7.2. Спростування

Спростування — логічна операція, що спрямована на зруйнування доведення шляхом встановлення хибності або необґрунтованості висунутої тези. Тезою спростування називають судження, за допомогою яких спростовується теза.

Існують три засоби спростування:

· спростування тези (пряме і непряме);

· критика аргументів;

· виявлення неспроможності демонстрації.

Спростування тези, у свою чергу, здійснюється:

· спростуванням фактами;

· встановленням хибності (або суперечності) наслідків, що випливають з тези;

· спростуванням тези через доведення антитези.

Критика аргументів, які висунуті опонентом в обґрунтування його тези, здійснюється тим, що доводиться їх хибність або неспроможність. Але хибність аргументів ще не означає хибності самої тези.

Виявлення неспроможності демонстрації полягає в тому, що виявляються помилки у формі самого доведення. Виявивши такі помилки у процесі демонстрації, ми спростовуємо її проведення, але не саму тезу.