§6. Підготовка і призначення почеркознавчої та авторознавчої експертиз

Почеркознавча та авторознавча експертизи включають у себе три етапи, кожен з яких відрізняється своїми цідями, суб'єктами і способами реалізації: 1) підготовка і призначення експертизи; 2) провадження експертного дослідження, оформлення ходу і результатів дослідження у висновку експерта; 3) дослідження, оцінювання і перевірка висновку експерта (визначення значущості і місця висновків у системі доказової інформації у кримінальній справі).

Підготовка і призначення почеркознавчої та авторознавчої експертиз включає наступні стадії: 1) виявлення і вилучення рукописних документів; 2) попередній і детальний огляд документів; 3) з'ясування необхідності встановлення фактичних даних у справі у формі експертизи; 4) визначення черговості проведення декількох експертиз стосовно рукописного документа;

5) визначення предмета (фактів, які потрібно встановити) експертизи; 6) визначення об'єктів експертного дослідження, у тому числі одержання зразків порівняння; 7) визначення часу призначення експертизи; 8) вибір експертної установи; 9) винесення постанови з формулюванням діагностичних або ідентифікаційних питань; 10) ознайомлення з постановою про призначення обвинуваченого (підозрюваного); 11) направлення матеріалів до експертної установи.

Предмет почеркознавчої та авторознавчої експертиз становлять факти (обставини), які експерт повинен встановити за результатами ідентифікаційних і діагностичних досліджень: конкретного виконавця рукопису, підпису, цифрового запису; конкретного автора документа; умови, за яких виконувалися рукописні документи {фізичний стан особи, яка писала, його положення при написанні); наявність навмисного перекручування почерку, підробка почерку певної особи при складанні документа від імені останньої та ін.; визначення статі, віку та інших характеристик автора і виконавця тексту і рукопису та ін.

Залежно від безпосереднього об'єкта дослідження {почерк, підпис, цифровий запис тощо.) визначається вид зразків порівняння, що необхідно подати на експертизу. Вільні зразки отримують шляхом витребування, проведення виїмки або обшуку. Експериментальні зразки відбираються від особи, яка перевіряється відповідно зі ст. 199 КПК України. Практикою розроблені прийоми відбору зразків, рекомендації щодо їх кількості й змісту^[36].

Підготовлені для дослідження зразки повинні відповідати ряду вимог, а саме характеризуватися: а) достовірністю походження, тобто походити саме від тієї особи, яка перевіряється;

б) достатністю, тобто певною кількістю; в) порівнянністю почер- кового матеріалу, тобто в зразках повинні міститися такі фрагменти рукописного тексту, слова, речення, сполучеіпія букв, що є в досліджуваному тексті; г) порівнянністю засобів і умов письма, тобто бути виконані однаковими знаряддями письма у схожих умовах, на схожих матеріалах.

Вільні зразки порівняння, що надаються на авторознавчу експертизу, повинні відповідати досліджуваному тексту за мовою і часом виконання; за характером документа (доповідна записка, особистий лист, скарга тощо); за іншими суттєвими обставинами, які могли впливати на формування ознак. Вільні зразки писемної мови повинні надаватися не менш як на 25 аркушах. Пщ час відбирання експериментальних зразків спочатку особі, яка підлягає ідентифікації, пропонують написати текст на вільно обрану нею тему, аналогічну за своїм функціональним призначенням (скарга, особистий лист, службовий лист тощо). Після цього відбираються зразки, аналогічні досліджуваному тексту за своїм функціональним призначенням та за темою тексту. Наприклад, пропонують написати скаргу на дії службової особи. Мінімальний обсяг кожного зразка - 500 слів.

На почеркознавчу експертизу зразки підбирають відповідно до виду досліджуваного почеркового матеріалу (рукописний текст, підпис, цифрове, стилізоване письмо). Вільні зразки по можливості повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів ггисьма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості та ін.), за його змістом та цільовим призначенням.

Під час підготовки матеріалів на експертизу, коли дослідженню підлягають підписи, виконані зловмисником від імені інших осіб (вигаданих або реально існуючих), зразки повинні включати такі види документів: вільні зразки почерку та підпису особи, яка Ідентифікується; експериментальні зразки підпису і почерку цієї особи у вигляді написання слів і літер, що позначають підроблені підписи; вільні та експериментальні зразки підписів осіб, від Імені яких виконані підписи. Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, надаються вільні зразки аналогічного характеру.

