“Догляд за новонародженими із хворобами, не пов’язаними з перебігом пологів”

До цієї групи захворювань належать хвороби новонародже­них, які найчастіше спричиняються внутрішньоутробним ін­фікуванням. Більшість хвороб пов’язана з несумісністю крові ми і ері і дитини за резус-фактором і системою АБО.

'Гема “Гемолітична хвороба новонародженого”

Гемолітична хвороба новонароджених — це захворюван- ііи, иι,o обумовлене несумісністю крові матері і плоду за різни­ми антигенами (за резус-фактором і системою АБО), характе­ризується посиленим розпадом еритроцитів і зростанням у ні'іізку з цим непрямого білірубіну.

'Гема “Сепсис новонародженого”

Сепсис — це захворювання, яке характеризується ацикліч­нії ∙∣∣o, генералізацією патологічного процесу з циркуляцією у ∣4∣∣∣ι∣i бактерій та продуктів їхньої життєдіяльності.

Інфікування плоду відбувається внутрішньоутробно або на- іц-пім інфікуванням. Найчастіше інфікують плід: кишкова па- ∣∣∣^,∣κa, стрептококи групи В, стафілококи, клебсієли.

Ранній сепсис зумовлений грам-позитивною мікрофлорою, п пізній сепсис — грам-негативною. Сепсис може виникати на і и вірусної інфекції. Змішаний сепсис може бути вірусно-бак- н'ріальний або мікробним. Під час перебігу сепсису буває “змі­ни щдера” за рахунок розмноження нових бактерій, частіше нн вітальних штамів (синьогнійна, гемофільна палички).

Гема “Захворювання пупка і шкіри”

ІІітниця розвивається на шкірі у разі перегріву і поганого І йду.

Попрілості з’являються у дітей, які схильні до ексудатив­ного діатезу, а також пов’язані з дефектами догляду.

Везикулопустульоз — інфекційне захворювання шкіри, що характеризується появою на шкірі голови, тулуба, кінцівок маленьких пухирців з каламутним вмістом. Пухирчики зажи­вають і не залишають рубців.

Пухирчатка новонародженого — інфекційне захворюван­ня, при якому на шкірі з’являються великі пухирі ДО З CM 11 діаметрі, наповнені серозно-гнійним вмістом.

Омфаліт — локальний інфекційний процес пупкової ран­ки, з ураженням дна ранки, пупкового кільця, пупкових су­дин, підшкірної основи навколо пупка. При простому омфаліті спостерігаються гіперемія і набряк тільки шкірних складок пупкового кільця, виділення сукровичні. При гнійному ом­фаліті гіперемія і набряк поширюються на шкіру живота, ви ражена ін’єкція судин, з пупкової ранки виділяється гній.

Здійснення догляду за новонародженими із захворюваннями, не пов’язаними з перебігом пологів. Навички

Застосування грілки для зігрівання новонародженого

Проблема. Гіпотермія.

Показания. Недоношеність. Септичні захворювання у но­вонародженого на тлі зниженого імунітету.

Протипоказання. Гіпертермія.

Виконавець. Медсестра відділення патології новонародже- них.

Місце проведення. Палата відділення патології новонаро­джених.

Оснащення робочого місця. Ліжко новонародженого, сте­рильні пелюшки, 3 грілки, підготовлена вода, підігріта до тем­ператури 50 °С, дитяча ковдра, водний термометр.

1. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Вимити руки бактерицидним ми­тім, обсушити індивідуальним рушником.

Підготовка предметів догляду. Наповнити 3 грілки на І /2 водою. Вода підігріта до температури 50 °С. Тримати отвір і ріпки правою рукою на горизонтальній поверхні сповиваль­ного столика, лівою рукою натискати на заповнену водою гріл­ку одночасно піднімаючи отвір грілки, щоб не витекла вода і ми пшло повітря. Коли рівень води підійде до отвору грілки, за- I рити грілку пробкою, перевернути ії отвором донизу і переві­рити, чи не пошкоджена грілка.

Підготовка дитини. Сповиту дитину покласти в ліжко на правий бік.

