КОРОВАЮ - НАШ РАЮ
Українське весілля — то ціле духовне безмежжя народної культури. Воно має і найбільше ритуальних хлібів. Тут — і коровай, і дивень, і лежень, і калач, і верч, і шишка для коровайниць, і подарунок-шишка для запросин, і шишки для обдарування батьків, і гусочки, і качка, і борона, і щітка, і праник (прач), і бочка, і звичайна хлібина-паляниця.
Ще наприкінці XIX століття український етнограф Микола Сумцов писав: “За повнотою обрядового хліба перше місце посідає українське весілля, потім російське, сербське і болгарське, на останньому — польське і чеське" [126, 56—57, 64].Коровай — це вершина художнього хлібопечення в Україні. Він є сонячним символом роду і відтворює суть життя молодих як його продовжувачів. Основне оздоблення короваю виглядає так. Посередині — квітка-шишка (вона під час краяння короваю віддається молодим), від якої на чотири сторони світу відходять лінії-про- мені — перехресні качалочки тіста. Поміж ними — сонячні символи: шишечки-зорі, вертути- безкінечники, голубочки. Оперезаний він пасочком-барвінком як символом краси і вічності.
Олена Багрім Коровам зі свічками, с Павлівка U Тальнівського р-ну, 2003 р.
Весільні шишки у вигляді KBITiB-BiHOHKiB. Тальнівщина, 2004 р.
Коровайниці — “золоті зарукавниці” — на підошві накладають сім паляниць із тіста. За цим впоперек і поздовж кладуть качалочки із тіста з вишеньками. Для короваю береться усього по сім: з семи полів пшениця, з семи криниць водиця, з семи бочок масла. Сім днів тривало і традиційне українське весілля. Як сім днів творився світ, так сім днів і твориться сім’я. Та повернемося до виготовлення короваю. Вісім вареників — тісто за формою подібне до них — по два ставлять посередині і накривають коржем.
Все це обвивають барвінковим поясом. Посередині укладають парну шишку на вісім зубців — символ молодих — і опоясують качалочкою. Зображення сонця у народному мистецтві — восьмипроменеве і складається із прямого та навкісного хрестів. Отже, молоді тут, як сонце. Під цю шишку мати кладе парне число копійок: вони обов'язково повинні дістатися нареченим на щастя, на долю. Увесь коровай підпоясується сплетеним удвоє паском із тіста. Після цього коровайниці починають оздоблювати його. Ненька просить створити небесно-космічну красу [19, 101]:Зробіть коровай кросен, Як на небі місяць ясен, Як но небі з зірочками, А коровай з шишечками.
Чим і для чого прикрашають коровай, нам оповідають пісні. Його убирають: “То в шишечки, то в квіточки, то в рожеві квіти, щоб любились діти” (с. Кобрино- ве); “Коровай квітчали квіточками і листочками, завитками, колосочками” (с. Тальянки). Оздоби на короваї — не просто зображення, а найвищі сакральні цінності.
Короваю - наш раю
Щто і борона для обдарування весільних матері І батька TMIX
На ньому “шишки, як райські пташки”. На вершині уткнуто прутик з гіллячками, який обліплено зубчастим тістом. Це створює виразний образ Дерева життя, Дерева роду, про що і має дбати молоде подружжя.