Законодавчий, інформаційний та структурний механізми екологічної політики

В Україні діють законодавчо визначені економічні механізми охорони навколишнього середовища (природоохоронний економічний механізм) і природокористування. Методом порівняльного аналізу можна визначити напрями як гармонізації, так і підвищення ефективності національного еколого-економічного механізму.

Інформаційний механізм здійснення екологічної політики та екологічного управління складається з державних і громадських екологічних інформаційних систем одержання, обробки, збереження, надання і подальшого використання інформації про стан навколишнього середовища і динаміку процесів в ньому. До екологічних інформаційних інструментів належать різномасштабні бази екологічних даних, екологічний моніторинг, картографування і кадастри, геоінформаційні системи. Моделювання і прогнозування антропогенних екологічних процесів, а також соціально-економічні інформаційні заходи в галузях екологічної освіти, культури і виховання, пропаганди та реклами.

Державні органи повинні здійснювати практичні заходи щодо ефективного забезпечення доступу громадськості до екологічної інформації, що надходить як безпосередньо від органів влади, так і від суб’єктів господарської діяльності. Будь яке обмеження такого доступу має бути законодавчо обґрунтоване положеннями щодо забезпечення прав про особисте життя, конфіденційність, промислову і комерційну таємницю або національну безпеку. У кожному конкретному випадку мотивовані обґрунтування мають бути доведені до відома громадськості.

З метою створення ефективного і впливового громадського контролю суб’єктів економічної діяльності (в інтересах держави), який змушує їх впроваджувати екологічно небезпечні технології і виробляти екологічно чисту продукцію, державні службовці мають підтримувати заходи щодо підвищення поінформованості населення.

Структурні механізми (структура виробництва, структура споживання) передбачають запровадження або інтеграцію екологічних вимог і завдань в економічну політику, поліпшення ставлення суб’єктів господарської та економічної діяльності до відтворення й охорони навколишнього середовища та вдосконалення їх економічної діяльності.

Мета структурних перетворень - формування економіки замкнутого циклу з таким и основними напрямками розвитку: скорочення. Заміщення, рекуперація, рециркуляція і повторне використання. Управління мінімізацією відходів із застосуванням екоаудиторських методологій має стати частиною широкого підходу до зміни виробничих процесів і структур споживання. На першому етапі головну увагу слід приділяти екологічній модернізації підприємств. Виробництв відповідно до висновків екоаудитів і застосування некапіталомістких способів поліпшення екологічних характеристик продукції.

Необхідно впроваджувати саморегулюючі системи екологічного управління і аудиту у промисловому секторі, зокрема на підставі добровільних угод між природоохоронними органами і промисловими об’єднаннями (торгові палати, асоціації виробників). Компетентні державні органи повинні разом з промисловими об’єднаннями прагнути поетапного досягнення довготермінових екологічних цілей на рівні виробничих секторів економіки і конкретних груп пріоритетних виробництв і товарів.

У державі мають бути створені умови для поступового впровадження програми добровільного екологічного аудиту. Необхідно надати компаніям державну допомогу (правову, навчальну, методологічну тощо) у створенні власних систем екологічного управління і аудиту. Держава має всебічно сприяти добровільному впровадженню систем екологічного маркування продукції, заохочувати участь у міжнародному узгодженні відповідних стандартів і критеріїв.

Механізм підприємницької підтримки екологічної політики і управління, своєю чергою, потребує державної підтримки розвитку екологічних робіт та послуг як саморегулюючого сектора екологічного бізнесу і ринку. Належні умови мають бути створені і для фірм, що безпосередньо займаються охороною навколишнього середовища. Правового і фінансового забезпечення потребують фірми, що спеціалізуються на виробництві природоохоронного обладнання, екологічному консультуванні, а також різні об ’єднання екологічних підприємств.

Запитання та завдання до самоперевірки

1. Що таке екологічна політика?

2. Що таке екологічне управління?

3. На чому ґрунтується екологічна політика?

4. На чому ґрунтується екологічне управління?

5. За що можна стягувати екологічний податок?

6. Як здійснюється інформаційний механізм екологічної політики та управління?

7. Яка мета структурних перетворень в екологічній політики та управлінні?

8. Які основні напрямки розвитку економіки замкнутого циклу?