Індивідуалізм

Індивідуалізм («неподільне») — життєва позиція з протиставлен­ням кінцевих інтересів індивіда інтересам спільноти. Виразником цієї позиції став філософ Макс Штирнер, що систематизував їх у своїй праці.

Відповідно до цього віровчення, виходячи з умов, що пояснюють світ, людина прагне до приємного, але приємне є предметом гострого суперництва. Просто так, без боротьби одержати приємне неможливо. Ті, хто його вже захопив, не віддадуть, ті, в кого його ще немає, докла­дуть усіх своїх зусиль до того, щоб захопити приємне. Ці суперники існують, тому їх необхідно, як мінімум, знешкодити. Щоб досягти своєї мети і вижити, людина повинна активно І жорстко брати участь у бо­ротьбі й спробувати випередити всіх суперників. Доля індивідуаліс­та — це жорстокі закони існування, його місія — прагнення перемогти в цій сутичці. Боротьба за існування пояснює життя людини, перемога в цій боротьбі виправдовує їх.

Індивідуалісти рідко відкрито розкривають свої погляди, Індивіду­алізм сприймає світ як арену боротьби за Існування, де виживає силь­ніший. Тому людина має невпинно нарощувати свої сили, не сороми­тися користуватися будь-яким випадком вирватися вперед і вірити, що саме на неї чекає успіх. Ідеал Індивідуалізму — це хижак, що пожирає своїх суперників, ніколи нікому ні в чому не поступається, завжди бо­реться до кінця, використовує будь-яку можливість для досягнення своїх цілей. Індивідуалістів мучить совість тільки тоді, коли він поступить­ся, або коли не скористається нагодою одержати щось хитрістю, або найменшою витратою сил.

Водночас усупереч панівній думці, індивідуаліст зовсім не є воро­гом суспільства. Суспільство завжди перевершує індивіда по силі на­стільки, що перемогти його у відкритому протиборстві практично не­можливо. Індивідуаліст же ніколи не піде на протиборство, у якому йому гарантована поразка.

Людину, що самотньо переслідує свою мету у світі, де кожен розра­ховує одержати те ж саме, що й вона, невдача підстерігає на кожному кроці. Тільки досвід і сила доступні людині. Набираючись досвіду і нарощуючи сили, людина мусить вірити в себе, вірити, що саме вона — обранець, щасливчик, який досягне усього, чого буде гідний.

Отже, можна зробити висновок, що формула індивідуалізму є та­кою: людське життя визначається законом причинності, що панує у світі, або світовими стихіями, тому людина мусить прагнути випередити всіх у боротьбі за приємне.

25.7.