28. СПЕЦИФІКА КОНСУЛЬТАТИВНОГО КОНТАКТУ ЗГІДНО ОСНОВНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ НАПРЯМКІВ

Психоаналітичне напрям Консультант зберігає особисту анонімність, щоб клієнт міг вільно проектувати на нього свої почуття. Основна увага приділяється зменшенню опору, що виникає при аналізі реакцій перенесення клієнта, і встановленню більш раціонального контролю.

Адлеріанское напрямок Акцентується поділ відповідальності між консультантом і клієнтом, обопільна довіра і повага, рівноцінність позицій, встановлення загальних цілей консультування

Терапія поведінки Консультант є активною і директивної стороною; він виконує роль вчителя, тренера, прагнучи навчити клієнта більш ефективному поводженню. Клієнт повинен активно апробувати нові способи поведінки. Замість особистих стосунків між консультантом і клієнтом встановлюються робочі відносини для виконання процедур навчання

Раціонально-емоційна терапія (A. Ellis) Консультант виконує роль вчителя, а клієнт - учня. Особистим відносинам консультанта з клієнтом не надається значення. Клієнт спонукається до розуміння своїх проблем і на основі цього розуміння - до зміни своєї поведінки, грунтуючись на раціональних передумовах

Орієнтована на клієнта терапія (C. Rogers) Консультативний контакт складає сутність процесу консультування. Особливо підкреслюються щирість, теплота, емпатія, повага, підтримка з боку консультанта і "передача" цих установок клієнтам. Засвоєні під час консультативного контакту навички клієнт переносить на інші відносини

Екзистенціальна терапія Основне завдання консультанта - вжитися в екзистенцію клієнта і зав'язати з ним автентичну зв'язок. Контактуючи з консультантом, клієнт розкриває свою унікальність. Відношення між консультантом і клієнтом розуміється як контакт "людина - людина", ідентичний зустрічі двох рівноцінних людей "тут і тепер". Під час консультативного контакту змінюється як консультант, так і клієнт