<<
>>

2.9.1. Методичні поради до вивчення теми

Припинення шлюбу означає припинення правового зв’язку між подружжям. Проте, слід мати на увазі, що це стосується не абсолютно всіх прав та обов’язків чоловіка і дружини, оскільки окремі з них зберігаються і після розірвання шлюбу, в такому разі певний правовий зв’язок між колишніми чоловіком і дружиною продовжує існувати.

Так, за певних обставин у непрацездатної дружини (чоловіка) зберігається право на одержання утримання (аліментів) від іншого з подружжя і після розірвання шлюбу.

Шлюб припиняється, передусім, внаслідок смерті або оголошення в судовому порядку померлим одного з подружжя. У таких випадках інший з подружжя може укладати новий шлюб, не порушуючи питання про розірвання попереднього шлюбу, оскільки той припинився (його вже не існує).

У разі з'явлення того з подружжя, якого було оголошено померлим, і скасування відповідного рішення суду, шлюб вважається поновленим, якщо інший з подружжя не уклав нового шлюбу. Коли ж він вступив у новий шлюб, той, що з'явився, вправі одержати у відділі РАЦС, що зареєстрував розірвання шлюбу, свідоцтво про розірвання шлюбу.

За життя подружжя шлюб може бути розірваний лише шляхом розлучення за заявою одного з подружжя або їх обох у встановленому законом порядку: судом або органами реєстрації актів цивільного стану.

Подружжя, які мають дітей та взаємно бажають розірвати шлюб, повинні подати заяву про розірвання шлюбу до суду. Разом із заявою вони можуть подати письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини. Договір між подружжям про розмір аліментів, які будуть надаватися дитині, має бути посвідчений нотаріусом. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей, суд розриває шлюб. Таке рішення суд постановляє після закінчення одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Якщо бажання розірвати шлюб є лише в одного з подружжя, а інший не згоден, чи просто ухиляється від подання заяви, то перший з них вправі пред’явити до суду позов про розірвання шлюбу.

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлено протягом вагітності дружини та до досягнення дитиною одного року також у випадку, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

Суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, дітей-інвалідів та інші обставини життя подружжя, вживає заходів до їх примирення. Якщо ж буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, то суд постановляє рішення про розірвання шлюбу. Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою колишньої дружини або чоловіка.

Подружжя, які не мають дітей, вправі подати заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану. Після закінчення одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана, цей орган виносить постанову про розірвання шлюбу.

Державний орган реєстрації актів цивільного стану може розірвати шлюб і за заявою одного з подружжя, якщо другий з подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний недієздатним, або засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки.

Орган РАЦС розриває шлюб незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Шлюб припиняється у такому випадку в день винесення цим органом відповідної постанови. Розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, яке видається кожному із колишнього подружжя.

Жінка та чоловік, шлюб між якими було розірвано, якщо жоден з них не був після цього у повторному шлюбі, мають право подати до суду заяву про поновлення їхнього шлюбу. Якщо суд виносить рішення про поновлення шлюбу, державний орган РАЦС видає нове Свідоцтво про шлюб, у якому день реєстрації шлюбу, за вибором подружжя, може бути визначений днем першої його реєстрації або днем набрання чинності рішенням суду про поновлення шлюбу.

У разі неможливості чи небажання дружини або чоловіка проживати спільно, за заявою обох з подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для них режиму окремого проживання. Це тягне за собою певні наслідки: майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважається набутим у шлюбі; дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважається такою, що походить від її чоловіка; дружина, чоловік можуть усиновлювати дитину без згоди другого з подружжя. Поряд з цим, встановлення режиму окремого проживання не припиняє інших прав та обов’язків подружжя, що встановлені законом чи шлюбним договором.

<< | >>
Источник: Шимон С.І.. СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. 2003

Еще по теме 2.9.1. Методичні поради до вивчення теми:

  1. 2.2.1. Методичні поради до вивчення теми.
  2. 2.12.1. Методичні поради до вивчення теми
  3. 2.3.1. Методичні поради до вивчення теми
  4. 2.8.1. Методичні поради до вивчення теми
  5. 2.7.1.Методичні поради до вивчення теми
  6. 2.4.1.Методичні поради до вивчення теми
  7. 2.15.1. Методичні поради до вивчення теми
  8. 1.1.1. Методичні поради до вивчення теми.
  9. 2.5.1.Методичні поради до вивчення теми
  10. 2.6.1. Методичні поради до вивчення теми
  11. 2.11.1.Методичні поради до вивчення теми
  12. 2.13.1. Методичні поради до вивчення теми.
  13. 2.14.1. Методичні поради до вивчення теми.
  14. 3. Право на досудові поради адвоката
  15. 6. Право на пораду на суді