ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм

права, які об'єктивовані через нормативно-правові приписи відпо-

відних джерел права з метою правильного їх застосування та реа-

лізації:

1) інкорпорація нормативно-правових приписів; 2) створення нормативно-правових приписів; 3) тлумачення нормативно-правових приписів; 4) облік нормативно-правових приписів.

2.

виходить за межі свідомості інтерпретатора:

1) тлумачення-роз'яснення; 2) систематичне тлумачення; 3) ці-льове тлумачення; 4) тлумачення-з'ясування.

3. Діяльність щодо пояснення та зовнішнього вираження

змісту норми права для його доведення до суб'єктів правозастосу-

вання та правореалізації:

1) тлумачення-роз'яснення; 2) систематичне тлумачення; 3) ці-льове тлумачення; 4) тлумачення-з'ясування.

4. Сукупність мовних засобів, що використовуються для лек-

сичного та граматичного аналізу нормативно-правового припису з

метою встановлення змісту об'єктивованої у ньому норми права:

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологічного тлумачення.

5. Сукупність законів формальної логіки, які використову-

ються для аналізу логічної структури норми права, об'єктивованої

у нормативно-правовому приписі з метою встановлення її змісту:

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологічного тлумачення.

6. Сукупність прийомів, які використовуються для аналізу сис-

темних зв'язків норми права (нормативно-правових приписів)

з іншими нормами права (нормативно-правовими приписами),

їх місця та ролі у системі права (системі джерел права):

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологічного тлумачення.

7.

аналізу конкретно-історичних умов прийняття джерела права для

встановлення змісту відповідних норм права, що об'єктивовані

у них:

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологічного тлумачення.

8. Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для

виявлення цілей джерела права для встановлення змісту норм пра-

ва, що об'єктивовані у них:

1) спосіб телеологічного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.

9. Сукупність прийомів та засобів, які використовуються

для аналізу конкретних обставин, умов, у яких діє нормативно-

правовий припис, а також оцінювальних, альтернативних нор-

мативно-правових приписів відповідних джерел права з метою

встановлення змісту норм права, що об'єктивовані у них:

1) спосіб функційного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологічного тлумачення.

10. Сукупність прийомів та засобів юридичної техніки, які

використовуються для аналізу юридичних термінів, понять,

конструкцій, що містяться у відповідних джерелах права з метою

встановлення змісту норм права, що об'єктивовані у них.

1) спеціально-юридичний спосіб тлумачення; 2) спосіб логіч-ного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологічного тлумачення.

11. У відповідях під якими номерами правильно вказано етапи

тлумачення нормативно-правових приписів:

1) створення нормативно-правових приписів; 2) тлумачення-з'ясування; 3) тлумачення-роз'яснення; 4) облік нормативно-правового припису.

12. У відповідях під якими номерами правильно вказано мету

тлумачення нормативно-правових приписів:

1) виховна; 2) уподібнене розуміння змісту норми права; 3) охо-ронна; 4) правильне застосування нормативно-правових приписів?

13.

правотлумачення:

1) гіпотеза; 2) нормативно-правовий припис; 3) наука; 4) юри-дична практика?

14. У відповідях під якими номерами правильно вказано пред-

мет правотлумачення:

1) диспозиція; 2) зміст норми права; 3) нормативно-правовий акт; 4) гіпотеза?

15. У відповідях під якими номерами правильно вказано зна-

чення правотлумачення:

1) забезпечує правильне правозастосування; 2) встановлює юридичний факт; 3) дає змогу виявити правотворчі помилки; 4) дозволяє створити нормативно-правовий акт?

16. У відповідях під якими номерами правильно визначено

значення правотлумачення:

1) є передумовою ефективної правореалізації; 2) встановлює юридичний факт; 3) є засобом забезпечення законності правозастосування; 4) дає змогу створити нормативно-правовий акт?

17. У відповідях під якими номерами правильно визначено

значення правотлумачення:

1) дає змогу виявити нормативно-правові прогалини; 2) встановлює юридичний факт; 3) сприяє подоланню нормативно-правових прогалин; 4) дає змогу створити нормативно-правовий акт?

18. У відповідях під якими номерами правильно визначено

значення правотлумачення:

1) дає змогу наповнити змістом абстрактні нормативно-правові приписи; 2) встановлює юридичний факт; 3) забезпечує уподібнене правозастосування; 4) дає змогу створити нормативно-правовий акт?