II. Основний етап.

1. Всі 3 грілки, наповнені водою і перевірені, укутати пе- 'іквіїками і покласти їх в ліжко біля дитини, на відстані долоні під дитини: 2 грілки з боків, одну біля ніг.

2. Між грілкою і дитиною покласти водний термометр.

3. Температура на термометрі повинна бути не більше 37 С.

III. Завершальний етап.

Після зігрівання дитини перевірити чи утримує вона тем­пературу тіла в межах 36—37 °С. За призначенням лікаря по­класти дитину у кувез.

Примітка. Грілки не використовуються при підвищеній іемиературі тіла, кровотечах внутрішніх органів.

Догляд за дітьми з гемолітичною хворобою новонароджених

Проблема. У дитини жовтяниця, яка з’явилася відразу иіс- '1)1 народження, зростає, стан тяжкий, виражена млявість, щнфлексія, гінотонус м’язів, збільшені печінка і селезінка, на шкірі з’являється геморагічний висип.

Показання. Анемія, зростання ретикулоцитозу, в нуповин- шіі крові збільшений непрямий білірубін (більше, ніж III ммоль/л), погодинний приріст білірубіну більше, ніж З, І ммоль/л.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра реанімаційного відділення.

Місце проведення. Дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Стерильний одноразовий зонд, сцідженне грудне молоко матері, якщо в ньому відсутні анти­тіла, стерильний столик, на якому підготовлені: система для краплинного введення рідини, шприци, пінцети, ватні куль-1 ки, фізіологічний розчин, вітамінні препарати, ентеросорбен- ти, жовчогінні; лампа з монохроматичним синім світлом.

I. Попередній етап.

Підготовка медичної сестри. Якщо білірубін у пуповин- ній крові дитини перевищує 5,1 ммоль/л, то проводиться опе-І рація замісного переливання крові. Медсестра на станції пере­ливання крові замовляє одногрупну, резус негативну кров, сві- жоцитратну (термін зберігання 3 дні), 500 мл. Якщо конфлікт за системою АВО, замовляють еритроцитарну масу 0 (І) групи 150 мл/кг. Медична сестра готується до операції замісного пе«І реливання крові, щоб допомагати лікарю.

Підготовка інстру ментарио. Для замісного переливання на стерильному лотку готується стерильний пупковий катетер, 2 шприца по 10 мл для введення і забору крові. На столику по­винні стояти: теплий ізотонічний розчин натрію хлориду для промивання шприців, ампула 10 % розчину глюконату каль­цію, антибіотик широкого спектра дії, 10 % розчин глюкози.

Підготовка дитини. Лікар проводить дитині операцію за­місного переливання крові через шлунковий катетер, який вводиться на глибину 6—8 см у пупкову вену. Уведення і забір крові проводиться дуже повільно — з мілілітра в 1 хв. Медична сестра кожен раз промиває шприци теплим фізіологічним роз­чином. Після введення 100 мл крові дитині потрібно ввести 1 мл 10 % розчину глюканату кальцію. В кінці операції вво­диться разова доза антибіотика. Першу і останню порції кроні дитини медсестра направляє в лабораторію для визначення неї прямого білірубіну.

II. Основний етан.

1. Дитину годують через зонд. Застосовують грудне моло­ко, якщо в молоці матері відсутні антитіла.

2. Фототерапію проводять шляхом опромінення синім світ­лом близько 15 год на добу лампами “Променеве тепло”,' “Medikor”, “Amtdia”.

3. Інфузійна терапія проводиться з метою виведення не­прямого білірубіна, корекції метаболізму. Внутрішньовенне краплинне введення рідини проводять із розрахунку 50— 100 мл/кг.

1. Мембраностабілізувальна терапія, ессенціале, вітамін Е, рибофлавін.

5. Ентеросорбенти — полісорб, карболен.

6. Жовчогінні препарати (сірчанокисла магнезія).

7. Препарати для індукування ферментів печінки (бензо­йнії, фенобарбітал).

III. Завершальний етап.

У разі легкої і середньої тяжкості форми ГХІІ проводять 11 пі.ки консервативну терапію.

