Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів

1. Власник або землекористувач земельної ділян­ки має право вимагати встановлення земельного сер­вітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.

2. Земельний сервітут встановлюється за домовле­ністю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

3. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Ініціатором встановлення сервітуту виступає влас­ник або землекористувач менш цінної земельної ділян­ки, який бажає отримати певні вигоди від використан­ня чужої землі для обслуговування своєї ділянки.

255

Земельний сервітут повинен представляти конкрет­ний інтерес для його потенційного власника, бути йому корисним. Не можна вважати сервітутом обмеження власника в здійсненні певних дій по відношенню до своєї землі, якщо це не дає іншій особі ніякої вигоди — від кращого господарювання на землі до права мати незатінену будівлю.

Сервітут не створює для його носія можливості ви­магати від власника землі чи користувача здійснення якихось певних і конкретних дій в його інтересах. Останні повинні не заважати особам, що реалізують сервітут, здійснювати певні дії (наприклад, прогон ху­доби через ділянку до водойми) або утримуватись від власних дій по відношенню до своєї землі, які вони б могли здійснити при відсутності сервітуту (наприклад, риття канави через наявний шлях до ділянки).

Земельний сервітут не повинен бути обтяженим влас­ним сервітутом.

В світовій практиці сервітути встановлювались за домовленістю сторін на підставі договору, за рішенням суду, по успадкуванню, в разі набувальної давності.

Ст. 100 (п. 2) Кодексу містить лише перші два юри­дичних факти, тобто договір сторін або рішення суду.

Законодавством не встановлена форма договору сто­рін і його зміст. Очевидно, його суттєвими умовами, пі­сля досягнення домовленості, мають бути предмет дого­вору, вид земельцого сервітуту, права і обов'язки сторін, питання платності, умови припинення дії сервітуту.

Якщо власник або користувач земельної ділянки відмовляються укласти угоду про виникнення серві­туту з ініціюючою стороною або сторони не можуть дійти згоди про його умови, сервітут може бути вста­новлений на підставі судового рішення. В цьому ви­падку позивач повинен в судовому засіданні довести, що нормальне господарське або містобудівне викори-

256

стання його землі і нерухомості неможливе без обтя­ження сервітутом чужої земельної нерухомості.

Право земельного сервітуту вважається чинним піс­ля його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.

До прийняття уніфікованого законодавчого акта про державну реєстрацію прав на землю, згідно ст. 202 Земельного кодексу, доцільно застосовувати постано­ву Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації догово­рів оренди землі».