<<
>>

РОЗДІЛ 3. Поняття

Поняття як основна форма мислення, форма відображення дійсності. Мовна форма вираження поняття. Терміни і поняття. Проблема точності термінології в суспільних науках, зокрема юриспруденції.
Основні логічні прийоми формування понять: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування, узагальнення, об’єктивні основи логічних прийомів утворення понять.

Логічна характеристика поняття.

Зміст поняття. Ознаки предметів та їх види. Істотні та неістотні ознаки, відмітні та невідмітні, випадкові та необхідні, родові та видові. Властивості і відношення як ознаки. Обсяг поняття.

Види понять. Поняття пусті (з нульовим обсягом) і непусті. Поняття з універсальним обсягом. Загальні й одиничні поняття. Конкретні та абстрактні, відносні і безвідносні поняття. Позитивні й негативні, збірні і незбірні поняття. Поняття різних рівнів абстракції.

Відношення між поняттями як головний зміст логіки. Порівнянні і непорівнянні поняття. Сумісні і несумісні поняття. Типи сумісності: рівнозначність, перехрещення, підпорядкованість (відношення роду і виду). Типи несумісності: співпідпорядкованість, протилежність, суперечність. Кругові діаграми Ейлера та Венна для вираження відношень між поняттями. Гносеологічне та логічне значення відношень між поняттями. Закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття.

Операції з класами (обсягами) понять: перетин, об’єднання, доповнення. Значення цих операцій для утворення нових класів понять. Узагальнення та обмеження понять. Роль операцій узагальнення та обмеження в економічних та юридичних науках.

Поділ понять: дихотомічний, за видозміною ознаки. Правила та можливі помилки в поділі понять. Класифікація понять. Види класифікації. Класифікація за істотними ознаками (природна класифікація). Класифікація за неістотними ознаками (допоміжна). Класифікація в соціальних, економічних науках, в юриспруденції.

Визначення (дефініція) понять. Визначення як логічна операція. Логічна структура поняття. Сутність визначення і значення коротких дефініцій у суспільствознавстві, економічних науках та юрис­пруденції. Види визначення. Номінальні та реальні визначення. Явні і неявні визначення через рід та видову відмінність. Правила явного визначення. Можливі помилки у визначеннях. Неявні визначення: контекстуальні, індикативні, аксіоматичні. Прийоми, подібні до визначення: порівняння, опис, характеристика, пояснення за допомогою прикладу та ін. Визначення базових термінів у суспільствознав­стві, зокрема в економічних науках, юриспруденції. Наукова термінологія: економічна, юридична.

<< | >>
Источник: Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М.. Логіка: Навч. посібник для економістів. — Вид. 2-ге, допов. і перероб. — К.: КНЕУ,2000. — 144 с.. 2000

Еще по теме РОЗДІЛ 3. Поняття: