Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин

До повноважень Кабінету Міністрів України в га­лузі земельних відносив належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

б) реалізація державної політики у галузі викори­стання та охорони земель;

в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом;

г) координація проведення земельної реформи;

ґ) розроблення і забезпечення виконання загаль­нодержавних програм використання та охорони зе­мель;

д) організація ведення державного земельного ка­дастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою;

е) встановлення порядку проведення моніторингу земель;

> є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

35

Згідно ст. 113 Конституції України Кабінет Міні­стрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Якщо Верховна Рада визначає державну політику у галузі використання і охорони земель, то Кабінету Міні­стрів належить її реалізація. Законодавчі можливості уряду в галузі земельних відносин значно розширені чинним Земельним кодексом, що досить виправдано.

Кабінет Міністрів, з одного боку, виступає як держав­ний орган. Так, він координує хід земельної реформи, організує ведення державного контролю за використан­ням і охороною земель, ведення земельного кадастру і здійснення моніторингу земель. Крім цього уряд ви­ступає як суб'єкт розпорядження землями державної власності, що має також право на викуп земельних ді­лянок у інших власників для суспільних потреб.

Дещо проблематичним і з організаційної, і з фінан­сової сторони уявляється реалізація положень ст. 126 кодексу, згідно з якою право власності і право постій­ного користування земельною ділянкою посвідчуєть-ся державними актами, форма яких затверджується Кабінетом Міністрів. Не визначена доля чинності дер­жавних актів, виданих власникам землі і землекорис­тувачам на підставі постанови Верховної Ради Укра­їни від 13.03.1992 р. «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користу­вання землею».