<<
>>

§ 1. Поняття і значення відмови в порушенні кримінальної справи

Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи покладає на особу, що приймає таке рішення, не меншу відповідальність, ніж при порушенні кримінальної справи. Неправомірна відмова в порушенні кримінальної справи є порушенням законності, оскільки злочин залишається нерозкритим, а особа, яка його здійснила, не карається і отримує можливість вчинити нові злочини.

Аналіз практики свідчить, що безпідставні відмови в порушенні кримінальної справи є досить поширеним явищем.

Ніщо так не сприяє вчиненню нових злочинів, як усвідомлення відсутності покарання за кожний злочин, що нерідко породжується безпідставною відмовою в порушенні кримінальної справи.

Залишення осіб, які вчинили злочин, без покарання викликає негативну реакцію громадян, яким відомо про злочин, веде до складання думки про марне звернення в правоохоронні органи.

240

Відмовити в порушенні кримінальної справи — це означає визнати, що судове прова-дження з приводу події, про яку повідомлено органам дізнання, слідчому, прокурору або СУДУ' не буде розпочато.

Відмова в порушенні кримінальної справи часто є правовою основою для визнання того, що злочину не було, а в тих випадках, коли повідомлялось про вчинення злочину визначеною особою, — правовою основою для визнання того, що ця особа вчинила злочин. Відмова в порушенні кримінальної справи не означає, що в усіх випадках злочину не було, або певна особа не вчиняла злочин. У деяких випадках закон зобов'язує не порушувати кримінальну справу, хоча діяння було вчинено і відома особа, яка його вчинила (наприклад, щодо особи, яка не досягла 14-річного віку, внаслідок акту амністії тощо). Виходячи з цього, відмову в порушенні кримінальної справи необхідно ро-зцінювати як процесуальний акт, що протистоїть виникненню кримінального процесу по визначеному факту або щодо конкретної особи1.

При відмові у порушенні кримінальної справи діють ті самі строки, що й при її порушенні.

Практика свідчить, що помилки при відмові в порушенні кримінальної справи найчастіше допускають при поспішному прийнятті рішення. Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи повинно прийматись у строки, встановлені законом для прийняття такого рішення.

Згідно зі ст. 99 КПК при відсутності підстав до порушення кримінальної справи орган дізнання, прокурор, слідчий або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб, підприємства, установи й організації.

Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, Що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, однак матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного чи дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя мають право відмовити в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадської організації, служби в справах неповнолітніх, трудово-

Бородин С. В. Решение вопроса о возбуждении уголовного дела. — М., 1970. - С. 57.

241

му колективу або власнику підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.

Вичерпний перелік підстав та умов, за яких може бути відмовлено в порушенні кримінальної справи, дано в ст. 6 КПК. Відмова в порушенні кримінальної справи з інших підстав (наприклад, через те, що викрадене майно погано охоронялось, або що постраждалий не міг назвати осіб, які вчинили крадіжку) є незаконною.

Справи про злочини, передбачені ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України (умисне легке тілесне ушкодження, побої та мордування), а також ст. 356 КК України (самоправство) щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та законним інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі підтримувати обвинувачення. В цих справах дізнання і досудове слідство не провадяться. Зазначені справи підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим, підсудним. Примирення може статися лише до видалення суду в нарадчу кімнату для постановления вироку.

<< | >>
Источник: Коваленко Є. Г.. Кримінальний процес України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер,2004. — 576 с. 2004

Еще по теме § 1. Поняття і значення відмови в порушенні кримінальної справи:

  1. § 37. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
  2. § 3. Предмет, підстави і доказування цивільного позову в кримінальній справі
  3. § 1. Поняття, значення і завдання стадії порушення кримінальної справи
  4. § 1. Поняття і значення відмови в порушенні кримінальної справи
  5. § 3. Поняття і характеристика основних положень досудового слідства
  6. § 1. Поняття і сутність слідчих дій
  7. Призначення експертизи
  8. § 3. Скасування, зміна вироку, ухвали (постанови) апеляційним судом
  9. ПРИНЦИПИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА РАДЯНСЬКИМ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ
  10. НАШІ ПРОПОЗИЦІЇ Й ЗАУВАЖЕННЯ ДО ПРОЕКТУ ОСНОВ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА СОЮЗУ PCP І СОЮЗНИХ РЕСПУБЛІК
  11. §2. Структура методики розслідування злочинів окремого виду
  12. Загальна характеристика основних концепцій причинового зв’язку у науці кримінального права
  13. Міжнародні стандарти захисту прав осіб, які є потерпілими від кримінальних правопорушень
  14. Процесуальне становище потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення
  15. Процесуальне становище потерпілого у кримінальному провадженні на підставі угоди про примирення
  16. 3.1 Цивільний позов як спосіб відшкодування потерпілому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням
  17. Визначення об’єктів апеляційного та касаційного оскарження