7. 3. ДОБА ΠΑΛΕΟΜΕΤΑΛΙΒ

У IV—III тис. до н.е. проходив подальший розвиток землеробства. У різних місцевостях в залежності від кліматичних умов та рельєфу існувало мотичне, вогневе чи навіть орне зем­леробство.

В окремих місцевостях вперше появля­ються мідні вироби - прикраси та ритуально- сакральні інструменти. З часом настає доба бронзи та вдосконалення металургійного ви­робництва (холодне кування, лиття та ін.). Най­давнішими центрами появи міді є Західна Азія (8 тис. р. до н.е.), Закавказзя (7тис. р. до н.е.), Балкано-Карпатський регіон (6 тис. р. до н.е.). На території України перше ливарне виробни­цтво міді зафіксоване у період раннього етапу трипільської культури (5-4 тис. р. до н.е.).

Як і в питанні походження людини, в питан­ні першого винайдення металів існують гіпоте­зи моноцентризму та поліцентризму. Переважає компромісна ідея широкого моноцентризму.

Необхідно відзначити величезне історичне значення впровадження у виробництво металів. Завдяки їм відбувся гігантський стрибок розви­тку продуктивності праці, що повело за собою все більше накопичення надлишкового продук­ту. Останнє спонукало нагромадження багат­ства в руках невеликої верхівки роду/племені, що відповідно вимагало охорони і вертикально­го розподілу продуктів.

Виникає нова суспільна категорія охорон­ців - поліцейських-воінів, що існують за раху­нок надлишкового продукту. Усе разом стало передумовою утворення держав і цивілізацій, особливо в географічних районах значного скупчення первісного населення (наприклад, плодючі долини рік).

Розвиваються і вдосконалюються домашні промисли, особливо із застосуванням метале­вих знарядь. Відбувається становлення ремесла як професії. Найбільше значення мали гончар­ство та металообробка як найдавніші види ре­місницької діяльності.

Видозмінюються форми та шляхи зростан­ня надлишкового продукту. Велику стимулюю­чу роль відігравав всебічний обмін продуктами та матеріалами. На цій основі відбувається за­кріплення приватної власності на засоби вироб­ництва, худобу і, передусім, на землю.

7.4.