СФЕРА ДІЇ КОНТРОЛІНГУ І ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Створення в Україні нового механізму господарювання спричинило суттєві зміни в організації здійснення контролю. Це сприяло виникненню нових форм контролю, наприклад, контролінгу.
Контролінг - це синтетична дисципліна, яка розвивається на основі даних маркетингу, менеджменту, планування, обліку, аналізу та контролю [1, с. 3]. Багато дослідників поняття контролю і контролінгу між собою ототожнюють. Це більшою мірою пов’язано з тим, що в українській мові слово “контролінг” за звучанням схоже зі словом “контроль”. Але, щоб зробити остаточний висновок про тотожність або, навпаки, двох вищезазначених термінів, звернемось до таблиці 1. Порівняймо контроль і контролінг за такими позиціями: визначення, економічна сутність, об’єкти, предмет, завдання. Оскільки об’єктом нашого дослідження є фінансовий контроль, його теж включимо до таблиціТаблиця 1. Порівняльна характеристика контролінгу, контролю і фінансового
контролю
Ознака | Контролінг | Контролъ | Фінансовий контроль |
1 | 2 | 3 | 4 |
1. Визначення | Контролінг є концепцією ефективного управління підприємством та забезпечення тривалого його існування в умовах конкуренції [1, с. 7]. | Це перевірка відповідності фактичної реальності нормативній або виявлення відхилень фактичної реальності від нормативної, яка виражає досягнутий рівень її пізнання і управління цією діяльністю | Під фінансовим контролем слід розуміти багато-аспектну міжгалузеву систему нагляду наділених контрольними функціями державних та суспільних органів фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій з метою об'єктивної оцінки економічної ефективності цієї діяльності, встановлення законності та доцільності господарських і фінансових операцій та виявлення резервів збільшення доходів державного бюджету Г2, с. 141 |
2. Економічна сутність | 3 міст ко нтр 0 л і нгу як науки пов'язаний з управлінням і регулюванням господарської та фінансової діяльності, для чого в ико р исто ву єть ся система отримання та обробки інформації про техні ко - еко но міч ні показники роботи підприємства. | Контроль є заключним етапом управлінської діяльності, що дозволяє співставити досягнуті результати із з апл ано в аними. | Фінансовий контроль представляє собою функцію фінансів, метою якої є розкриття відхилень від прийнятих стандартів законності й ефективності керування фінансовими ресурсами, а при наявності таких відхилень - своєчасне прийняття відповідних коригувальних і превентивних мір. |
т Вісник ЖІТІ. - 2001. - №15. - с. 149-154
1 | 2 | 3 | 4 |
4. Функції та завдання | Нормування витрат; розробка заходів щодо поліпшення роботи на підставі інформації про відхилення від норм; прогнозування у ціноутворенні; аналіз тенденцій розвитку підприємства; передбачення господарської та комерційної ситуації в залежності від зміни умов роботи; корди- нація мети різних рівнів управління для досягнення загальної мети підприємства; аналіз фінансового стану підприємства. [1, сГ 7]. | Визначення фактичного стану об'єкта чи його частини в даний момент часу; прогнозування стану та поведінки об'єкта чи його частини на визначений майбутній період часу; зміни стану та поведінки об'єкта таким чином, щоб при зміні зовнішніх умов в допустимих межах були забезпечені необхідні та оптимальні значення характеристик об'єкта; збір, передача, обробка інформації про стан об'єкта; забезпечення стійкого стану об'єкта при досягненні критичних значень характеристик об'єкта П, с. 391. | Забезпечення своєчасного найбільш ефективного надходження грошових коштів;, пошук нових джерел доходу; раціональний, цільовий, найбільш ефективний розподіл і використання грошових коштів. На практиці проявляється в перевірці фінансових планів юридичних осіб. |
5. Предмет | Мікро економічні процеси і явища на підприємстві, які хар актеризуються певними показниками - індикаторами в їх динаміці, та м акр о еко но міч ні процеси в країні, які безпосередньо впливають на економіку підприємства наступні висновки: 1. Поняття “контролінг” і “контроль” є.. | Діяльність підприємств у відповідності 3 встановленими законами, нормами, правилами, рішеннями, дорученнями, тобто певний стан об’єкта контролю на конкретну дату. Стан о б ’ єкту контролю описується якісними, кількісними, структур ним и хар актер истиками, а також такими, що визначені у часі та просторі, які закріплені відповідними стандартами. | Фінансова діяльність підприємств у відповідності 3 встановленими з ако нам и, но р м ами, правилами; фінансовий стан об’єкта контролю на певну дату. |
З даних таблиці 1 можна зробити різними за економічним змістом, об’єктами, предметом, завданнями. А ототожнення цих двох термінів пов’язано з невдалим перекладом англійського слова і механічним перенесенням його в українську мову Ми не підтримуємо думки вченого Орєховського, який ставить знак рівності між цими двома термінами і пише: “Контролінг (контроль) - процес забезпечення досягнення організаційною системою своїх цілей. Процес контролю складається з встановлення стандартів, виміру фактичних досягнутих результатів і проведення коригувань в тому випадку, якщо досягнуті результати істотно відрізняються від стандартів” [3, с. ]
2. Ми не підтримуємо думку вітчизняного вченого Пушкаря .С. про те, що поняття контролінгу охоплює значно більшу сферу, ніж контроль. Вважаємо, що контролінг є складовою частиною контролю, а не навпаки.
3. Контролінг виконує функцію внутрішнього контролю на підприємстві, визначає економічність роботи його окремих структурних підрозділів.
Слід відзначити, що розуміння суті контролінгу в інтерпретації вітчизняних вчених (Пушкар .С.) значно відрізняється від інтерпретації німецьких вчених (Майер ., Манн.), які основну увагу зосереджують на плануванні, обліку, аналізі і контролі суми покриття (маржинального доходу).
Вони дають наступне визначення: “Контролінг - це система управління” [4].Проте контролінг як термін не зводиться до простої системи управління. Якщо контроль є однією з функцій управління, то контролінг є концепцією ефективного управління підприємством та забезпечення тривалого його існування в умовах конкуренції [1, с.]. Відомий вітчизняний дослідник Смірнов .А. стверджує: “Контролінг - це система управління досягненням кінцевих цілей фірми”[5, с. 5].
Контроль є заключним етапом управлінської діяльності, що дозволяє співставити досягнуті результати із запланованими. Дуже поширеним є погляд на контроль лише як на засіб, фіксований, універсальний шаблон, за допомогою якого досягається порівняння результатів з завданнями, вимогами, і застосування, у випадку необхідності, коригуючих дій. [6, с. 90].
Такий вузький підхід до визначення призводить до того, що процедура контролю на практиці зводиться до простої перевірки правильності арифметичних розрахунків. Інколи контроль розглядається як діяльність по виконанню прийнятих рішень: “Контроль - це праця по спостереженню та перевірці відповідності процесу функціонування об’єкту прийнятим управлінським рішенням, законам, планам, нормам, стандартам, правилам, наказам та ін.; виявленню результатів впливу суб’єкта на об’єкт, допущених відхилень від вимог управлінських рішень, від встановлених принципів організації та регулювання[7, с. 25].
Основна мета контролю полягає у забезпеченні виконання управлінських рішень, успішному здійсненні завдань, а також у попередженні можливих помилок.
Слід зазначити, що в таблиці 1, окрім характеристики контролю і контролінгу, наведена характеристика фінансового контролю. Який висновок щодо цієї форми контролю можна зробити?
1. Фінансовий контроль - це багатоаспектна складна система.
2. Об’єкти фінансового контролю, на відміну від об’єктів контролінгу, охоплюють процеси формування і використання фінансових ресурсів як на рівні підприємств, так і на рівні держави.
3. Функції фінансового контролю порівняно з функціям контролінгу є значно ширшими (аналогічно об’єктам), оскільки охоплюють як сферу діяльності господарюючих суб’єктів, так і сферу діяльності держави.
Прокоментуємо вищенаведені висновки.
Окрім визначення фінансового контролю як системи, існує цілий ряд визначень даної економічної категорії, що свідчить про неоднозначність поглядів вчених. Однак до цього часу не існує як єдиної теоретичної наукової концепції щодо фінансового контролю, так і єдиного правильного визначення. Багато дослідників визначають контроль як одну з форм управлінської діяльності (8). Наприклад, Кочерін .А. відзначає: .. погляд на контроль як на заключний етап управлінської діяльності, що дозволяє порівняти досягнуті результати із запланованими, є стійкою точкою зору в науковій літературі. Контроль зводиться до порівняння фактичних результатів із встановленими показниками і до прийняття у випадку необхідності коригуючих заходів” [9, с. 11]. Е.А Вознес енський, виділяючи, в основному, об’єкт і мету контролю, вважає, що “фінансовий контроль при соціалізмі - діяльність державних і суспільних органів, яка заключається в перевірці обгрунтованості процесів формування та використання централізованих і децентралізованих грошових фондів з метою дотримання планових пропорцій в розширеному соціалістичному виробництві” [10, с. 43]. Інший вчений Смірнов С.А. вважає, що “під фінансовим контролем слід розуміти здійснювану з використанням специфічних організаційних форм і методів діяльність державних органів, а у ряді випадків і недержавних органів, наділених законом відповідними повноваженнями з метою встановлення законності і достовірності фінансових операцій, об’єктивної оцінки економічної ефективності фінансово-господарської діяльності і виявлення резервів її підвищення, збільшення доходних надходжень до бюджету і збереження державної власності” [8, с. 48]. Хоча наведені визначення є досить обгрунтованими, однак розглядають фінансовий контроль лише з одного боку.
Ми підтримуємо думку Шохіна С.О., який стверджує, що “фінансовий контроль потрібно розглядати з системних позицій” [2, с. 19].Інші дослідники розглядають контроль, взагалі, і фінансовий, зокрема, як процес. Наприклад, Н.І. Хімічева вважає, що “фінансовий контроль - це контроль за законністю і доцільністю дій в області формування, розподілу і використання грошових фондів держави і суб’єктів місцевого самоврядування з метою ефективного соціально-економічного розвитку країни і окремих регіонів”. При цьому “значення фінансового контролю виражається в тому, що при його проведенні перевіряються, по-перше, дотримання встановленого правопорядку в процесі фінансової діяльності державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, громадянами, і, по-друге, економічна обгрунтованість і ефективність здійснюваних дій, відповідність їх завданням держави. Таким чином, він служить важливим способом забезпечення законності і доцільності здійнюваної фінансової політики” [11, с. 83] Н.Д. Погосян пише, що “контроль в сфері фінансів можна визначити як сукупність регулярних і безперервних процесів, за допомогою яких їх учасники в легітимній формі забезпечують ефективне функціонування державного сектора, а також діяльність інших господарюючих суб’єктів незалежно від форм власності” [12, с. 109]. Формулювання є досить розпливчастим і не розкриває ні змісту, ні сутності фінансового контролю.
Окремо виділяється група авторів, які розглядають фінансовий контроль суто з правових позицій. Однак цей погляд є дещо однобоким, тому що не відображає всієї глибини даного поняття. Ми підтримуємо позицію А.Н. Козиріна, який відзначає, що “фінансовий контроль не слід зводити лише до способу забезпечення законності у фінансовій сфері. Він передбачає наявність зворотніх зв’язків, які виражаються в активному впливі контролю на більш раціональне використання фінансових ресурсів, в усуненні перешкод оптимальному функціонуванню всіх ланок фінансової системи” [8, с. 47]. С.О. Шохін стверджує, що “з позицій кібернетики контроль вже давно розглядався як форма зворотнього зв’язку, через яку система, що управляє, одержує необхідну інформацію про дійсний стан об’єкта, яким управляють, і ступінь реалізації управлінських рішень. У випадку з фінансовим контролем такий підхід заслуговує на особливу увагу” [2, с 20].
Щодо другого висновку, то заслуговує на увагу наступне. М.С. Пушкар, який виражає погляди більшості вчених, стверджує, що “контролінг не зводиться до простої системи контролю, а охоплює значно більшу сферу” [1, с. 7]. Однак сам же М.С. Пушкар далі пише: “Контролінг виконує функцію внутрішнього контроля” [1, с. 7]. Тобто, вчений протирічить сам собі. Проведемо логічний зв’язок. Контроль діє як на рівні держави, так і на рівні підприємства;
контролінг - лише на рівні окремого підприємства. Фінансовий контроль, будучи формою контролю, є його складовою. Звідси слідує, що контроль, взагалі, і фінансовий контроль, зокрема, є більш широким поняттям, ніж контролінг. Це підтверджує і третій зроблений нами висновок (функції фінансового контролю є значно ширшими, ніж функції контролінгу)
Якої мети ми досягли, порівнявши контролінг з фінансовим контролем?
По-перше, ми чітко розмежували поняття і сферу дії контролінгу, контролю і фінансового контролю.
По-друге, ми здійснили порівняльну характеристику їх предметів, об’єктів, завдань. І з’ясували, що фінансовий контроль , будучи однією з ланок управління, має визначену специфіку практики застосування, своєрідну цільову спрямованість, власні завдання і об’єкти.
По-третє, відокремивши сферу дії фінансового контролю, ми дійшли висновку, що неприпустимо вживати термін “фінансово-господарський контроль” (Білуха), що концентрує увагу дослідників на рівні підприємства; і “фінансово-бюджетний контроль”, що переносить її на рівень державних контролюючих органів. Вважаємо, що найкраще відповідає своїй економічній сутності термін “фінансовий контроль”. Оскільки фінанси фірми виконують контрольну функцію, оскільки дана функція є об’єктивною, то на ній базується суб’єктивна діяльність — фінансовий контроль. [13, с. 20].Володіючи вартісним характером, він, на відміну від інших видів контролю, має місце у всіх сферах суспільного відтворення і супроводжує весь процес руху грошових фондів. Тому ми повністю погоджуємось з висловом В.О. Бурцева, який стверджує, що “фінансовий контроль є об'єктивно необхідним доданком господарського механізму при кожнім способі виробництва”. [14, с. 43]