>>

ТЕМА1. ПОНЯТТЯ НОТАРІАТУ

ПЛАН

1. Поняття нотаріату. Органи і посадові особи,

2 Завдання нотаріату.

3. Джерела нотаріального права

4. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.

5. Принципи нотаріального провадження.

1.

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти Інші нотаріальні дії, передбачені Законом України "'Про нотаріат", з метою надання їм юридичної вірогідності.

Завданнями нотаріат) с охорона всіх форм власності, прав І законних Інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, зміцнення законності і правопорядку, запобігання правопорушенням шляхом правильного і своєчасного посвідчення договорів та інших угод, оформлення спадкових прав, вчинення виконавчих написів та інших нотаріальних дій.

Організація і діяльність нотаріальних органів на Україні регулюється Конституцією України, Законом України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 7 Закону "Про нотаріат" нотаріуси у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами І розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим; наказами Міністра юстиції України; нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних угод.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси), або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством - на дипломатичні представництва України.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів

Нотаріус та посадові особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на Ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я І від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету.

Посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім'я і від імені даного виконавчого комітету.

У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

Посадові особи будь-якого виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів на всій території України, за винятковими випадками, зазначеними в Законі про нотаріат, не вправі посвідчувати заповіти та доручення на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, їх і своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер).

Посвідчення заповітів і доручень, які мають силу нотаріально посвідчених документів, може проводитися також деякими службовими особами, вказаними в Законі "Про нотаріат", статті 40. Керівництво державними нотаріальними конторами і контроль за законністю виконання приватними нотаріусами своїх обов'язків здійснюється Міністерством юстиції України, управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і пройшов стажування протягом шести місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю видається Міністерством юстиції України на підставі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату.

За видачу такого свідоцтва вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відмова у видачі свідоцтва може бути оскаржена в суді в місячний термін з дня її одержання.

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульоване Міністерством юстиції України з власної ініціативи нотаріуса та за поданням управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у випадках, передбачених статтею 12 Закону "Про нотаріат".

Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, в управлінні юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в урочистій обстановці приносить присягу.

Правові принципи нотаріального провадження містять рад вимог щодо здійснення окремих нотаріальних дій і забезпечують виконання завдань, які стоять перед нотаріатом. Ними є:

законність,

обґрунтованість нотаріальних актів,

диспозитивність, сприяння громадянам у здійсненні їх прав і захист законних інтересів,

національна мова

таємниця нотаріальних дій.

Нотаріуси та інші службові особи, які вчиняють нотаріальні дії, керуються у своїй діяльності законами України, а також актами, що видаються іншими органами державної влади і державного управління в межах їх компетенції.

Точне виконання законів - необхідна умова нотаріального провадження.

У кожному конкретному випадку нотаріус та інші службові особи повинні перевіряти, чи відповідають закону вимоги зацікавлених осіб і подані ними документи. Так, не підлягають посвідченню угоди, якщо вони суперечать закону. Не підлягає засвідченню вірність копії документа, якщо оформлений всупереч вимогам закону, і т. ін.

Будь-який нотаріальний акт повинен бути обґрунтований. При посвідченні угод і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, перевіряється справжність підписів уїаснизіЕ угод та інших осіб які звернулися до нотаріуса.

Нотаріально посвідчувачі угоди та інші документ підписуються у присутності нотаріуса або Іншої службової особи, яка вчиняє нотаріальну дію. Якщо ж їх підписано у відсутність зазначених осіб, то той, хто підписався, повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.

причин не може власноручно підписати угоду, заяву або інший документ, за його дорученням в його присутності і в присутності нотаріуса або іншої службової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, їх може підписати інший громадянин. Про причини, через які громадянин, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, не міг підписати документ власноручно, зазначається у посвідчувальному написі. Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його зроблено.

Нотаріуси та інші службові особи, які вчиняють нотаріальні дії, можуть не вимагати кожного разу явки відомих їм службових осіб державних установ, підприємств і організацій, колгоспів та інших кооперативних і громадських організацій, коли у них є зразки підписів цих службових осіб, одержані при їх особистому зверненні, і справжність підписів не викликає сумніву

Нотаріуси, які вчиняють нотаріальні дії, вправі витребувати від державних установ, підприємств і організацій відомості або документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Вони повинні бути дані в строк, вказаний нотаріусом, який вчиняє нотаріальну дію. Цей строк не може перевищувати одного місяця.

Принцип диспозитивності у нотаріальному провадженні полягає в тому, що нотаріальне провадження може виникнути, як правило, тільки за заявою зацікавлених осіб, а не нотаріальних органів.

У випадках, передбачених законом, нотаріальні дії можуть вчинятися за ініціативою нотаріусів та Інших службових осіб Наприклад, державні нотаріуси по місцю відкриття спадщини як за повідомленням громадян, юридичних осіб, так І за сзогю ініціативою вживають заходів щодо охорони спадщини, якщо це необхідно в інтересах держави, спад-КГ-* ».::гк. кредиторів та іп

Важливе значення при здійсненні нотаріальних дій має принцип сприяння громадянам, установам, підприємствам та організаціям v і/гійснршр ї* ттрм? • захисті інтересів. Згідно з ним нотаріуси га інші службові особи, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані пе тільки сприяти громадянам у здійсненні їх прав і захисті інтересів, але й роз'яснювати їх права і обов'язки, попереджати про обставини не могли бути використані їм на шкоду.

При потребі нотаріуси та інші службові особи, які вчиняють нотаріальні дії, на прохання громадян, установ, підприємств та організацій, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, повинні складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій.

У нотаріальному провадженні забезпечується і принцип національної мови. Відповідно до закону передбачено провадження діловодства у нотаріальних конторах і виконавчих комітетах міських, селищних, сільських Рад народних депутатів України українською мовою.

Коли особа, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, на якій ведеться діловодство, тексти оформлюваних документів повинні бути перекладені їй нотаріусом або іншою службовою особою, що вчиняє нотаріальну дію, або перекладачем, з яким знайомий нотаріус чи службова особа, яка вчиняє нотаріальну дію.

Нарешті, у нотаріальному провадженні діє принцип таємниці вчинюваних нотаріальних дій. Нотаріуси та інші державні особи, які вчиняють нотаріальні дії. зобов'язані додержувати таємниці вчинюваних нотаріальних дій.

Довідки про вчинені нотаріальні дії і документи видаються тільки громадинам, державним установам, підприємствам і організаціям, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

На вимогу суду, прокуратури, органів слідства і дізнання довідки про вчинення нотаріальної дії і документи видаються у зв'язку з кримінальними аби цивільними справами, які знаходяться в їхньому провадженні.

На письмову вимогу державної податкової інспекції видаються довідки, документи і копії з них, необхідні для визнання правильності стягнення державного мита та цілей оподаткування.

Довідки про заповіти видаються тільки після смерті заповідача.

Обов'язок додержання таємниці нотаріальних дій поширюється також на осіб, яким про вчинені дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.

Особи, винні у порушенні таємниці вчинюваних дій, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством.

| >>
Источник: ОГЮА. Лекции по нотариату в Украине. 2011. 2011

Еще по теме ТЕМА1. ПОНЯТТЯ НОТАРІАТУ:

  1. ТЕМА1. ПОНЯТТЯ НОТАРІАТУ