1 7.4. ДІЯ HA OKO ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН

Класифікація і клінічна картина. Отруйні речовини за їх дією на орган зору поділяють на гакі групи:

1. Речовини, що спричинюють сльозотечу, — лакриматори (хлорпікрин, хлорацетофенон — перцевий газ).

Лікування. У всіх випадках перша допомога полягає у промиванні очей ізотонічним розчином натрію хлориду. Надалі лікування проводять за стандартними схемами, з огляду на клінічну картину ураження.

2. Задушливі гази (хлор, фосген, дифосген) у невисоких концентраціях спричинюють подразнення слпзовоїоболонки очей.утяжчих випадках розвиваються гострий кон’юнктивіт і поверхневе запалення рогівки, що минають без усяких наслідків.

У разі тяжких уражень, що проявляються розвитком набряку легень і вираженими розладами серцево-судинної системи, спостерігають зміни в сітківці у вигляді тромбозів (крововиливів), емболії судин (ішемії), нейроретинітів, крововиливів у склисте тіло (гемофтальмів).

Л і к у в а н н я аналогічне такому в разі дії лакриматорів.

3. Отруйні речовини загальнотоксичної дії (синильна кислота, оксид вуглецю) справляють блискавичну дію на весь організм людини, унаслідок чого у більшості випадків потерпілі гинуть раніше, ніж виявляється їхній вплив на очі. При ураженні органа зору виникають різноманітні розлади залежно від інтенсивності крововиливів і вогнищ розм’якшення по ходу зорових шляхів.

4. Отруйні речовини шкірно-наривної дії (іприт, люїзит), що їх застосовують у бойових умовах, насамперед справляють дію на шкіру, слизову оболонку очей і дихальні шляхи.

Іприт спричинює ушкодження, перебуваючи в пароподібному або рідкому стані. Ураження органа зору при застосуванні іприту розвивається не відразу, а через 2—5 год. У легких випадках вплив проявляється сльозотечею, світлобоязню і частим кліпанням, розвиваються гіперемія і набряк слизових оболонок повік. При ураженні середньої тяжкості всі описані симптоми мають більше виражений і яскравий характер; до них також приєднується ураження рогівки (кератит).

Під дією краплинно-рідкого іприту трапляються ураження тяжкого ступеня, розвивається вторинна інфекція. До клінічних гіроявів належать сильний набряк шкіри повік, гнійний кон’юнктивіт, виразки рогівки, деструктивні зміни структур ока з найтяжчими наслідками.

Л і к у в а н н я . При наданні першої невідкладної допомоги насамперед необхідно промити кон’юнктивальний мішок ізотонічним розчином натрію хлориду або 2 % розчином натрію гідрокарбонату, після чого застосувати лужну мазь. Надалі тривалість лікування залежить від симптомів і ступеня ураження.

5. Чхальні гази (дифенілхлороарсин, дифенілціанарсин). Розрізняють кілька клінічних форм ураження залежно від шляхів надходження до організму і концентрації отруйної речовини: подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, симптоми нервово-психічних розладів, ураження шкірного покриву і травного тракту. 3 боку очей спостерігають сльозотечу, подразнення кон’юнктиви, у деяких випадках — помутніння рогівки.

Л і к у в а н н я таке саме, як і в разі дії лакриматорів.

17.5.