<<
>>

3. Права на гарантіюстосовно товарів, передбачених Уніфікованим комерційним кодексом

Уніфікований комерційний кодекс ми вже розглядали. Положення Кодексу регулюють процес продажу товарів . Товари є особистою власністю, тому положення Кодексу, які регулюють володіння та права на товари, становлять частину майнового права.

Важливим майновим правом на товари, передбаченим UCC, є «право на гарантію» .

Природа права на гарантію. Особиста власність, як і нерухоме майно, може бути заставлена для того, щоб позичити гроші. Стаття 9 Уніфікованого комерційного кодексу передбачає «права на гарантію». Право на гарантію — це право на майно, яке заставляє боржник кредитору. Кредитор може взяти заставлену власність у випадку, коли боржник не повертає гроші, які позичив. Заставлена власність називається «заставою». Права на гарантію використовуються у різних контекстах. Виробник може заставляти своє обладнання, щоб позичити гроші на купівлю сировини, яка необхідна для виробництва. Постачальник товарів магазину роздрібної торгівлі може наполягати на отриманні права на гарантію на наявні товари в магазині. Особа може позичити гроші в банку чи кредитному союзі для купівлі автомобіля і дати право на гарантію на машину для забезпечення позики. Якщо право на гарантію забезпечує позику, яка спрямовується на купівлю додаткової застави, воно називається «правом на гарантію для отримання грошей на купівлю».

Щоб мати дійсне забезпечене право на гарантію, потрібно виконати три вимоги:

(1) сторони повинні підписати угоду, у якій описується додаткове забезпечення або

що боржник повинен передати у власність кредитора як додаткове забезпечення;

(2) кредитор повинен вказати ціну за право на гарантію (звичайно це сума

позичених грошей); (3) боржник повинен мати право на власність 43. Коли ці

вимоги виконуються, право на гарантію «стає дійсним», тобто забезпеченим пра

вовою санкцією. Для того, щоб кредитор мав «пріоритет» над іншими креди

торами, покупцями та третіми сторонами, він повинен «покращити» право на

гарантію.

Кредитор звичайно покращує право на гарантію, коли він публікує (обна-

родує) права на гарантію . Йдеться про надання фінансового звіту за певний період

(про це ми поговоримо нижче) , володіння додатковою заставою або запис за

ставного права у випадку з автомобілем на посвідчення щодо права власності 47.

4° Див. Austrian Motors, Ltd. v. Travelers Insurance Co. 275 S.E. 2d 702 (Ga. App. 1980).

Див. розділ Х. 4 James J. White & Robert S. Summers. Hornbook on the Uniform Commercial Code (West 1988, 1993).

43 UCC § 9-203(2).

44 UCC § 9-303.

*; UCC § 9-302(1).

46 UCC § 9-305.

47 UCC § 9-302(2),(3). 424 Розділ Ш

Природу права на гарантію згідно з UCC можна краще пізнати крізь призму прав, які воно надає кредитору у випадку конфлікту стосовно володіння додатковим забезпеченням.

Конфлікти між кредитором, що отримав заставу, та боржником. Конфлікт між кредитором, що отримав заставу, та боржником виникає, якщо останній не виконує своїх зобов'язань. Відповідні права у цій ситуації визначаються угодою про заставу та Кодексом . Якщо боржник добровільно не віддає власність, кредитор має право взяти додаткову заставу через суд. Йдеться насамперед про «віндикаційний позов» або «претензії». Претензія — це коли одна особа намагається отримати у володіння персональне майно, яким володіє інша особа .

Сторона, маючи заставу, може заволодіти власністю і без звертання до суду, якщо така конфіскація не супроводжуватиметься «порушенням миру»50. Найчастіше так чинять кредитори у випадку купівлі автомобіля. Маючи права на гарантію, вони вступають «у володіння товаром боржника з самодопомогою» або наймають осіб, які є спеціалістами з відгону чи буксирування машин. Звичайно, несудові засоби простіші і не такі дорогі, тому багато кредиторів їх регулярно використовують.

Конфлікти між кредиторами, що мають заставу. Іноді кредитори подають суперечні права на гарантію на одне й те ж майно. Виникає питання, яке право на гарантію переважатиме — який кредитор має «пріоритет».