При відібранні експериментальних зразків нерідко чиниться протидія з боку особи, яка перевіряється, у виді відмови від надання зразків почерку та підписів; навмисного спотворення свого почерку або підпису; повідомлення неправдивої інформації про незнання транскрипції підпису особи, від Імені якої виконано підпис у досліджуваному документі. Тому в процедурі відібрання експериментальних зразків виділяють технологічний (сукупність операцій і правил, технічних засобів) і тактичний (підготовка, організація, планування, подолання протидії особи, яка перевіряється, здійснення відібрання доброякісних експериментальних зразків почерку і підписів) рівні та відповідні їм прийоми.

Відібрання експериментальних зразків почерку та підписів включає підготовчий, робочий та завершальний етапи.

На підготовчому етапі проводиться планування відібрання зразків. У процесі планування встановлюються конкретна мета відбору; особливості й умови виконання досліджуваного тексту; вид і кількість експериментальних зразків; необхідні технічні засоби реалізації відібрання; тактичні прийоми та технологія відібрання; особисті якості особи, яку перевіряють, з метою прогнозування її поведінки, у тому числі прогнозування протидії; тактичні прийоми усунення протидії особи; час відібрання (момент проведення та тривалість); місце відібрання; коло осіб, які братимуть участь у відібранні; технічні засоби фіксації; вибір способу виклику особи, яка перевіряється.

Робочий етап безпосереднього відібрання експериментальних зразків почерку та підписів включає три обов'язкові та четверту факультативну стадії:

1) вступна, на якій можливе виникнення безконфліктної або конфліктної слідчої ситуації;

2) відібрання експериментальних зразків почерку та підписів на підставі заздалегідь обраної технології: під диктування, у вигляді твору, шляхом переписування заздалегідь обраного тексту, що виконуються у звичній позі та в умовах, максимально наближених до обставин написання досліпжуваного документа;

3) попереднє дослідження зразків спеціалісгом-почерко- знавцем з метою визначення їх доброякісності;

4) додаткове відібрання зразків для отримання необхідної кількості (безконфліктна ситуація) або застосування тактичних прийомів подолання протидії з боку особи, яка перевіряється (конфліктна ситуація).

Єдиних рекомендацій щодо кількості експериментальних зразків не існує, проте практикою встановлені наступні вимоги: зразки підпису - надавати у кількості не менше 5-S аркушів по 10-15 експериментальних підписів на аркуші; зразки буквеного або цифрового письма - надавати не менше ніж на 15 аркушах.

Системи тактичних прийомів подолання протидії особи, яка перевіряється, включають:

а) при відмові від надання експериментальних зразків почерку та підписів - використання прийомів психологічного впливу та логічного переконання: повідомлення про мету цієї слідчої дії та її необхідність для встановлення обставин злочину; пропозиція особі змінити свою поведінку; використання переконання у формі наказу; переконання особи у неправильності зайнятої нею позиції; роз'яснення необхідності надання допомоги слідчим органам; використання факту надання показань свідками, співучасниками у справі про виконання досліджуваного тексту або підписів саме особою, від якої відбираються експериментальні зразки, у певних умовах і певним способом;

б) при спотворенні особою свого почерку - прискорення темпу і тривалості написання;

в) при повідомленні неправдивої інформації про незнання особою транскрипції підпису конкретної людини - надання особі досліджуваного підпису для короткочасного візуального огляду (не змальовування).

Заключний етап завершує відібрання експериментальних зразків почерку та підписів. Слідчий оформляє протокол, який підписується усіма учасниками; складає опис і упаковує відібрані зразки.

Головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, буквених та цифрових записів і підпису. Цією експертизою вирішуються і діагностичні завдання: установлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо.

Авторознавчою експертизою вирішуються ідентифікаційні завдання щодо ототожнення особи автора тексту, а також діагностичні завдання про умови складання тексту, факт викривлення ознак писемної мови, про місце формування мовленнєвих навичок, рідну мову, освіту автора документа.

Питання і завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Д айте визначення понятія «документе у криміналістичному аспекті.

2. На які види поділяються документи за природою носія інформації?

3. На які види поділяються документи, що потрапляють у сферу кримінального судочинства, за своїм процесуальним статусом?

4. Що являють собою підроблені документи? Види їх підроблення.

5. Які Існують правила огляду документів-речових доказів?

6. Які існують ознаки способів внесення змін у документи (підчистки, травлення, змивання, дописки тошо)?

7. Які існують способи підробки відбитків печаток і штампів та їх характерні ознаки?

8. Які діагностичні завдання вирішуються техніко- криміналістичною експертизою документів?

9. Які Ідентифікаційні завдання вирішуються техніко- криміналістичною експертизою документів?

10. Що являють собою почерк і писемна мова І в чому полягає їх криміналістичне значення?

11. Назвіть загальні та окремі ознаки почерку.

12. Які завдання вирішуються почеркознавчою експертизою?

13. Що входить у підготовку і призначення почеркознавчої експертизи?

14. Які завдання вирішуються авторознавчою експертизою?