<<
>>

§1. Криміналістична методика як розділ науки криміналістики

Об'єкт і предмет Криміналістинної методики. Криміналістична методика е заключним розділом криміналістики, в якому розробляються теоретичні положення і практичні рекомендації з розслідування окремих видів злочинів з урахуванням-їх особливостей.

Тобто методика є сукупністю своєрідних програм (алгоритмів) розслідування злочинів, її практичні рекомендації спираються на наукові положення, які формулюються в результаті вивчення конкретного об'єкту - сукупності певних явищ дійсності.

Головне завдання методики полягає в забезпеченні слідчого (органу дізнання) знаннями про те, які ситуації можуть скластися при розслідуванні злочинів окремого виду і як треба в них діяти, щоби досягти успіху. Тобто методика дає знання про те, які слідчі дії та оперативно-розшукові заходи треба проводити і в якій послідовності, в чому особливості їх підготовки І проведення. Таким чином, об'єктом її вивчення, перш за все, є діяльність з розслідування злочинів окремих видів. Але недостатньо знати, як діяв слідчий у тій чи іншій ситуації. Не менш важливо пояснити, чому він вибрав таку послідовність дій. Очевидно, що для відповіді на таке питання необхідно враховувати особливості вчинення злочинів окремих видів (місце, час і обстановку, способи злочинів і характерні сліди, що вони залишають, особливості злочинців та ін ). Тому об'єктом вивчення методики с також і діяльність злочинців, яка в криміналістиці визначається як механізм вчинення злочинів окремих видів.

Таким чином, методика вивчає складний об'єкт, в який входять два протилежні, але пов'язані між собою види людської діяльності. Визначимо їх в логічній послідовності: 1) механізм вчинення злочинів окремого виду; 2) розслідування злочинів окремого виду {діяльність слідчих, органів дізнання) Взаємний зв'язок між двома складовими частинами об'єкта методики полягає у тому, іцо не тільки механізм вчинення злочинів виливає на слідчу практику, але і, навпаки, слідча практика викликає поступову трансформацію механізму вчинення злочину (злочинці теж враховують діяльність правоохоронних органів).

Прагнення злочинців до винайдення різноманітних прийомів приховування злочину та протидії розслідуванню повинне враховуватись при розробленні теоретичних положень і практичних рекомендацій криміналістичної методики.

У процесі вивчення двох протилежних видів людської діяльності методика в кожній його складовій частині встановлює певні суттєві зв'язки, залежності, що повторюються. Наприклад, при умисному вбивстві злочинець відповідно до своїх психофізіологічних особливостей, навичок і можливостей обирає спосіб і знаряддя вбивства, місце, час і обстановку його вчинення. Вибраний спосіб і знаряддя злочину залишають характерні для них сліди. Повторюючись у багатьох випадках, ці залежності і зв'язки дозволяють виявити певні тенденції в механізмі вчинення злочинів даного виду і на їх основі сформулювати відповідні рекомендації щодо їх розслідування. Названі залежності і зв'язки між елементами механізму злочинів визначаються в криміналістиці як закономірності механізму вчинення злочинів окремого виду- Вони входять у предмет вивчення криміналістичної методики і знаходять відображення в таких наукових положеннях, як криміналістичні характеристики злочинів окремих видів.

У процесі вивчення методикою діяльності по розслідуванню злочинів окремих видів (другої частини об'єкта) також виявляються залежності, які можна визначити як закономірності розслідування, пов'язані з формуванням слідчих ситуацій та їх впливом на проведення слідчих дій та oneративно-розщукових заходів. Названі закономірності теж входять у предмет вивчення методики.

Таким чином, у предмет криміналістичної методики відповідно до структури її об'єкта входять дві групи закономірностей:

1) закономірності механізму вчинення злочинів окремого виду;

2) закономірності розслідування злочинів окремого виду.

Обидві групи закономірностей, якщо вони встановлені й описані у вигляді чітких наукових положень, є основою розроблення практичних рекомендацій.

Місце методики в системі кримініыістики. Методика тісно пов'язана з іншими розділами криміналістики і, перш за все, з криміналістичною технікою і тактикою.

Цей зв'язок можна визначити як зв'язок загального (криміналістична техніка і тактика) і особливого (криміналістична методика).

Криміналістична техніка досліджує механізм утворення слідів злочинів, а також технічні засоби і прийоми їх виявлення, фіксації і вилучення в загальному вигляді, без зв'язку із якимось конкретним видом злочинів. Її наукові положення і практичні рекомендації однаковою мірою можна використовувати при розслідуванні всіх видів злочинів. Наприклад, технічні прийоми фіксації обстановки місця події, окремих слідів універсальні і можуть бути використані при розслідуванні вбивств, крадіжок, розбоїв та інших злочинів.

