21. Міжособистісні стосунки в процесі групової психокорекції.

Специфіка групової психокорекції полягає в цілеспрямованому використанні групової динаміки, тобто всієї сукупності взаємовідносин і взаємодій, що виникають між учасниками групи, включаючи і психолога, в корекційних цілях.

Психокорекційна група - це штучно створена мала група, об'єднана цілями міжособистісного дослідження, особистісного навчання, саморозкриття. Ця взаємодія «тут і тепер», у якому учасники вивчають відбуваються з ними процеси міжособистісної взаємодії в даний момент і в даному місці.

В якості самостійного напрямку групова психокорекція виступає лише в тому сенсі, що розглядає клієнта в соціально-психологічному плані, в контексті його взаємин і взаємодій з оточуючими, розсовуючи тим самим межі корекційного процесу та фокусуючись не тільки на індивіді і його внутрішньоособистісної проблематики, а й на індивіді в сукупності його реальних взаємин і взаємодій з навколишнім світом.

Взаємини і взаємодії, в які вступає клієнт у групі, в значній мірі відображають його істинні взаємовідносини. Група виступає як модель реального життя, де клієнт виявляє ті ж відносини, установки, цінності, ті ж способи емоційного реагування і ті ж поведінкові реакції.

Конфронтація, на думку більшості авторів, є провідним механізмом групової психокорекції. Конфронтація розуміється як зіткнення клієнта із самим собою, зі своїми проблемами, конфліктами, установками, відносинами, емоційними і поведінковими стереотипами і здійснюється за рахунок зворотного зв'язку між членами групи і групою як цілим.

Завдяки наявності зворотного зв'язку кожний з учасників групи отримує інформацію про те, які реакції у оточуючих викликає його поведінка, як зробив він сприймається іншими; в яких випадках його інтерпретація емоційного змісту міжособистісної ситуації виявляється неадекватною і тягне за собою настільки ж неадекватну реакцію оточуючих; які цілі і мотиви його поведінки, наскільки його актуальну поведінку сприяє досягненню цих цілей; які емоційні поведінкові стереотипи для нього характерні; який зв'язок бачать інші між його досвідом (минулим і актуальним) і поведінкою.

Зворотній зв'язок дає можливість учаснику групи зрозуміти і оцінити власну роль в типових для нього міжособистісних конфліктах і, тим самим, усвідомити власні проблеми, співвідносячи минуле і сьогодення.

Він бачить себе як би в різних дзеркалах, якими є інші члени групи. Інформація, яку клієнт отримує прямо чи опосередковано від інших учасників групи, часто суперечить або не узгоджується з його образом «Я». Завдання психокорекції полягає в розширенні його шляхом інтеграції отриманої інформації, створюючи для цього відповідні умови.

Научіння в процесі групової корекції здійснюється прямо і побічно. Група виступає як модель реальної поведінки клієнта, в якій він виявляє типові для нього поведінкові стереотипи і, таким чином, створює умови для дослідження клієнтом власного міжособистісної взаємодії, поведінки, дозволяє виокремити в ньому конструктивні і неконструктивні елементи, що приносять задоволення чи викликають негативні переживання.

Групова ситуація є ситуацією іншого реального емоційного, міжособистісної взаємодії, що в значній мірі полегшує відмову від неадекватних стереотипів поведінки і вироблення навичок повноцінного спілкування. Ці зміни підкріплюються в групі. Клієнт починає відчувати свою здатність до змін, які приносять йому задоволення самому і позитивно вос приймаються оточуючими.

Прийняття клієнта групою сприяє розвитку співробітництва, полегшує засвоєння клієнтом групових норм, підвищує його активність, відповідальність, створює умови для саморозкриття.

Труднощі у сфері міжособистісної взаємодії, міжособистісні конфлікти в значній мірі є наслідком глибинних колізій та змінених, неадекватних відносин особистості. У міжособистісних конфліктах висвічуються приховані неусвідомлювані психологічні проблеми. Вплив тільки на міжособистісному рівні являє собою поведінковий тренінг, оскільки завдання психокорекції складніше і глибше