<<
>>

Стаття 204. Порядок ведення державного земельного кадастру

1. Державний земельний кадастр ведеться уповно­важеним органом виконавчої влади з питань земель­них ресурсів.

2. Порядок ведення державного земельного када­стру встановлюється законом.

В Прикінцевих положеннях Земельного кодексу України зазначається, що Кабінет Міністрів України повинен розробити у шестимісячний строк після опу­блікування даного кодексу проект закону про держав­ний земельний кадастр. А поки що порядок ведення державного земельного кадастру регулюється Постано­вою Кабінету Міністрів України № 15 «Про порядок ведення державного земельного кадастру» від 12 січ­ня 1993 року.

Державний земельний кадастр ведеться Держком­земом, Комітетом по земельних ресурсах і земельній реформі Автономної Республіки Крим, управліннями земельних ресурсів обласних, Київської і Севастополь­ської міських державних адміністрацій, відділами зе­мельних ресурсів районних державних адміністрацій, виконавчими комітетами сільських, селищних, місь­ких Рад.

Держкомзем забезпечує постійне вивчення потреби в земельно-кадастровій інформації та організує роботи по картографуванню земельних угідь, обстеженню і оцінці земель, розробляє методичні вказівки і інструк­ції по веденню кадастру, узагальнює і аналізує земель­ні звіти по різних областях і здійснює іншу діяльність у межах своєї компетенції. За невірогідність відомос­тей кадастрової документації керівники місцевих від­ділів і управлінь по земельних ресурсах, на яких по­кладені функції ведення земельного кадастру, несуть юридичну відповідальність.

Ведення державного земельного кадастру забезпечу­ється проведенням топограбро-геодезичних, картографіч­них робіт, ґрунтових, геоботанічних, радіологічних, лісо-типологічних, містобудівних та інших обстежень і роз­

534

відувань, реєстрацією права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, облі­ком кількості та якості земель, бонітуванням ґрунтів, зонуванням територій населених пунктів, економічною та грошовою оцінкою земель.

Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується використан­ням аерокосмічних зйомок та застосуванням методів дистанційного зондування земної поверхні.1

Всі кадастрові відомості про землю оформляються в спеціальній базі даних періодично оновлюемої на осно­ві документації, яка щорічно складається. За своєю формою земельно-кадастрова документація може бути текстовою і картографічною із застосуванням сучасних технічних систем. Документація державного земельного кадастру ведеться по територіях сільських, селищних, міських, районних Рад, областей, АРК і України в ціло­му з урахуванням природно-сільськогосподарського і лісогосподарського районувань та функціонального зо­нування територій населених пунктів.

До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відо­мості про межі адміністративно-територіальних утво­рень, межі земельних ділянок власників землі і земле­користувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, комуна­льній і приватній власності, їх кількість, якість, народ­ногосподарську цінність та продуктивність по власни­ках землі і землекористувачах, населених пунктах, те­риторіях сільських, селищних, міських, районних Рад, областях, АРК та Україні в цілому. Земельно-кадаст­рова документація ведеться згідно з інструкцією веден­ня державного земельного кадастру, затверджуваною Держкомземом.

1 Про порядок використання апаратури супутннкових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотозвімальних, проект­них, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок. Постанова Кабінету Міністрів України № 1075 від 13 липня 1998 р.

535

Власники землі та землекористувачі щорічно не пізніше 15 січня подають виконавчим комітетам сіль­ських, селищних, міських Рад звіти за станом на 1 сі­чня про зміни, що відбулися у складі земель, які зна­ходяться у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. Зміст звітних даних державного земель­ного кадастру та порядок їх подання визначаються у формах державної звітності.

Звітні дані про кількість земель складаються щорі­чно, про якість земель — один раз у п'ять років. Звітні дані державного земельного кадастру подаються: ви­конавчими комітетами сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад — сільським, селищним, міським (міст районного підпорядкування) радам, відділам земельних ресурсів районних держав­них адміністрацій; виконавчими комітетами міських (міст обласного підпорядкування) рад — міським ра­дам, управлінням земельних ресурсів обласних держав­них адміністрацій; відділами земельних ресурсів рай­онних державних адміністрацій — районним радам, районним державним адміністраціям, управлінням земельних ресурсів обласних державних адміністрацій; управліннями земельних ресурсів обласних державних адміністрацій — обласним радам, обласним держав­ним адміністраціям, Держкомзему; управліннями зе­мельних ресурсів державних адміністрацій міст Киє­ва і Севастополя — Київській та Севастопольській міським радам, державним адміністраціям міст Киє­ва і Севастополя, Держкомзему; Комітетом по земель­них ресурсах і земельній реформі Автономної Респуб­ліки Крим — Верховній Раді АРК, Уряду АРК, Держ­комзему; Держкомземом — Верховній Раді України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерствам і відомствам (за списком).

Зважаючи на великий обсяг земельно-кадастрових робіт, зростаючу кількість угод щодо землі (оренду, купівлю-продаж, заставу, успадкування тощо) і одно­часне домінування «паперової технології» формуван­ня земельно-кадастрової даних, вкрай низький рівень автоматизації відповідних робіт, Кабінет Міністрів

536

України 2 грудня 1997 року прийняв постанову № 1355, якою затвердив Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру. Держкомзем при цьому визнаний органом управлін­ня реалізацією цієї Програми. Програма розрахована на 1998-2005 роки і спрямована на автоматизацію інформаційно-технологічних процесів як щодо веден­ня відповідного кадастру, так і щодо отримання його даних.

Для реалізації Програми при Держкомземі ство­рюється Центр державного земельного кадастру1, а в міру розгортання програмно-технічних комплексів у місцевих державних органах земельних ресурсів — дер­жавні земельно-кадастрові центри з ведення державного земельного кадастру.

Очікуваними результатами реалізації Програми є автоматизоване ведення та обробка таких земельно-кадастрових даних: реєстрація права власності на зе­млю, права користування землею та договорів про орен­ду землі; облік кількості земель; облік якості земель; бонітування ґрунтів; зонування територій населених пунктів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земель.

Реалізація Програми дасть змогу створити автома­тизовану систему, яка забезпечить ведення державно­го земельного кадастру на основі застосування сучас­них комп'ютерних та інформаційних технологій. Ав­томатизація ведення державного земельного кадастру створить необхідні передумови для переходу на якіс­но новий рівень державного управління земельними ресурсами, землеустрою, моніторингу земель, державно­го контролю за використанням та охороною земель, планування та справляння земельного податку.

1 Статут Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах. Затверджений Головою Державного комітету України по земельних ресурсах Л. Новаковським від 27.11.97 р.

537

<< | >>
Источник: Гетьман А.П., Шульга М.В. та ін.. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Коментар. Харків 2002. 2002

Еще по теме Стаття 204. Порядок ведення державного земельного кадастру:

  1. Стаття 196. Завдання ведення державного земельного кадастру І Основними завданнями ведення державного зе­мельного кадастру є:
  2. 40. Державний земельний КАДАСТР
  3. 40.Державний земельний кадастр.
  4. Стаття 193. Визначення державного земельного кадастру
  5. Стаття 194. Призначення державного земельного кадастру
  6. Стаття 196. Складові частини державного земельного кадастру
  7. Глава 34. Державний земельний кадастр
  8. 78. Порядок створення фермерського господарства та його державної реєстрації. Умови та порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Особливості наділення земельними ділянками осіб, які виходять із колективних агроформувань для створення фермерського господарства.
  9. 94. Умови та порядок надання громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
  10. Статья 4. Принципы ведения государственного кадастра недвижимости
  11. Статья 3. Орган, осуществляющий кадастровый учет и ведение государственного кадастра недвижимости
  12. Статья 15. Информационное взаимодействие при ведении государственного кадастра недвижимости
  13. Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства
  14. 61. Правова природа земельної частки пою. Закон України «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток».
  15. Стаття 202. Державна реєстрація земельних ділянок
  16. Статья 54. Условия и порядок принудительного прекращения прав на земельный участок лиц, не являющихся его собственниками, ввиду ненадлежащего использования земельного участка
  17. Статья 14. Порядок предоставления по запросам заинтересованных лиц сведений, внесенных в государственный кадастр недвижимости
  18. Стаття 117. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності у державну власність
  19. Стаття 159. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів
  20. Стаття 158. Надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, документів референдуму, підсумків голосування або відомостей Державного реєстру виборців