Земельний кодекс УСРР (1922 р.)

(Витяг)

1. Постановами Всеукраїнських З'їздів Рад Робітничих, Селянських та Червоноармійських Депутатів, на підставі виразно виявленої революційної волі робітників та селян, право приватної власності на землю, надра, води та ліси в межах Української Соціялістичної Радянської Республіки скасоване назавжди.

2. Bci землі в межах УСРР в чийому б віданні вони не були, становлять власність Робітничо-Селянської Держави.

3. Bci землі сільськогосподарського призначення, а також і ті, що їх можна скористати задля сільськогосподарської продукції, становлять єдиний державний земельний фонд, що ним відає Народній Коміса- ріят Земельних Справ та його місцеві органи.

4. Право безпосереднього користування землями сільськогосподарського призначення зі складу єдиного державного земельного фонду за встановленими законом підставами надається:

а) трудовим хліборобам та їхнім об'єднанням;

б) міським селищам;

в) державним установам і підприємствам. Землі, що ними безпосередньо не користуються вищеназвані землекористувачі, знаходяться під безпосереднім зарядом Народного Комісаріяту Земельних Справ, ідер- жава віддає їх на особливих умовах установам, кооперативним та громадським закладам і поодиноким особам.

5. Bci землі, що лишаються в єдиномудержавному земельному фонді після відведення з нього земель у безпосереднє користування трудових хліборобів, та їхніх об'єднань, міст та селищ міського типу, становлять землі безпосереднього державного володіння і суть державне земельне майно.

6. Задля наділу землею з особливих земель (запасових та невикористаних), що знаходяться під зарядом земельних органів та сільських товариств — встановлюється такий лад:

а) в першу чергу наділяються землею трудові сільськогосподарські товариства, складені з членів Комітетів Незаможних Селян;

б) в другу чергу наділяється безземельна та малоземельна рільнича людність і місцеві сільськогосподарські робітники —наймити;

в) в третю чергу — зайшла рільнича людність;

г) у четверту чергу — нерільнича людність в порядку реєстрації земельними органами.

ЧАСТИНА I

Про трудове землекористування

в/дд/л f

Про право на землю трудового користування

9. Право на користування землею задля ведення сільського господарства мають всі громадяне УСРР (незалежно від полу, віри, і національности), що бажають обробляти землю власною працею. Громадяне, що бажають одержати землю у трудове користування, наділяються землею або земельними громадами, що до складу їх вони входять, або земельними органами, коли останні мають під своїм зарядом запасову землю, призначену до трудового користування.

11. Право на землю, надану в трудове безстрочне користування, може бути відібране лише на підставах, визначених в законі.

12. Право на землю трудового користування визнається у вигляді:

а) права на земельну дільницю в одному чи декількох місцях (хутір, одруб, черезмежні дільниці);

б) права на частину землі з наділу земельної громади;

в) права на участь в спільному користуванні грунтами земельної громади.

24. Bci спорудження, будівлі, засіви й инші рослини, та, взагалі, все сполучене з земельною дільницею, в користуванні землекористувача, належить останньому.

26. Купівля, продаж чи запродаж, заповіт чи дарування, а також застава землі забороняються, й складені в порушення цеї заборони умови вважаються за недійсні. Що до осіб винних у цьому, то окрім покарання їх кримінальним порядком — вони позбавляються тої землі, що нею користуються.

BfAAfA Il

Про трудову оренду землі

СГимчасова передача прав на землю трудового користування)

27. Задля трудових господарств, тимчасово підірваних будь-яким стихійним лихом (недорід, пожежа, пошесть на худобу тощо) або недостачею реманенту чи робочої сили, а також зменшенням останньої через смерть, призву по мобілізації, виборну радянську чи громадську службу її членів, тимчасовий відхід на трудові заробітки тощо дозволяється здача всієї чи частини землі за виплату грошову, продуктову чи иншу винагороду та з додержанням умов, зазначених у наступних статтях.

28. Здача землі в оренду дозволяється на строк не більше часу, потрібного для переведення на орендованій дільниці одної плодозміни (при трьохпільній — 3 роки, чотирьохпільній — 4, й т.д.), а при відсут- ности правильної плодозміни — на строк не більше 3-х років.

BfAAfA Ill

Про лопомогову найману працю в трудових хліборобських господарствах

38. B тих випадках, коли трудове хліборобське господарство що до стану своєї робочої сили чи реманенту не може своєчасно виконати потрібної сільськогосподарської роботи — дозволяється вживати найману працю.

39. Наймана праця може бути дозволена лише при умові неодмін- ного заховання тим господарством, що її вживає, свого трудового устрою, тобто при умові, коли всі наявні працездатні члени господарства нарівні з найманими робітниками беруть участь в праці.

41. Наймана праця дозволяється при умові виконання в усіх випадках користування нею законів та розпоряджень про охорону та нормування праці у сільському господарстві.

’ Збірник узаконень та розпорялжень Робіт-

ниче-Седянського Уряду України. — 1922. — № 51. — C. 750.

14.7.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме Земельний кодекс УСРР (1922 р.):