Криміналістична тактика досліджує питання підготовки І проведення окремих слідчих дій також абстраговано від того, при розслідуванні якого виду злочину вони проводяться. Н наукові положення і практичні рекомендації, так само як і техніки, мають загальний характер і адресовані для використання при розслідувати всіх видів злочинів.

Методика, використовуючи положення і рекомендації техніки і тактики, вивчає слідчі дії у взаємозв'язку, формує їх комплекси, які с типовими для розслідування конкретних видів злочинів, досліджує технічні і тактичні особливості їх проведення. Наприклад, у методиці розслідування вбивств розглядаються прийоми фотографування трупа - специфічного для цих злочинів об'єкта, тактичні особливості допиту обвинуваченого у вчиненні вбивства та ін. Таким чином, внаслідок своєрідності свого об'єкта і предмета криміналістична методика стосовно інших розділів науки може розглядатися як особлива частина криміналістики.

Джерела криміналістичної методики. Як головні джерела криміналістичної методики, що вона використовує для формування наукових положень і практичних рекомендацій, можуть бути визначені: 1) кримінальна {злочинна) діяльність; 2) слідча практика; 3) положення окремих наук і галузей знань.

Кримінальна діяльність, тобто практика вчинення злочинів окремих видів, е джерелом інформації про те, як діяв злочинець у кожному конкретному випадку.

Вивчення механізму вчинення злочинів є необхідним для вироблення рекомендацій щодо їх виявлення і розслідування. Злочинна діяльність знаходить своє відображення в матеріалах кримінальних справ (протоколах слідчих дій, речових доказах, документах та ін.). Тому одержання інформації про механізм вчинення злочинів здійснюється шляхом вивчення і узагальнення кримінальних справ певної категорії. Але враховуючи те, що далеко не вся інформація про вчинення злочину знаходить відображення у кримінальній справі, а також високу латентність злочинів окремих видів, можуть бунт використані додаткові соціологічні методи, наприклад опитування (працівників правоохоронних органів, засуджених, потерпілих тощо).

Слідча практика є джерелом інформації про те, як діяв слідчий в тій чи іншій ситуації при розслідуванні конкретного злочину (які слідчі дії, оперативно-розпіукові заходи проводились, в якій послідовності, в чому були їх особливості). Ця інформація міститься в матеріалах кримінальної справи (постановах, протоколах слідчих дій та ін.), які і є джерелом для криміналістичної методики. У результаті вивчення матеріалів кримінальних справ методика встановлює загальне, типове для розслідування злочинів окремих видів, на чому і базує свої рекомендації. При узагальненні слідчого досвіду також використовуються соціологічні методи (опитування слідчі їх, експертів, оперативних працівників).

Важливим джерелом криміналістичної методики є інші науки і галузі знань, положення яких використовуються при розслідуванні злочинів. їх можна розподілити на юридичні і неюриди- чні. Перше місце серед юридичних наук посідають кримінальне і кримінально-процесуальне право, кримінологія, положення яких використовуються при виробленні рекомендацій щодо розслідування злочинів. Це обумовлено тим, іцо названі юридичні науки разом з криміналістикою мають спільний об'єкт вивчення. Використовуються в криміналістичній методиці також положення цивільного, господарського та інших галузей права при розробленні рекомендацій з розслідування злочинів, які посягають на відносини, що регулюються відповідними галузями права.

Серед неюридичних наук і гачузей знань, що використовуються в криміналістичній методиці, можуть бути названі судова медицина, судова бухгалтерія, психологія, соціологія та ін. Наприклад, багато рекомендацій методики розслідування вбивств, заподіяння тілесних ушкоджень, згвалтувань базуються на положеннях судової медицини (рекомендації щодо огляду трупа, виявлення і використання слідів крові, слини, тілесних ушкоджень тощо). Велика кількість положень і рекомендацій щодо встановлення підозрюваних у вчиненні злочинів, проведення їх допитів, обшуків та інших слідчих дій грунтується на положеннях соціології' та психології.

На підставі викладеного криміналістична методика може бути визначена як частина криміналістики, яка вивчає закономірності механізму вчинення злочинів окремих видів, а також закономірності і'д· розслідування і на цііі основі та із залученням положень інших наук розробляє практичні рекомендації щодо розслідування злочинів.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §1. Криміналістична методика як розділ науки криміналістики:

  1. ЗМІСТ
  2. ПЕРЕДМОВА
  3. §3. Система криміналістики
  4. §1. Криміналістична методика як розділ науки криміналістики
  5. Бібліографічний список
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -