Показання підозрюваного

— це зафіксовані при допиті за правилами, встановленими кримінально-процесуальним законом, повідомлені підозрюваним фактичні дані щодо обставин, які послужили приводом для застосування заходів процесуального примусу, а також щодо інших відомих йому обставин справи.

Показання, разом з тим, є одним із засобів здійснення захисту.

В юридичній літературі було висловлено низку пропозицій щодо розширення підстав для визнання тих чи тих осіб підозрюваними, наприклад, про визнання і допит як підозрюваних осіб, щодо яких застосовано якийсь захід процесуального примусу, осіб, яких викликали на допит як підозрюваних, тощо1.

Питання щодо розширення кола осіб, яких необхідно визнавати підозрюваними і допитувати, є суперечливим і чекає на своє вирішення. Але важливо й інше. Чинне законодавство не припускає допит як підозрюваних інших осіб, зазначених у законі, зокрема, в ст. 73 КПК. Однак на практиці часто вчиняють інакше. Наприклад, Л. М. Кар-нєєва зазначає, що «відповідно до практики, що склалася, і в тих випадках, коли підозрювану особу не затримано і не взято під варту, її найчастіше допитують перед

1 Векетко С. П., Матвиенко Е. А. Подозреваемый в советском уголовном процессе. — Минск, 1969. — С. 17.

312

_ед'явленням обвинувачення», бо «слідчий, як правило, не вважає за можливе пред'явити обвинувачення підозрюваній особі, без її попереднього допиту»1. Це не відповідає чинно-му законодавству. Якщо слідчий вважає за необхідне до пред'явлення обвинувачення до-питати особу як підозрюваного, то він повинен або затримати цю особу, або обрати щодо нього запобіжний захід.

Особливості показань підозрюваного визначаються його процесуальним станом, оскільки давати показання — це його право, а не обов'язок.

Підозрюваний виступає як учасник кримінального процесу тільки у стадії досудового слідства.

Свідчення підозрюваного можуть бути зафіксовані тільки у вигляді протоколу допиту3. Повідомлені підозрюваним фактичні дані можуть бути покладені в основу обвинувального вироку в тих випадках, якщо особа, виступаючи як підозрюваний, в своїх показаннях повідомила про обставини, що викривають її у вчиненні злочину, а далі, після притягнення як обвинуваченого, не змінила раніше дані показання. Дані, повідомлені підозрюваним, об'єктивно повинні бути підтверджені іншими доказами по справі. Показання підозрюваного є цінними ще й тому, що можуть освітити фактичні обставини справи. Якщо підозрюваний — особа, яка вчинила злочин, — дає правдиві показання, він тим самим сприяє розкриттю злочину, повноті й всебічності дослідження обставин справи, допомагає слідчому виявити докази. Підозрюваний може вказати, де знаходяться речі й цінності, придбані злочинним шляхом, знаряддя злочину та інші предмети, які можуть стати доказом по справі, тощо.

Підозрюваний часто заперечує свою причетність до справи, що розслідується. Ці показання можуть мати не менш важливе значення, ніж ті, якими він підтверджує свою участь у вчиненому злочині. В певних випадках вони допомагають органам дізнання чи слідчому виявити похибки і неточності в показаннях потерпілих, свідків, обвинувачених, у висновках екс-пертів, а також викрити неправдиві свідчення.

Слідчий без достатньої перевірки і без наявності ознак злочину порушив кримінальну справу за заявою К. про його пограбування. За підозрою у вчиненні злочину було затримано P., який засвідчив, що К. в той день, коли його нібито пограбували, пиячив в його квартирі, де забув взяти свої речі й пішов додому. Ці показання Р.

Дуже важливо вірно оцінити показання підозрюваного. У слідчій практиці є випадки, коли підозрювані давали свідчення про злочини, яких вони в дійсності не чинили. Причинами, які спонукали їх давати такі показання, можуть бути невірні чи незаконні методи ведення допиту, несприятливий збіг обставин, психічна неповноцінність, пригнічений моральний стан, намагання звільнити від відповідальності близьку людину тощо.

Особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор і суд оцінюють показання підозрюваного за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Некритичне ставлення до показань підозрюваного, як недооцінка, так і переоцінка їх, тягнуть за собою серйозні помилки. Якщо підозрюваний був затриманий або до нього було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, його допит проводиться негайно, а за неможливості негайного допиту — не пізніше 24 годин після затримання. При допиті затриманого підозрюваного присутність захисника є обов'язковою, за винятком випадків, коли він відмовляється від захисту та його відмову прийнято.

Перед допитом підозрюваному має бути роз'яснено його права, а також повідомлено, у вчиненні якого злочину він підозрюється, про що робляться відмітки в протоколі його допиту.