<<
>>

Резюме

Вивчення цієї теми передбачає докладне та всебічне вивчення сутності, призначення та характеристики видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів. Видатки місцевих бюджетів — це економічні відносини, що виникають у зв’язку з розподілом централізованих коштів, що перебувають у розпорядженні відповідних органів влади, та децентралізованих коштів, що є власністю місцевих органів влади.

Зауважимо, що регулювання бюджетних видатків виявляється насамперед у цільовому спрямуванні бюджетних коштів. Найважливіший принцип планування бюджетних видатків полягає у дотриманні пропозиції розподілу коштів з огляду на реальну необхідність у них. Видатки бюджету (як і доходи) на наступний рік до поточного року плануються з урахуванням результатів використання коефіцієнтів зростання. Це дає змогу обґрунтувати доцільність збільшення бюджетних видатків і правильно спланувати їх на майбутнє.

У сучасній науці існує багато методів планування місцевих бюджетів. Їх специфіка зумовлює виокремлення таких методів, як:

1. Нормативний.

2. Розрахунково-аналітичний.

3. Балансовий.

4. Оптимізації планових рішень.

5. Економіко-математичного моделювання.

На сучасному етапі при плануванні місцевих та державного бюджетів застосовується програмно-цільовий метод. Суть методу полягає в плануванні бюджету органу місцевого самоврядування на основі розробки, аналізу, впровадження програм розподілу фінансових ресурсів (бюджетних програм). Бюджетна програма — це систематизований перелік заходів, направлених на досягнення загальної мети відповідно до поставлених завдань, виконання яких передбачає здійснення фінансування з місцевого чи Державного бюджетів.

На сьогодні програмно-цільовий метод не застосовується щодо місцевих бюджетів.

Склад і структура видатків місцевих бюджетів визначається їх економічним змістом та роллю в розподілі національного доходу.

Відповідно до законодавства, а саме згідно зі ст. 61 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», видатки всіх бюджетів поділяються окремо на поточні видатки і видатки розвитку.

Напрями використання поточного бюджету:

—соціальний захист та соціальне забезпечення;

—соціально-культурна сфера;

—охорона здоров’я;

—фізична культура і спорт;

—видатки на засоби масової інформації;

—видатки на житлово-комунальне господарство;

—видатки на фінансування пасажирського транспорту;

—видатки на утримання органів влади.

Перелік видатків бюджету розвитку включає витрати на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, субвенції з державного бюджету та кошти на реалізацію програми соціально-економічного розвитку міста, капітальне будівництво, придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки, решту видатків на розширене відтворення, а також на фінансування субвенцій та на сплату основної частини боргу органів місцевого самоврядування. У разі нестачі основних поточних доходів бюджет розвитку може балансуватися за рахунок передачі частини коштів із загального фонду бюджету або здійснення запозичень.

Бюджет розвитку має фінансувати розширене відтворення всіх сфер діяльності на місцевому рівні. Його бюджетні пріоритети можуть змінюватися залежно від того, як виконується поточний бюджет. Основні принципи бюджету розвитку такі: тісний зв’язок з поточним бюджетом; зміна бюджетних пріоритетів; виконання в міру надходження коштів; напрями використання бюджету розвитку: капітальні вкладення на розвиток виробництва; внески до статутних фондів; погашення основної суми боргу.

Співвідношення між поточним бюджетом і бюджетом розвитку нестабільне і зазвичай залежить від досягнутого рівня економічного та соціального розвитку регіону.

Видатки місцевих бюджетів можна поділити на дві окремі частини:

• видатки, пов’язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування;

• видатки, пов’язані з реалізацією делегованих законом повноважень органів державної виконавчої влади.

Слід пам’ятати, що держава має фінансувати в повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України.

Наступним питанням, на якому акцентується особлива увага є питання розподілу видатків місцевих бюджетів, які враховуються та не враховуються при обчисленні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Розмежування видів видатків за делегованими державними повноваженнями між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

1) перша група — видатки на фінансування бюджетних установ, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів;

2) друга група — видатки на фінансування бюджетних установ, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України;

3) третя група — видатки на фінансування бюджетних установ, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування специфічних програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

4.1.

<< | >>
Источник: М.А. Гапонюк, А.Є. Буряченко, В.П. Яцюта та ін.. Місцеві фінанси у схемах і таблицях : навч. посіб. / [М. А. Гапонюк, А. Є. Буряченко, В. П. Яцюта та ін.] ; за заг. ред. В. М. Федосова. — К. : КНЕУ,2010. — 600, [8] с.. 2010

Еще по теме Резюме:

  1. Д. Резюме
  2. г) Резюме
  3. Резюме
  4. Резюме
  5. Резюме
  6. Резюме
  7. СОСТАВЛЕНИЕ РЕЗЮМЕ
  8. СТАНДАРТНАЯ ФОРМА РЕЗЮМЕ
  9. 8.2. Резюме
  10. Личное резюме.
  11. Тема. Документы, требующиеся при поступлении на работу. Резюме и его виды. Сопроводительное письмо.
  12. Образцы резюме
  13. Социологическое резюме.
  14. Типовые информационные блоки текста резюме
  15. Краткий обзор (РЕЗЮМЕ) проекта