19. У відповідях під якими номерами правильно визначено

обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-

правових приписів:

1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) загальний абстрактний характер нормативно-правових приписів; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних норма-тивно-правових актах; 4) наявність у нормативно-правових приписах оціночних понять?

20. У відповідях під якими номерами правильно визначено

обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-

правових приписів:

1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) фіксація у нормативно-правових приписах спеціальних юридичних термінів; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) недосконалість правотворчої техніки?

21.

обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-

правових приписів:

1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) дефектність правотворчої діяльності; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) неспів-падіння норми права і тексту джерела права?

22. У відповідях під якими номерами правильно визначено

обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:

1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) зміни, що викликані розвитком суспільних відносин; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) відставання системи джерел права від розвитку суспільних відносин?

23. У відповідях під якими номерами правильно вказано спо-

соби тлумачення-з'ясування:

1) філологічний; 2) систематичний; 3) політичний; 4) моральний?

24. У відповідях під якими номерами правильно вказано спосо-

би тлумачення-з'ясування:

1) історичний; 2) логічний; 3) політичний; 4) моральний?

25. У відповідях під якими номерами правильно вказано спо-

соби тлумачення-з'ясування:

1) функційний; 2) цільовий; 3) політичний; 4) моральний?

26. У відповідях під якими номерами правильно вказано спо-

соби тлумачення-з'ясування:

1) телеологічний; 2) спеціально-юридичний; 3) політичний; 4) моральний?

27. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «При заподіянні

шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець

цього джерела згідно зі ст. 1187 ЦК України (Постанова Пленуму

Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. «Про практику за-

стосування судами земельного законодавства при розгляді цивіль-

них справ»):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

28. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: Положення ч.

ст. 86 Конституції України, а також ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Закону

України «Про статус народних депутатів України» 17.11.1992 р.

слід розуміти так: «Народний депутат України не має права звер-

татися до органів та посадових осіб, що здійснюють функції діз-

нання і досудового слідства з вимогами і пропозиціями з питань,

які стосуються проведення дізнання та досудового слідства у кон-

кретних кримінальних справах» (рішення Конституційного Суду

України від 20.03.2002 р., спр. №1-11/2002):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

29. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: Положення ч. 2

ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на

всі правовідносини, що виникають у державі в аспекті конституцій-

ного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадя-

нина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи)

на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене

законом, іншим нормативно-правовим актом» (рішення Конститу-

ційного Суду України від 9 липня 2002 р., спр. № 1-2/2002)?

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

30. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Встановивши,

що угода укладена з метою приховати іншу угоду, суд відповідно

до ч. 2 ст. 58 ЦК України визнає, щ сторонами укладена та угода,

яку вони дійсно мали на увазі» (Постанова Пленуму Верховного

Суду України від 28.04.1978 р. «Про судову практику в справах

про визнання угод недійсними»)?

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

31. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: згідно з п.

ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради Украї-

ни належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна

їх меж, найменування і перейменування тільки районів, а не ра-

йонів у містах (Рішення Конституційного Суду України від

13.07.2001 р. справа № 1-39/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

32. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: під поняттям

«організація управління районами в містах», що міститься у ч. 5

ст. 140 Конституції України, в системному зв'язку зі статтями 142

і 143, треба розуміти повноваження міських рад як органів місце-

вого самоврядування в містах з районним поділом приймати рі-

шення щодо: матеріально-фінансового та організаційного забезпе-

чення здійснення місцевого самоврядування в районах міста;

утворення чи неутворення в місті районних рад та в разі їх утворен-

ня визначення обсягу і меж повноважень районних рад; адміністра-

тивно-територіального устрою та з інших питань у межах і порядку,

визначених Конституцією та законами України. (Рішення Консти-

туційного Суду України від 13.07.2001 р. справа № 1-39/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного

33. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: положення п. 13

ч. 1 ст. 92 Конституції України про те, що виключно законами

України визначається «територіальний устрій України», треба ро-

зуміти так, що питання територіального устрою України, зокрема

визначення змісту цього поняття, правового статусу і видів адміні-

стративно-територіальних одиниць, повноваження органів щодо

вирішення питань адміністративно-територіального устрою Украї-

ни, є питанням загальнодержавного значення і врегульовують-

ся лише законом. (Рішення Конституційного Суду України від

13.07.2001 р. справа № 1-39/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

34. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: Положення п. 41

ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядуванню в

Україні» про те, що до компетенції сільських, селищних, міських

рад належить прийняття рішень з питань адміністративно-

територіального устрою, треба розуміти так, що вирішення цих

питань не віднесено виключно до повноважень державних орга-

нів і може здійснюватися сільськими, селищними, міськими ра-

дами в межах і порядку, визначених цим та іншими законами

України. (Рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 р.

