Культура та духовне життя

Освіта

— Перехід до навчання за новими навчальними про­грамами у 1966-1967 рр. (запровадження нових дисциплін: кібернетики, суспільствознавства, ге­нетики тощо);

— Завершення переходу до обов'язкової загальної середньої освіти (1976 р.).

— Ухвалення Верховною Радою « Основних напрямків реформ загальноосвітньої та професійної школи» (запровадження навчання дітей із 6 років, реор­ганізація 8-річних шкіл у 9-річні, а середніх — в 11 -річні. Згідно з цим документом важливе місце відводилося трудовому вихованню, була зафіксо­вана помітна ідеологізація шкільного навчання).

— Знецінення знань.

— Зменшення кількості шкіл з українською мовою викладання.

— Збільшення кількості навчальних профтехосвітніх закладів.

— Створення на основі педінститутів Донецького, Сімферопольського та Запорізького універси­тетів.

— Відкриття низки нових інститутів.

— Збільшення кількості студентів майже удвічі.

— Зміцнення матеріально-технічної бази вузів (будівництво нових навчальних корпусів, гурто­житків, спортивних комплексів тощо).

— Невисока якість підготовки спеціалістів (особливо на заочних і вечірніх відділеннях).

— Ідеологізація освіти.

Наука

Провідний науковий центр України — Академія наук на чолі з Б. Патоном, яка складалася з трьох секцій:

• фізико-технічних і математичних наук;

• хіміко-технологічних і біологічних наук;

• суспільних наук;

— зростання кількості дослідників в академічних установах;

— вагомі здобутки вітчизняної науки:

• створення унікальної плавильної установки «Уран», що використовувалась для вивчення плазми і керованої термоядерної реакції;

• використання теоретичних розробок матема­тиків для розрахунку орбіт штучних супутників Землі;

• відкриття механізму передавання генетичної інформації;

• створення автоматизованих систем проектуван­ня електронно-обчислювальних машин;

• винайдення нових марок високостійкого чавуну, безнікелевої антикорозійної сталі та ін.;

• удосконалення зв'язків науки з виробництвом;

• високий відсоток нереалізованих перспективних наукових розробок (за винятком ВПК).

— Не зважаючи на складні умови праці вчених-гуманітаріїв в умовах тоталітарної системи, вийшли в світ цікаві твори М. Брайчевського ( «Приєднан­ня чи возз'єднання?»), Ю. Бадзьо («Лист до росій­ських та українських істориків»), О. Апанович, І. Дзюби та ін.

— Вихід у світ багатотомних «Історії Української PCP», «Історії українського мистецтвознавст­ва», «Історії української літератури», «Словника української мови», «Української Радянської Ен­циклопедії»;

— недостатнє фінансування науки.

Література

— Збагачення української літератури новими твора­ми О. Гончара(« Собор», «Береглюбові», «Чорний Яр»), М. Стельмаха («Правда і кривда», «Дума про тебе»), П. Загребельного («Диво», «Розгін»), І. Білика («Меч Арея»), історичними романами Ю. Мушкетика, Р. Іванченко та ін.

— Видання збірок віршів Д. Павличка, І. Драча, В. Коломійця, Б. Олійника таін.

— Велика популярність пісень, написаних на сло­ва А. Малишка («Пісня про рушник»), М. Ткача («Марічка»), М. Сингаївського («Чорнобривці»), Д. Павличка («Два кольори») та ін.

— Незважаючи на ідеологічний тиск, продовжува­ли працювати відомі письменники та публіцисти М. Руденко, В. Снєгірьов, В. Стус, Є. Сверстюк, Л. Костенко та ін.

— Посилення уваги українських письменників не лише до історичних, але й до сучасних тем.

Мистецтво

Новаторство у вітчизняному кінематографі (зарод­ження нового напрямку в кіномистецтві — «по­етичного кіно»).

— Плідна праця українських кіномитців; вихід у світ яскравих кінострічок « Тіні забутих предків » С. Параджанова, «Білий птах з чорною відміта­ною» Ю.Іллєнка, «В бій ідуть тільки "старики"», «Ати-бати, йшли солдати...» Л. Викова, «Тривож­ний місяць вересень» Л. Осики, «Вавилон-ХХ» І. Миколайчука та ін.

— Позитивні зрушення в розвитку театрального мистецтва (плідна діяльність академічних дра­матичних театрів ім. І. Франка у Києві, ім. Т. Шев­ченка у Харкові, ім. М. Заньковецької у Львові, Київського театру опери та балету ім. Т Шевченка, Львівського театру опери та балету ім.

— Яскрава гра майстрів сцени Н. Ужвій, Б. Ступки,

— A. Роговцевої та ін.

— Втрата національного колориту в українському театральному мистецтві та кінематографі (актив­не витіснення української мови тощо). Розвиток усіх жанрів музичного мистецтва (ство­рення нових опер, оперет, симфоній, пісень тощо).

— Творча діяльність сузір'я талановитих оперних співаків (Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко, М. Кондратюк, А. Мокренко, А. Солов'яненко та ін.). Створення яскравих оперних творів («Тарас Шев­ченко», «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди, «Мамаї», «Вій», «Шельменко-денщик» В.Губаренка, «Украдене щастя» Ю. Мейтуса, «Лісова пісня»

— B. Корейка, «Назар Стодоля» К. Данькевича та ін.).

— Яскраві виступи українського народного хору ім. Г. Вірьовки, капели «Думка», капели бан­дуристів України, Черкаського народного хору, Гуцульського та Буковинського ансамблів пісні й танцю тощо.

— Плідна діяльність композитора В. Івасюка (пісні «Я піду в далекі гори», «Червона рута», «Водо­грай» таін.).

— Піднесення в українській хореографії, пов'язане з діяльністю Державного ансамблю танцю України ім. П. Вірського, народних ансамблів «Ятрань» із Кіровограда, «Чорнобривець» із Миронівки, «Дарничанка» з Києва тощо.

— Розкриття тем вітчизняної історії в українському образотворчому мистецтві (роботи В. Задорожнього, М. Хмелька, М. Божія, Т. Яблонської, В. Пол­тавця тощо);