ПРОЦЕНТНА СТАВКА: СУТНІСТЬ І ВИДИ

У ринковій економіці об’єктом купівлі - продажу виступають гроші. Часто буває так, що у певний момент часу одні домогосподарства, фірми відчувають гостру не стачу грошей, тоді як в інших домогосподарствах або фірмах є тимчасово вільні кошти.

Відсоткова ставка - це плата за право користуватися грошовими коштами. Інакше кажучи, це вартість позички, або ціна, яку потрібно заплатити за користування позиченими грішми. Відсоткову ставку звичайно розглядають як відсоток, а не як абсолютну величину. Замість оголошувати, що процентна ставка становить 120 грн. за рік на 1000 грн. наданих у позику коштів, зручніше говорити, що відсоткова ставка становить 12%. Це означає, що на кожну сотню наданих у позику коштів плата у нашому прикладі дорівнює 12 грн. за рік. Добуток процентної ставки визначає величину відсотка.

У ринковій економіці існує багато видів відсоткових ставок: відсоткові ставки за вклади, відсоткові ставки за векселі державної скарбниці, відсоткові ставки за довгострокові облігації державної позики, облікові відсоткові ставки, відсоткові ставки за заставні тощо.

Рівень різних відсоткових ставок неоднаковий і зумовлюється такими обставинами. По-перше, строком надання позики. По-друге, ризиком. По- третє, податковим режимом. По-четверте, адміністративними витратами.

У макроекономічному аналізі найчастіше залишаємо осторонь відмінності між відсотковими ставками. Річ у тому, що відсоткові ставки здебільшого змінюються в одному напрямі. Проте обов’язково розрізняємо номінальну і реальну відсоткові ставки.

Номінальна відсоткова ставка - це ставка, яка не скоригована на інфляцію. Економісти кажуть, що номінальна відсоткова ставка - альтернативна вартість накопичення грошей, тобто те, від чого відмовляються, володіючи грішми, а не облігаціями.

Реальна процентна ставка характеризує зміну купівельної спроможності певної суми грошей. Якщо і - номінальна процентна ставка, r - реальна процентна ставка; π - темп інфляції, то можна записати, що

Реальна відсоткова ставка - це різниця між номінальною процентною ставкою та темпом інфляції, а номінальна процентна ставка - це сума реальної процентної ставки й темпу інфляції:

Рівняння, що записане у такій формі, називають рівнянням Фішера. Воно показує, що номінальна відсоткова ставка може змінюватись з двох причин: внаслідок зміни реальної відсоткової ставки або внаслідок зміни темпу інфляції. Із цього рівняння випливає, що підвищення рівня інфляції на 1% збільшує номінальну відсоткову ставку також на 1%. Цей взаємозв’язок між рівнем інфляції та номінальною процентною ставкою називають ефектом Фішера.

Коло позичальник і кредитор погоджують відсоткову ставку, вони не знають, якими будуть темпи інфляції на момент повернення позики. Тому економісти розрізняють два види реальної відсоткової ставки:

- реальну відсоткову ставку, яку позичальник і позикодавець очікують у мо­мент надання позики; її називають реальною процентною ставкою ex ante;

- фактичну реальну відсоткову ставку, яку називають реальною відсотковою ставкою ex post.

Позикодавці і позичальники не можуть передбачити майбутній темп інфляції, але в них є певні очікування щодо цього. Позначимо через π

фактичний рівень інфляції у майбутньому, а очікуваний економічними суб’єктами рівень інфляції через п^е. Тоді реальна відсоткова ставка ex ante дорівнює і - п^е, а реальна процентна ставка ex post буде: і - π. Ці два види реальної відсоткової ставки збігаються, коли фактичний рівень інфляції дорівнює очікуваному (π = п^е).

Отже, коли реальні відсоткові ставки низькі, то існують більші стимули для отримання позик і менші — для надання позик. Ця обставина суттєво впливає на рішення економічних суб'єктів, зокрема на рішення домогосподарств щодо заощадження, банків щодо надання позик, підприємств щодо отримання позик.