справа № 1-39/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

35. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Словосполучен-

ня «інші види діяльності», яке вживається у ч. 4 ст. 81 Конституції

України потрібно розуміти так, що ним охоплюються як види

діяльності, передбачені ч. 2 ст. 78, так і види діяльності, які згідно

з ч. З ст. 78 Конституції України встановлюються законом» (рі-

шення Конституційного Суду України від 13.05.1997 р. справа

№ 03/29-97):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

36. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «До конфіден-

ційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта,

сімейний стан, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий

стан та інші персональні дані)» (рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 р., справа № 18/203-97):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

37. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Поняттям «про-

фесійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації»,

яке вживається в абзаці шостому ч. 1 ст. 431 Кодексу законів про

працю України, охоплюється будь-яка професійна спілка (проф-

спілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів

України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі

вільного вибору її членів з метою захисту її трудових і соціально-

економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така про-

фесійна спілка стороною колективного договору, угоди» (рішен-

ня Конституційного Суду України від 29 жовтня 1998 р., справа

№ 1-31/98):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

38. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 2

ст. 6 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки

«Про зовнішню економічну діяльність», треба розуміти так, що

передбачена ним письмова форма є обов'язковою для будь-якого

зовнішньоекономічного договору (контракту), що укладається

суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України. Винятки з

цього правила можуть встановлюватися лише законом або міжна-

родним договором України» (рішення Конституційного Суду

України від 26.11.1998 р., справа 1-17/98):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

39. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 1

ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-

правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли во-

ни пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба ро-

зуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної

особи)» (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р.,

справа № 1-7/99):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

40. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 5

ст. 22 Закону України «Про міліцію» щодо членів сімей, які проживають з працівниками міліції, треба розуміти так, що ці особи постійно проживають разом з працівниками міліції в будинках приватного, державного і громадського житлового фонду, розташованих у сільській місцевості та в селищах міського типу, і відповідають іншим ознакам (вимогам), викладеним у п. 1 цього Рішення, для визнання їх членами сім'ї працівника міліції» (рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 р., справа № 1-8/99): 1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

41. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Згода Верховної

Ради України на притягнення народного депутата України до кри-

мінальної відповідальності має бути одержана до пред'явлення

йому обвинувачення у вчиненні злочину відповідно до чинного

Кримінально-процесуального кодексу України» (рішення Консти-

туційного Суду України від 27.10.1999 р., справа № 1-15/99):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

42. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 1

ст. 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є

українська мова», треба розуміти так, що українська мова як дер-

жавна є обов'язковим засобом спілкування на всій території

України при здійсненні повноважень органами державної влади

та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діло-

водства, документації тощо), а також в інших публічних сферах

суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Кон-

ституції України) (рішення Конституційного Суду України від

14.12.1999 р., справа № 1-6/99)»:

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

43. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 2

ст. 6 Кримінального кодексу України треба розуміти так, що зво-

ротну дію в часі мають лише закони, які скасовують або пом'як-

шують кримінальну відповідальність особи» (рішення Конститу-

ційного Суду України від 19.04.2000 р., справа № 1-3/2000):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

44. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 2

ст. 59 Конституції України про те, що для забезпечення права на захист від обвинувачення ... в Україні діє адвокатура» треба розуміти як одну із конституційних гарантій, що надає підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість реалізувати своє право вільно, вибирати захисником у кримінальному судочинстві адво-ката - особу, яка має право на заняття адвокатською діяльністю» (рішення Конституційного Суду України від 16.11.2000 р., справа № 1-17/2000):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

45. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 2

ст. 93 Конституції України щодо позачергового розгляду Верхов-

ною Радою України законопроектів, визначених Президентом

України як невідкладні, в аспекті порушеного в конституційному

поданні питання, треба розуміти так, що такі законопроекти мають

бути терміново включені Верховною Радою України до порядку

денного її сесії і розглянуті у пріоритетному порядку - раніше від

інших законопроектів - на всіх стадіях законодавчого процесу

відповідно до процедури, встановленої Конституцією України та

Регламентом Верховної Ради України» (рішення Конституційного

Суду України від 28.03.2001 р., справа № 1-5/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

46. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 1

ст. 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів

виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про прове-

дення зборів, мітингів, походів і демонстрацій і аспекті конститу-

ційного подання треба розуміти так, що організатори таких мир-

них зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення

цих заходів заздалегідь, тобто у прийняті строки, що передують

даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене

статтею 39 Конституції України право громадян, а мають бути

його гарантією і водночас надавати можливість відповідним орга-

нам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжи-

ти заходів щодо безперешкодженого проведення громадянами

зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадсько-

го порядку прав і свобод інших людей» (рішення Конституційного

Суду України від 19.04.2001 р., справа № 1-30/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

47. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Частина 1 ст. 35

Закону України «Про бюджетну систему України» відповідно до

якої «внесення змін, уточнень та доповнень до бюджетів протя-

гом бюджетного року здійснюються в порядку, передбаченому

цим Законом для затвердження відповідних бюджетів, за своїм

змістом є відсильною і в системному зв'язку зі ст. 28 та іншими

положеннями названого Закону її треба розуміти так, що затвер-

дження відповідних бюджетів є самостійною стадією бюджетно-

го процесу, яке не стосується безпосереднього порядку ініцію-

вання змін, уточнень та доповнень до бюджетів протягом бюд-

жетного року» (рішення Конституційного Суду України від

17.05.2001 р., справа № 1-12/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

48. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «З огляду на те,

що за чинним Кодексом України про адміністративні правопору-

шення суб'єктами адміністративної відповідальності є фізичні

особи, у ч. З ст. 2 цього Кодексу. Під словосполучення, законодав-

ством «ще не включеним до Кодексу» слід розуміти закони, що

встановлюють відповідальність фізичних осіб за вчинення адміні-

стративних правопорушень, які ще не включені в установленому

порядку до зазначеного Кодексу» (рішення Конституційного Суду

України від 30.01.2001 р., справа № 1-22/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

49. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «З дня набуття

чинності ч. 1 ст. 5 Закону України «Про усунення дискримінації в

оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з

використанням майна та коштів вітчизняного походження», спеці-

альне законодавство та державні гарантії захисту іноземних інвес-

тицій, які діяли на момент реєстрації інвестицій і підлягали засто-

суванню на вимогу іноземного інвестора на підставі гарантій від

зміни законодавства, застосовуються у межах, передбачених ст. З

цього Закону та ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяль-

ність» (рішення Конституційного Суду України від 29.01.2002 р.,

справа № 1-17/2002):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

50. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 1 ст. 140 Конституції України необхідно розуміти так, що ці положення дають визначення: місцевого самоврядування як права територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України» (рішення Конституційного Суду України від 18.06.2002 р., справа № 1-16/2002):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

51. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення абз. 1

п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України

щодо підвідомчості господарським судам прав « у спорах про ви-

знання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві»

треба розуміти так, що господарським судам підвідомчі справи

про визнання недійсним чинних як нормативних, так і ненормати-

вних актів незалежно від дати їх прийняття» (рішення Конститу-

ційного Суду України від 02.07.2002 р., справа № 1-8/2002):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

52. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Цей порядок

підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) має бути

дотриманий незалежно від того, укладається договір шляхом скла-

дання одного документа чи кількох документів, можливість чого

передбачена ч. 2 ст. 154 Цивільного кодексу УРСР» (рішення Кон-

ституційного Суду України від 26.11.1998 р., справа № 1-17/98):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

53. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Термін «законо-

давство», що вживається у ч. З ст. 21 Кодексу законів про працю

України щодо визначення сфери застосування контракту як особ-

ливої форми трудового договору, треба розуміти так, що ним охо-

плюються закони України, чинні міжнародні договори України,

згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,

а також постанови Верховної Ради України, укази Президента

України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийня-

ті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і

законів України» (рішення Конституційного Суду України від

09.07.1998 р., справа « 17/81-97, № 1-1/98):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

54. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Частину 1 ст. 55

Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується

захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у

правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без гро-

мадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушу-

ються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або

мають місце інші ущемлення прав та свобод» (рішення Конститу-

ційного Суду України від 25.12.1997 р., справа № 18/1203-97 та ін.):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

55. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Статтю 58 Кон-

ституції України та п. 2 Перехідних положень Конституції Украї-

ни потрібно розуміти так, що дія ч. 2 і ч. З ст. 78 і ч. 4 ст. 81 Кон-

ституції України щодо несумісності депутатського мандата з

іншими видами діяльності не поширюється на народних депутатів

України, обраних у період від 27.03.1994 р. по 8.06.1995 р., коли

на конституційному рівні було встановлено обмеження на таке

поєднання» (рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 р.,

справа № 03/29-97):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

56. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було

сформульовано правило-розуміння норми права: «Частина 3 ст. 81

Конституції України, яка передбачає порядок дострокового при-

пинення повноважень народну депутатів України за рішенням

Верховної Ради України, стосується виключно випадків, передба-

чених ч. 2 ст. 81 Конституції України і не поширюється на випад-

ки, передбачені ч. 2 ст. 78 Конституції України» (рішення Консти-

туційного Суду України від 13.05.1997 р., справа № 03/29-97):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

57. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

тлумачення за результатми (обсягом):

1) цільове; 2) буквальне; 3) обмежувальне; 4) казуальне?

58. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

тлумачення за результатами (обсягом):

1) цільове; 2) поширювальне; 3) буквальне; 4) казуальне?

59. Укажіть, як називається результат інтерпретації, коли зміст

норми права повністю збігається з нормативно-правовим припи-

сом джерела права:

1) казуальне тлумачення; 2) буквальне тлумачення; 3) поширювальне тлумачення; 4) обмежувальне тлумачення.

60. Укажіть, як називається результат інтерпретації, коли зміст

норми права вужчий від нормативно-правового припису джерела

права:

1) казуальне тлумачення; 2) буквальне тлумачення; 3) поширювальне тлумачення; 4) обмежувальне тлумачення.

61. Укажіть, як називається результат інтерпретації, коли зміст

норми права ширший від нормативно-правового припису джерела

права:

1) казуальне тлумачення; 2) буквальне тлумачення; 3) поширювальне тлумачення; 4) обмежувальне тлумачення.

62. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

тлумачення-роз'яснення за сферою дій:

1) нормативне; 2) офіційне; 3) казуальне; 4) делеговане?

63. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

тлумачення-роз'яснення за юридичною значущістю:

1) неофіційне; 2) делеговане; 3) історичне; 4) офіційне?

64. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

тлумачення-роз'яснення за авторством норми, яка тлумачиться:

1) неофіційне; 2) делеговане; 3) аутентичне; 4) офіційне?

65. У відповідях під якими номерами правильно вказані види

неофіційного тлумачення:

1) нормативне; 2) професійне юридичне; 3) доктринальне; 4) цільове?

66. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

неофіційного тлумачення:

1) нормативне; 2) буденне; 3) доктринальне; 4) цільове?

67. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор-

мативно-правових приписів, яке здійснюється суб'єктом, що не

має на це офіційних повноважень та не має обов'язкового ха-

рактеру:

1) офіційне; 2)логічне; 3) неофіційне; 4) філологічне.

68. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор-

мативно-правових приписів, що здійснюється компетентним

суб'єктом і є обов'язковим для всіх суб'єктів права:

1) неофіційне; 2) філологічне; 3) систематичне; 4) офіційне.

69. Суб'єктами офіційного тлумачення нормативно-правових

приписів можуть бути:

1) спеціально на це уповноважений орган; 2) юристи-прак-тики; 3) громадянин; 4) юристи-вчені.

70. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор-

мативно-правових приписів, що має загальний характер і є обов'язковим при розгляді інших справ:

1) аутентичне; 2) логічне; 3) нормативне; 4) офіційне.

71. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор-

мативно-правових приписів, що поширюється лише на конкретний

випадок, з приводу якого здійснюється інтерпретація:

1) нормативне; 2) логічне; 3) історичне; 4) казуальне.

72. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор-

мативно-правових приписів, що здійснюється самим суб'єктом

правотворення:

1) логічне; 2) автентичне; 3) філологічне; 4) систематичне.

73. Укажіть, як буде називатися тлумачення положень указу

Президента України, що зафіксовано у спеціальному акті Прези-

дента України:

1) делеговане; 2) автентичне; 3) неофіційне; 4) професійне.

74. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор-

мативно-правових приписів, що здійснюється спеціально на це

уповноваженим суб'єктом:

1) цільове; 2) логічне; 3) делеговане; 4) автентичне.