Пріоритет має той кредитор, у якого право на гарантію було покращене. Найбільш поширений засіб покращення права на гарантію — це подання так званого «фінансового звіту» в офіс державного секретаря штату. У фінансовому звіті вказується право на гарантію відносно певного майна, яким володіє боржник. За загальним правилом, пріоритет надається кредитору, що має заставу, який першим подав фінансовий звіт 1. До того як позичити гроші, кредитор може вивчити питання щодо наявності вже поданих фінансових звітів. Якщо таких фінансових звітів немає, то кредитор, подаючи першим свій фінансовий звіт, може бути впевнений, що саме він матиме пріоритет у додатковому забезпеченні.

Конфлікти між кредитором та покупцями. Іноді боржники продають заставлене майно, і тоді має місце конфлікт між кредитором та наступним покупцем. UCC передбачає, що право гарантії на власність зберігається, навіть якщо вона продана52. Тому кредитор тут має переваги. Однак Кодекс має важливий виняток. Покупець отримує власність, вільну від будь-якого права на гарантію, якщо він купує заставлені товари «у спеціалізованому торговому закладі». Наприклад, магазин одягу надав право на гарантію на весь список одягу в банк для того, щоб отримати позику. І якщо магазин продає светр, покупець отримує цей светр без права на гарантію на цей товар з боку кредитора. Однак, якщо магазин одягу надав право на гарантію на офісне обладнання і продає, наприклад, друкарську машинку, якою користувався секретар менеджера магазину, клієнт не буде захищений від кредитора, тому що магазин одягу не спеціалізується на торгівлі друкарськими машинками. Цей виняток у продажу товарів, на яких спеціалізується продавець, вважається суттєвим, тому що сприяє товарообігу. Це є загальною практикою бізнесу роздрібної торгівлі.

Конфлікти між кредитором, що має заставу, та управляючим конкурсною масою. Під час банкрутства боржник, чиї борги перевищують активи, може використати активи, що залишилися, на покриття боргів і може бути звільненим від подальших зобов'язань по цих боргах53.

Завдання управляючого конкурсною масою — зібрати всі активи боржника за рахунок кредиторів без застави. У цій ситуації управляючий намагатиметься збільшити суму наявних грошей для виплати кредиторам без забез-

UCC § 9—501. Саме тут описані права кредитора за умов невиконання зобов'язань боржником. Див. розділ XI.

50 UCC § 9-503.

51 UCC § 9—312(5)(а).

52 UCC § 9-306(2). Про банкрутство йдеться у розділі XV Майнове право 425

печення (з «майна» банкрута). І шлях тут один — зробити недійсним право на гарантію кредиторів із заставою.

У такому конфлікті кредитор з заставою, повністю дійсним та покращеним правом на гарантію взагалі матиме пріоритет над банківським управляючим. Якщо ж кредитор не покращив своє право (не подав фінансового звіту), він програє управляючому, і власність перейде до банкрута, яка потім буде спрямована на задоволення вимог кредиторів без застави . Кредитор також програє, якщо сума підписаної ним угоди становить заперечне «переважне право». Ця обставина заважає деяким кредиторам використовувати свої засоби впливу на боржника, щоб отримати виграшну позицію незадовго до банкрутства. Правило «переважного права» дозволяє управляючому перешкоджати будь-яким переведенням коштів банкрутом кредиторам за 90 днів до того, як банкрутство було зафіксоване. Йдеться не тільки про прямі платежі й надання нових майнових прав кредиторам. Будь-яка спроба боржника надати нове право на гарантію кредитору, щоб погасити старий борг, вважатиметься переважною передачею майна і може анулюватися управляючим конкурсною масою.

Конфлікти між кредитором із заставою і податковим управлінням. Повністю покращене право на гарантію визнається Кодексом законів про внутрішні державні доходи. Таким чином, наступне заставне право на податки розглядається як другорядне відносно попереднього повністю покращеного права на гарантію .

Конфлікти між кредиторами із заставою та власниками заставного права. Щоб захистити осіб, які відремонтували своє майно, законом передбачене автоматичне заставне право на майно на користь особи, яка зробила ремонт. Це забезпечує особам оплату цього ремонту. UCC надає пріоритет таким заставним правам .

<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме 3. Права на гарантіюстосовно товарів, передбачених Уніфікованим комерційним кодексом:

  1. 3. Права на гарантіюстосовно товарів, передбачених Уніфікованим комерційним кодексом
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -