<<
>>

24. Філософські ідеї в Україні в XIX – на початку XX ст.

Українська філософія ХІХ – початку ХХст. Українська філософія ХІХ – початку ХХ століття представлена такими іменами, як О. Новицький (1806 – 1884), С. Гогоцький (1813 – 1898), Т.

Шевченко (1814 – 1861), М. Костомаров (1817 – 1885), П. Юркевич (1827 – 1874), М. Драгоманов (1841 – 1895) та іншими. Для мислителів цього періоду характерне глибоке розуміння проблем філософії, соціології, історичного процесу, соціально-політичної і національної проблематики. Проф. Київського університету С. Гогоцький вперше в Російській імперії створив чотиритомну філософську енциклопедію – “Філософський лексикон” (1857). Проф. О. Новицький видав ряд філософських праць, високо цінував вчення видатного німецького філософа Гегеля за його глибоке розуміння закономірності історичного поступу, нерідко посилався на нього, використовував його судження. Так, у відповідності з гегелівською філософією, він стверджував, що філософія, “є наука, тобто думка, котра прагне до повного і систематичного розвитку самої себе”, що філософські вчення різних часів і народів “суть різнобічні і різноманітні способи відтворення дійсності в думках” (порівняйте висловлювання Гегеля про те, що “філософія є в думках охоплена епоха”) тощо. Разом з тим це не завадило О. Новицькому піддавати філософську концепцію Гегеля за раціоналізм різкій критиці, оскільки зміст духовного світу людини, “живе в переконаннях серця, а не в поняттях розуму”. Ця критика здійснювалася О. Новицьким з позицій ірраціоналізму і теїзму, з позицій того, що “віра завжди вища знання, релігія вище філософії (там же, стор. 197). Після Г. Сковороди провісником філософії українського духу був Т. Г. Шевченко. Важливою рисою його філософських, суспільно-політичних поглядів була послідовна і безкомпромісна антикріпосницька спрямованість, непримиренна боротьба проти самодержавної політики національного гноблення народів, відстоювання демократизму у національному питанні. В історичному минулому України його цікавили події і традиції, пов’язані з визвольною боротьбою українського народу проти іноземних загарбників, проти соціального рабства і національного гноблення. Поет-філософ високо оцінив Запорозьку Січ, яка відіграла важливу роль в історії України і становить її славетну сторінку. Хвилювала Т. Г. Шевченка і слов’янська проблема, яку він розв’язував з позицій демократизму і братерської єдності слов’ян. Світосприйняттю Шевченка притаманний принциповий антропоцентризм який зумовлює сприйняття навколишнього світу природи, історії й культури крізь призму переживань, бажань, потреб і прагнень людини. Для нього цей світ уособлює Україна як екзестійний стан буття. Його особиста доля й доля його народу стають віддзеркаленням одне одного. Ця філософія глибоко індивідуальна, особиста і, разом з тим, ґрунтувалася на національній ідеї українського народу, його ментальності.

<< | >>
Источник: Відповіді на запитання до іспиту з Філософії. 2017

Еще по теме 24. Філософські ідеї в Україні в XIX – на початку XX ст.:

  1. 32) Професійна філософія в Україні XIX - початку XX століття.
  2. 26. Філософські ідеї Т. Г. Шевченка.
  3. Революційний та опозиційний рух в Україні на початку ХХ ст.
  4. Політика більшовиків в Україні на початку 1920 р.
  5. 27. Суспільно-політичний, економічний і національний рух в Україні на початку XX ст.
  6. 1. ЗВ’ЯЗКИ НАДДНІПРЯНСЬКИХ УКРАЇНЦІВ 3 ГАЛИЧИНОЮ B 70-80-Х РОКАХ XIX СТ. ГЕНЕЗА ІДЕЇ «УКРАЇНСЬКОГО П’ЄМОНТУ»
  7. Зміни в керівництві СРСР та УРСР на початку 50-х років XIX ст.
  8. 18. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперії на початку XIX ст.
  9. На шляху до індустріального суспільства. Провідні країни Заходу в останню третину XIX ст. - початку XX ст. Робітничий рух.
  10. 22. Стан і розвиток культури в Україні в першій половині XIX ст.
  11. 24. Розвиток капіталізму в Україні в другій половині XIX ст.
  12. Суспільно-політичне життя в Україні другої половини XIX ст.
  13. Основні напрямки визвольного руху в Україні першої половини XIX ст.