8. Кодекс закони про працю України як джерело трудового права.
Кодекс законів про працю в Україні вперше було прийнято наприкінці 1922 р. фактично він був розроблений в Росії і як проект одержаний Україною в червні 1922 р. Відразу ж розпочалася робота щодо його розгляду, хоча значних змін до нього внесено не було.
Навіть нумерація статей залишилася такою ж.Але в Росії не могли допустити, щоб навіть розроблений в ній проект був затверджений в Україні раніше, ніж це відбудеться в Росії. Ця практика знайшла своє правове закріплення в Радянському Союзі, коли для "єдності" законодавства стали розроблятися Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік, які мали бути дослівно відображені в кодексах союзних республік.
Так, чинний КЗпП повністю відтворив Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю, що були затверджені Верховною Радою СРСР 15 липня 1970 р. й уведені в дію з 1 січня 1971 р. На підставі цих Основ в союзних республіках були розроблені і прийняті нові кодекси: в Росії - 9 грудня 1971 р., в Україні і Азербайджані - 10 грудня 1971 р., в Узбекистані - 17 грудня 1971 р., в інших республіках - вже в 1972 р.
КЗпП, затверджений Верховною Радою України 10 грудня 1971 р., уведений в дію з 1 червня 1972 р. Він складається
з 18 глав, в яких об'єднані 265 статей. За роки, що пройшли після прийняття КЗпП, він доповнений главою ІІІ-А "Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників", главою ХУІ-А "Трудовий колектив". Назва глави XV "Трудові спори" змінена на назву "Індивідуальні трудові спори". Змінені і доповнені 267 статей КЗпП, тобто до окремих статей зміни вносилися по декілька разів. Прикладом цього може слугувати ст. 67, до якої в 1995 р. була внесена ч. З такого змісту: "У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) співпадає з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого".
На 1998 р. припадає п'ять таких днів, і Прем'єр-міністр України зробив подання до Верховної Ради, яка Законом від 26 грудня 1997 р. визнала цю норму такою, що втратила чинність, хоча вона й відповідала рекомендаціям МОП. Така практика "реформування" трудового законодавства фактично є "штопанням дірок". Тому не випадково в Основних напрямах соціальної політики на 1997-2000 роки зроблено висновок про те, що регулювання соціально-трудових відносин у нових умовах, забезпечення захисту трудових прав громадян вимагають прийняття нового Кодексу законів про працю України.
Еще по теме 8. Кодекс закони про працю України як джерело трудового права.:
- 14. Конституція України і закони України, як джерела аграрного права.
- 7. Конституція України як основне джерело трудового права.
- 11. Митний Кодекс України - основне джерело митного права. Його значення, зміст і структура.
- Кодекс законів про працю УСРР (1922 p.)
- 9-12. Закони, як джерела земельного права України.
- Про трудову повинність та примусову працю (5 серпня 1941 p.)
- Стаття 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
- § 3. Сімейний кодекс України — основне джерело сімейного законодавства України1
- Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
- Про королівський жаль на втрату козаків з Україною і про його промову в сенаті з тієї ж нагоди; про королівське прохання до царської величності не брати Україну під протекцію і про Tef що його прохання не було задовольнене; про царську виправу на війну проти поляків; про хитрість Богуна щодо поляків і про шкоду через те Україні від поляків.
- № 121. Поняття та види джерел цивільного права України, їх характеристика.
- 5. Розвиток сімейного законодавства про шлюб та сім`ю в 1967-70-х рр. Кодекс про шлюб та сім`ю України 1969 р.