БОЇ ПІД КРАСНИМ І ВІННИЦЕЮ. 1651 р.
У 1650 р. з татарського полону повернулися обидва польськi гетьмани М. Потоцький та М. Калиновський. Вони знову очолили вiйська, мрiючи помститися українцям за ганьбу, завдану пiд Корсунем.
Надзвичайний сейм оголосив посполите рушення, почався набiр найманцiв. Польське командування планувало розгромити козакiв до весни, щоб не дати Хмельницькому змогу зосередити i привести у бойову готовнiсть свої вiйська.Польсько-шляхетське вiйсько, зосереджене в м. Барi на Подiллі, пiд командуванням Калиновського в нiч з 9 на 10 лютого несподiвано вдарило на мiстечко Красне, де розташувалися повстанськi загони, очолюванi брацлавським полковником Данилом Нечаєм. Захопленi зненацька, повстанцi героїчно оборонялися, багато з них, в тому числi й Нечай, полягли на полi бою.
Захопивши Красне, Калиновський рушив iз своїм вiйськом на Вiнницю, де обороною керував полковник Іван Богун. Бої тривали вiд 28 лютого до 11 березня. Богун виявив видатнi здiбностi полководця. Повстанцi успiшно вiдбивали атаки, а потiм завдали таких ударiв вiйськам Калиновського, що вони змушенi були панiчно втiкати спочатку до Бара, потiм до Кам’янця.
А в цей час польський уряд енергiйно готувався до загального наступу на Україну. На чолi головної армii, яка збиралася бiля Сокаля i до якої з’їжджалася шляхта, став сам король. У травнi пiд Сокаль прибули й вiйська Калиновського.
Хмельницький тодi перебував на Волинi, де пiд Зборовом збирав сили. Частину вiйськ вiн змушений був залишити на мiсцi для вiдбиття наступу литовських вiйськ: нiжинський і чернiгiвський полки пiд командуванням чернiгiвського полковника Мартина Небаби — на пiвночi Чернiгiвщини, а київський полк пiд проводом полковника Антона Ждановича —для прикриття Києва. Хмельницький скликав вiйськову чернецьку раду, яка одностайно висловилась проти замирання з шляхетською Польщею, за продовження боротьби.
Разом iз цим Хмельницький звертався з унiверсалами до польських селян, посилав до них своїх посланцiв, що закликали їх до боротьби. У червнi 1651 р. в Прикарпаттi, у Кракiвському воєводствi розгорнулося антйфеодальне повстання, яке очолив Костка Наперський. Повстанцi захопили замок Чорштинь, але були розгромленi. Наперського було страчено.
Еще по теме БОЇ ПІД КРАСНИМ І ВІННИЦЕЮ. 1651 р.:
- БИТВА ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ. Червень 1651 р.
- БОЇ ПІД м. ЖВАНЦЕМ.
- БОЇ ПІД МОНАСТИРИЩЕМ, 1653 р.
- § 20. Незаконное пользование эмблемами и знаками Красного Креста и Красного Полумесяца
- Статья 445. Незаконное использование символики Красного Креста и Красного Полумесяца
- Статья 435. Незаконное использование символики Красного Креста и Красного Полумесяца и злоупотребление ими
- Красный плоский лишай на красной кайме губ
- Воєнні дії 1651 р.
- § 37. Взяття під варту: підстави, порядок його обрання. Строки тримання під вартою.
- § 33. Взяття під варту: підстави, порядок його обрання. Строки тримання під вартою.
- РОКУ 1651
- Білоцерківський договір (1651 р.)
- Про польське домагання відібрати собі Україну; про Хмельниченко- ву зраду під Слободищами; про розгром поляками й татарами московських та козацьких військ під Чудновом тощо.
- Дискоидная и диссеминированная красная волчанка.
- Красный плоский лишай.
- 3.3 Красно-черные деревья
- Красный плоский лишай
- 1-129 Приготовление основного красного соуса
- Про рушення Хмельницького з-під Білої Церкви на Гончариху; про зупинку його там; про звістки, які він одержав про поляків, / про його намір іти на них походом; про Кривоносову виправу до Бара; про взяття Бара з численною здобиччю; про те, як стояв Кривоніс під Кам'янцем-Подільським і про його поворот до Хмельницького; про задум Хмельницького йти на Пиляву і про з’ЇЗд поляків у Збараж до Вишневецького; про те, як Вишневецький із військом підхилився під команду нових гетьманів; про зосередження по