СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНИХ СТАНДАРТІВ

Нормування якості навколишнього природного середовища здійснюється з метою встановлення граничних норм впливу антропогенної діяльності, що гарантує екологічну безпеку населення, збереження генофонда і раціональне використання природних ресурсів.

Система екологічних стандартів - важлива складова природоохоронного законодавства. Недотримання стандартів карається законом.

Екологічні стандарти - єдині й обов’язкові для всіх об’єктів даного виду та рівня системи норм і вимог щодо ставлення до навколишнього середовища.

Є стандарти міжнародні, державні, галузеві й стандарти підприємств.

Стандарти охорони природи об’єднано під загальним номером 17: 17.1 - Охорона природи. Гідросфера; 17.2 - Охорона природи. Атмосфера та інші. В Україні ще діють стандарти CPCP, хоча проводиться велика робота зі створення власних державних стандартів.

До найважливіших нормативів якості довкілля належить гранично допустимі концентрації (ГДВ) шкідливих речовин у природних середовищах. НА основі ГДК розробляють нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) і гранично допустимих скидів (ГДС) шкідливих речовин в повітря й воду. Через зміни загального екологічного стану довкілля ГДК, ГДВ і ГДС найнебезпечніших і найпоширеніших забрудників уточнюють кожні 3-5 років з урахуванням посилення негативного ефекту від їхньої спільної дії.

ГДК -гранично допустима концентрація забруднюючої речовини (поллютанта) в природному середовищі, що не знижує працездатність і самопочуття людини, не шкодить його здоров ’ю у випадку постійного контакту, а також не призводить до небажаних (негативних ) наслідків у нащадків, мг/м³.

ГДВ - гранично допустимий викид забруднюючих речовин в атмосферу, при якому забезпечується дотримання гігієнічних нормативів в повітрі населених пунктів за найбільш несприятливих умов розсіювання, г/с.

ГДС - гранично допустимий скид забруднюючих речовин у водойму, при якому забезпечуються норми якості води в контрольній ділянки з урахуванням здібностей до самоочищення водного об ’єкта.

ГДЕН - гранично допустиме екологічне навантаження - сукупність окремих впливів, які або не впливають на якість середовища, або змінюють його в допустимих межах, тобто не руйнують екосистем і не викликають несприятливих наслідків для найважливіших популяцій.

Ступень токсичності (токсична доза) - кількість речовини, що викликає токсичний ефект (загибель 50 % організмів). Чим менше токсична доза, тим більше токсичність речовини.

Поріг небезпечної дії - мінімальна доза речовини, за якої в організмі відбуваються зміни, що виходять за рамки фізіологічних реакцій.

Виконання екологічних регіональних (міжнародних і національних законів перевіряють за допомогою системи екологічного контролю, яка постійно дає інформацію про стан екосистем і здоров’я людей у тому чи іншому районі планети чи в окремій країні. В систему екологічного контролю входять різні види екологічного моніторингу, екологічна паспортизація об’єктів людської діяльності та екологічна експертиза.

На державних і міжнародних рівнях створено організації, зобов’язані стежити за виконанням законів про охорону природи і здійснювати моніторинг природного середовища та окремих його компонентів.

В Україні контроль за станом природного середовища й виконанням природоохоронних актів здійснюють Міністерство охорони навколишнього природного середовищ, Міністерство охорони здоров’я, Державний комітет з гідрометеорології, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, система Державних санітарно-епідеміологічних станцій та інші.

2.