У разі тяжкої форми ГХІІ, щоб не допустити непрямого ОІшрубіну до критичної цифри 342 ммоль/л, проводять опера­цію замісного переливання крові.

Примітка. Увага! Специфічна профілактика проводиться ∣∣∣∣τιι-IgD через 48—72 год після перших пологів за відсутності ІІІІТІІТІЛ.

Уведення газовивідної трубки

Проблема. Метеоризм.

Показання. Фізіологічний стан новонародженого “катар кишок”.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення. Палата новонароджених пологового бу­ян nicy, дитячий стаціонар, вдома.

Оснащення робочого місця.

К II .

І. Попередній етан.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки та одягну- іп стерильні гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду. Гумова трубка дезінфі- і v∣ ті,ся автоклавуванням, зберігається у біксі. На стерильний ■к п< >к покласти стерильну гумову трубку, а також стерильні ■ і'іпіе гки. Підготувати вазелінову олію.

Підготовка дитини. На сповивальний столик покласти клейонку, зверху застелити чистою пелюшкою. Новонародже­ну дитину покласти на спину, ноги зігнути у колінному і куль­шовому суглобах, притиснути до живота. Змастити складки ануса вазеліновою олією.

II. Основний етап.

1. Розвести сідниці.

2. Трубку вводити, не поспішаючи, коловими рухами, щоб не завдати болю хворому, на глибину 5—10 см.

3. Опустити зовнішній кінець трубки в лоток з водою, щоб помітити відходження газів. (Опустити зовнішній кінець труб­ки можна в підкладне судно або вчетверо складену пелюшку, підкладену під хвору дитину.)

4. Залишити трубку на 20—ЗО хв, доки не вийдуть гази і ни зменшиться метеоризм.

III. Завершальний етан.

Повторити процедуру можна через 3—4 год. Якщо введен­ня газовивідної трубки неефективне, то можна поставити очис­ну клізму.

Примітка. Якщо синдром метеоризму триває довго, з’являється підозра, що у дитини є непереносимість молока, то така дитина потребує додаткового обстеження та індивідуаль­ного догляду щодо дієти і відновної терапії.

Закрапування крапель у око

Проблема. Гнійні виділення з ока.

Показання. Кон’юнктивіт.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Патронажна медсестра або медсестра дитячо­го стаціонару.

Місце проведення. Домашні умови або палата відділеїшл патології новонароджених.

Оснащення робочого місця. Сповивальний столик, 0,2 % розчин дезактину з мийною речовиною, стерильні пелюшки, стерильний столик, на якому ватні кульки в окремих пакетах (20—25 шт.), стерильні пінцети (2—3 шт.), піпетки (2—3 піт.), розчин фурацилшу 1:5000, 20 % розчин сульфацилу натрію.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки та одягну- ііі стерильні гумові рукавички.

Підготовка препарату. Прочитати на флаконі термін при­пін пості препарату, подивитися на герметичність флакона. Іпн і й з флакона ковпачок.

111 дготовка дитини. Сповиту дитину покласти на сповиваль­нії іі столик на чисту пелюшку.

II. Основний етап.

1. Перед закрапуванням ока провести туалет. Стерильною ши ною кулькою, змоченою фурацилшом 1:5000, зняти гнійні наділення від зовнішнього кута ока до внутрішнього. Якщо Іі'ііпцення ока відбулося неефективно, то повторити процедуру ∣ι∣∣vroιo стерильною ватною кулькою.

2. Потім сухою ватною кулькою відтягнути нижню повіку ції піні.

3. Тримати у руці флакон зі стандартним крапельником інід оком, не торкаючись самого ока дитини.

І. Нанести 2 краплі препарату на слизову оболонку I Iін’юнктиви в середині нижньої повіки.

.'і. Повернути голову дитини в бік медіального (внутріш­ні.осо) кута ока.

(і. Зібрати ватною кулькою рідину, яка витікає з ока.

III. Завершальний етап.

Закрапати краплі у друге око. Використовувати краплі 3— І рази на день.

