58. Вартість робочої сили: дискусійні аспекти.*

Якщо розглядати робочу силу як товар, то товаром є лише здатність людини до праці, яка відчужується від людини на строк її наймання. Можна сказати, що вартість робочої сили можна порівняти з вартістю засобів, що необхідні для нормального відтворення цієї робочої сили працівника та його родини.

Класична політична економія товаром вважає не робочу силу, а саму працю і її ціну порівнювали з мінімумом засобів існування. Вартість яку створює роб сила більша за її вартість.

Вступаючи у відносини найму, людина за гроші відчужує свій товар – робочу силу – на основі його вартості, що становить основу заробітної плати. Споживання цього товару відбувається в процесі вир-ва, тому, вартість, створюваня робітником завдяки абстрактному характеру своєї праці, зовсім не збігається з вартістю, еквівалент якої він отримує у вигляді платні. В іншому разі підприємцю немає сенсу наймати робітника. Отже, вартість, створена робочою силою, має бути більшою, ніж вартість самої робочої сили.

Місячна вартістьробочої сили, необхідної для вир-ва певних елементів, наприклад, становить 60 тис, а чистий доход – 130 тис.

Це означає, що робітник отримав за свою працю не повну вартість продукту, створену ним, а лише певну частину, величина якої в цілому достатня для відтворення працівника як такого. Це додаткова вартість.