ПЕРЕХІДНА МЕЗОЛІТИЧНА ДОБА

Із закінченням плейстоцену та завершен ням льодовикового періоду відбулось раптове вимирання багатьох видів ссавців. Серед гі­потез про причини цього явища найвизнаніші такі: 1) вплив антропогенного фактору - зрос­таюча кількість людей вимагала більше ресурсів і популяції промислових тварин не встигали відтворюватись; 2) різкі природні зміни в кінці льодовикового періоду, які привели до змен­шення територій, придатних для проживання травоїдних тварин та їхніх популяцій; 3) пору­шення річної кліматичної стабільності та поява яскраво виражених сезонів року.

У зв’язку з переходом до сезонного полю­вання з’являється поділ на зимові та літні сто­янки, які супроводжувались “таборами-супут- никами”. Поселення цього періоду менші від верхньопалеолітичних і переважно короткотри­валі. Останній факт сприймається як свідчення регресу в розвитку осілості та доказ кочового способу життя людей мезолітичної доби. У цей церіод з’являються незаперечні свідчення роз­витку обміну, результатам чого стала широка доступність природних ресурсів і налагоджен­ня тісніших зв’язків між окремими колектива­ми. У комплексі кам'яних знарядь цього періоду переважають мікроліти - фрагменти каменю, утворені шляхом багаторазового ламання плас­тинчастих заготовок. Характерними рисами ка- менеобробки були також поєднання технічно досконалих виробів з використанням у якості знарядь необроблених відщепів. Широкого по всюдного застосування набули лук і стріли, кіс тяні та рогові гарпуни, списометалки та ловець­кі пристосування.

Розвивається техніка обробки каменю. У цей час нараховують уже більше 100 типів спе­ціалізованих знарядь праці з каменю, серед яких з’являються нові - сокироподібні вироби, тесла, наконечники до мотики. Розповсюджуються складні знаряддя - ножі і кинджали на роговій основі з крем’яними вкладнями-мікролітами типу трапецій, трикутників, сегментів, прямо­кутників. Стають звичайними різні пристосу­вання для мисливських і рибальських занять пастки і сільця для тварин, сітки і верші для риб, перші плоти і човни.

Виникають нові засоби зберігання про дуктів, виготовлення і використання вогню, приготування їжі, заготовки харчів про запас в’ялення м’яса та риби, сушіння овочів та фрук­тів на зиму, різні соління.