Примітка. При тривалих кон’юнктивітах у новонародже­них дітей (більше 7—10 днів) і відсутності очевидного ефекту під лікування, обов’язково проконсультувати новонароджено- ііі v офтальмолога. У таких випадках можна припустити наяв­нії ті, вродженої вади — зароіцення сльозового каналу.

Закрапування крапель у вухо

Проблема. Біль у вусі.

Показання. Отит.

Протипоказання. Гноєтеча.

Виконавець. Медсестра.

Місце проведення. Палата відділення патологи новонаро- інекого.

Оснащення робочого місця. Сповивальний столик, розчин 0,2 % розчин дезактину з мийною речовиною, чисті пелюшки, стерильний столик, на якому є ватні кульки в окремих пакетах (20—25 шт.), пінцети (3—4 шт.), пінетки (2—Зшт.), вушні краплі, чашка з гарячою водою.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки та одягну­ти стерильні гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду і препаратів. Препарат підігріти. На лоток покласти ватні джгутики для очищення зовнішнього слухового ходу; ватні кульки.

Підготовка дитини. Дитину сповити і покласти на спови­вальний столик, на чисту пелюшку на бік, протилежний хво­рому вуху.

II. Основний етап.

1. Сухими ватними джгутиками очистити зовнішні слухові проходи.

2. Вушну раковину лівою рукою відтягнути вперед і до­низу.

3. Ввести 5 крапель препарата, підігрітого до температури 35—36 °С.

4. Прикрити ватною кулькою зверху зовнішній слуховий прохід.

5. Зберігати прийняте хворою дитиною положення 15^ 20 хв.

III. Завершальний етап.

Переверну ги дитину на бік, відповідний хворому вуху і ви­лучити залишки крапель.

Примітка. Після закрапування вуха накласти на це вухо сухий компрес для утеплення і досягнення кращого ефекту від закрапування.

Закрапування крапель у ніс

Проблема. Нежить.

Показання. Гострий риніт.

Протипоказання. Вазомоторний риніт або хронічний атро­фічний риніт.

Виконавець. Палатна медсестра або медсестра дитячої поліклініки.

Місце проведення. Палата відділення патології новонаро- /I кспого.

Оснащення робочого місця. Сповивальний столик, чисті пт юшки, розчин 0,2 % дезактину з мийною речовиною, сте­рпи і,ний столик, на якому ватні кульки в окремих пакетах І ’І) 25 шт.), пінцети (2—3 шт.), піпетки (2—3 шт.), вазеліно-

ііс масло (5 мл), 2 % розчин протарголу (5 мл), серветки.

I. Попередній етан.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки та одягну- II, стерильні гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду і препаратів. Па стериль­ніш лоток покласти ватні джгутики для очищення носа, ватні пульки або марлеві серветки.

Підготовка дитини. Провести туалет носа. Ватні джгути- ііп змочити у вазеліновій олії, віджати пінцетом. Взяти один джгутик для однієї ніздрі і коловими рухами прочистити посо­пи Г, хід від шкірочок. Якщо у дитини ніс закладений, є серозні Виділення, то користуються теплим ізотонічним розчином на­грію хлориду. Пінцетом взяти джгутик, ЗМОЧИТИ у 0,9% роз- 'll, II і натрію хлориду, віджати. Взяти джгутик рукою і ирочис- I Н І н носовий хід. Повторити все для очищення носового ходу.

II. Основний етан.

1. Закрапати дві краплі 2 % розчину протарголу в праву ніздрю, злегка нахилити голову вліво.

2. Притиснути ватною кулькою крило носа і нахилити го­нту вправо.

3. Таким чином закрапати другу ніздрю.

НІ. Завершальний етан.

Закрапування носа проводити 3—4 рази на день, краще пе­ред годуванням дитини за 10—15 хв. Якщо ніс у дитини закла- н'ііий, то вона відмовляється від їжі.

11 римітка. Якщо виділення з носа значні, то можна ко­ри, гуватися стерильною гумовою грушею. Віджати повітря з і рупії, змастити наконечник вазеліновою олією, ввести нако­нечник груші у ніздрю і відсмоктати виділення.