчим органом. Його заступником єДержавний Секретар.

Місцем осідку Міністерства для Руської Країни є Будапешт.

§7.

Ha чолі Державного Намісництва Руської Країни стоїть Державний Намісник для Руської Країни.

Місцем осідку Державного Намісництва є Мукачів.

Державне Намісництво діє під доглядом і контролею Міністра для Руської Країни.

§8.

Членів Руського Народного Сойму вибирається згідно з постановами народного законуч. 1. з p. 1918-го шляхом загального, тайного, рівного й безпосереднього голосування.

Правне положення руських представників у спільному Парляменті Мадярщини унормується окремим законом.

Населенню Руської Країни, яке розмовляє неруською мовою, гарантується муніципальна й культурна автономія.

§ 10.

Державні добра, копальні й ліси на території Руської Країни переходять на власність законних представників Руської Нації, як організованої правно-політкчноі одиниці.

§"•

Цей закон переведе в життя Народний Уряд Мадярщини в порозумінні з Міністром для Руської Країни. Рівнож Народний Уряд Мадярщини в порозумінні з Міністром для Руської Країни поробить усі переходові заходи, необхідні для реалізації цього закону.

Поки для цієї справи не прийнято ані загальнодержавного, ані автономного бюджетового закону, на покриття коштів уведення в життя цього закону Міністер Фінансів у порозумінні з Міністром для Руської Країни виготовить окремий кошторис і подбає про покриття з цим зв'язаних коштів.

§ 12.

Цей закон набуває сили з днем його оголошення.

Будапешт, дня 21 грудня 1918 p.

Стерчо П. Карпато-україноька лержава. Ao історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919—1939 роках. — Торойто, 1965. — C. 225—227.

13.2.