75. Укажіть як буде називатися тлумачення положень закону

України, що зафіксоване у рішенні Конституційного Суду України:

1) автентичне; 2) логічне; 3) делеговане; 4) цільове.

76. Укажіть, як називається вид неофіційного тлумачення, що

містить наукове роз'яснення змісту норми права:

1) систематичне; 2) доктринальне; 3) буденне; 4) професійне юридичне.

77. Суб'єктами доктринального тлумачення можуть бути:

1) орган держави, який встановив норму права; 2) юристи-практики; 3) громадянин; 4) юристи-вчені.

78. Укажіть, як називається вид неофіційного тлумачення, що

містить роз'яснення змісту норми права, яке здійснене на підставі

професійних (практичних) правових знань:

1) системне; 2) доктрин; 3) буденне; 4) професійне юридичне.

79. Укажіть, як називається вид неофіційного тлумачення, яке

здійснене будь-якими суб'єктами і не потребує спеціальних пра-

вових знань:

1) системне; 2) доктрин; 3) буденне; 4) професійне юридичне.

80. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки

інтерпретаційно-правових актів:

1) має вищу юридичну силу; 2) закріплює норму права; 3) закріплює правила - розуміння змісту норми права; 4) не виходить за межі правової норми?

81. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки

інтерпретаційно-правових актів:

1) має вищу юридичну силу; 2) закріплює норму права; 3) є юридичним актом компетентного суб'єкта; 4) є формально-обов'язковим для всіх суб'єктів права?

82. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки

інтерпретаційно-правових актів:

1) має вищу юридичну силу; 2) закріплює норму права; 3) має юридичну форму зовнішнього виразу; 4) має юридичну силу похідну від суб'єкта правотлумачення?

83. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки

інтерпретаційно-правових актів:

1) має вищу юридичну силу; 2) закріплює норму права; 3) не створює нових норм; 4) правила-роз'яснення діють протягом строку дії самого нормативно-правового припису?

84. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки

інтерпретаційно-правових актів:

1) мають вищу юридичну силу; 2) закріплюють норму права; 3) не змінюють існуючих норм права; 4) діють в єдності з норма-тивно-правовими приписами, які тлумачать?

85. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки

інтерпретаційно-правових актів:

1) мають вищу юридичну силу; 2) закріплюють норму права; 3) не відміняють норми права; 4) не мають самостійного значення?

86. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

інтерпретаційно-правових актів за сферою дії:

1) письмові; 2) нормативні; 3) усні; 4) казуальні?

87. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

інтерпретаційно-правових актів за сферою дії:

1) постанови; 2) роз'яснення; 3) нормативні; 4) казуальні?

88. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

інтерпретаційно-правових актів за юридичною формою вираження:

1) закони; 2) постанови; 3) підзаконні акти; 4) ухвали?

89. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

інтерпретаційно-правових актів за юридичною формою вираження:

1) закони; 2) рішення; 3) підзаконні акти; 4) висновки?

90. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

інтерпретаційно-правових актів за галузевою належністю:

1) акти тлумачення нормативно-правових приписів; 2) акти застосування нормативно-правових приписів; 3) акти тлумачення норм цивільного права; 4) акти застосування норм цивільного права?

91. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

інтерпретаційно-правових актів за авторством норм права, зміст

яких встановлюється:

1) акти нормативного тлумачення; 2) акти автентичного тлу-мачення; 3) акти казуального тлумачення; 4) акти делегованого тлумачення?

92. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

інтерпретаційно-правових актів за суб'єктами тлумачення:

1) акти органу законодавчої влади; 2) акти глави держави; 3) релігійні організації; 4) політичні партії?

93. У відповідях під якими номерами правильно вказано види

інтерпретаційно-правових актів за суб'єктами тлумачення:

1) акти судових органів; 2) акти органів виконавчої влади;

3) акти релігійні організації; 4) акти політичні партії?

94. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) тлумачення Кон-ституції здійснює Конституційний Суд України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) метою тлума-чення Конституції є встановлення дійсного змісту конституційно-правових приписів?

95. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) тлумачення здійснюється у межах конституційно-правової галузі; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) при тлумаченні враховується принцип системності?

96. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) принципи та норми першого розділу є основоположними для інших норм Конституції; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною;

4) суб'єктом конституційного подання про необхідність тлумачен-

ня Конституції України є Президент України?

97. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом конституційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; 3) тери-торія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) суб'єктом конституційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є Верховний Суд України?

98. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом конституційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є Кабінет Міністрів України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) суб'єктом конституційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є Верховна Рада Автономної Республіки Крим?

99. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом конститу-ційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є не менше ніж 45 народних депутатів України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) суб'єктом конституційного подання про необхідність тлумачення Конституції України орган місцевого самоврядування?

100. У відповідях під якими номерами правильно вказано осо-

бливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом конституційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є інші органи державної влади; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) суб'єктом конституційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є Президент України?

101. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом на кон-ституційне звернення про необхідність тлумачення Конституції України є громадянин України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) суб'єктом на конституційне звернення про необхідність тлумачення Конституції України є іноземець?

102. У відповідях під якими номерами правильно вказано осо-

бливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом на конституційне звернення про необхідність тлумачення Конституції України є особа без громадянства; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) суб'єктом на конституційне звернення про необхідність тлумачення Конституції України є юридична особа?

103. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) питання про тлумачення розглядається на пленарних засіданнях; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) з питань офіційного тлумачення Конституційний Суд України дає висновки?

104. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) акти тлумачення Конституційним Судом України є обов'язковими на території України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) акти тлумачення Конституційним Судом України поширюють дію на всіх суб'єктів?

105. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) правило-роз'яснен-ня, що міститься в інтерпретаційних актах Конституційного Суду України, є невід'ємними від норм Конституції України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) тлумачення Конституції України може бути нормативним?

106. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) тлумачення Конституції України може бути казуальним; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) тлумачення Конституції України має важливе значення для правозастосовної діяльності?

107. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) тлумачення Конституції України має важливе значення для правотворчості; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною;

4) тлумачення Конституції України має важливе значення для правореалізації?

108. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції

України:

1) Україна є демократичною державою; 2) при тлумаченні Конституції України необхідно враховувати, що її норми є нормами прямої дії; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) враховувати положення, що Конституція України має найвищу юридичну силую?

109. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних

договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) міжнародні договори застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства?

110. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних

договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) зовнішня політична діяльність України здійснюється за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права?

111. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних

договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) у разі розбіжності між нормативно-правовими приписами міжнародних договорів та національним законодавством діє норма міжнародного договору;

територія України в межах існуючого кордону є цілісною;

зовнішня політична діяльність України здійснюється за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права?

112. У відповідях під якими номерами правильно вказано осо-

бливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних

договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) причини, що зумовлюють потребу у тлумаченні міжнародних договорів, є неузгодженість норм міжнародного та внутрідержавного права; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) причини, що зумовлюють потребу у тлумаченні міжнародних договорів, є відсутність чіткої практики застосування норм міжнародного права у національній системі?

113. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних

договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом на конституційне подання про відповідність чинних міжнародних договорів або тих, що вносять до Верховної Ради України, Конституції України, є Президент України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) ) суб'єктами на конституційне подання про відповідність чинних міжнародних договорів або тих, що вносять до Верховної Ради України, Конституції України, є Кабінет Міністрів України?

114. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних

договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) строк провадження у справі про відповідність міжнародних договорів Конституції України не повинно перевищувати трьох місяців; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) у справі з питань тлумачення міжнародних договорів Конституційний Суд України дає висновки?

115. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних

договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) питання про тлумачення міжнародних договорів здійснюється на пленарних засіданнях; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) рішення за висновком вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало 10 із 18 суддів?

116. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних

договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) дія висновків про тлумачення міжнародних договорів поширюється на території України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) дія висновків про тлумачення міжнародних договорів поширюється на всіх суб'єктів?

117. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) висновок Конституційного Суду України з питань тлумачення міжнародних договорів є обов'язковим; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) висновок Конституційного Суду України з питань тлумачення міжнародних договорів є остаточним і оскарженню не підлягає?

118. У відповідях під якими номерами правильно вказані особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних

договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів є важливим для правотворчої діяльності; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів є важливим для правозастосовної діяльності.

119. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ-

ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних

договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) при тлумаченні міжнародних договорів України необхідно враховувати положення міжнародного права про пріоритет загальновизнаних принципів, норм міжнародного права; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) при тлумаченні міжнародних договорів України необхідно враховувати положення про найвищу юридичну силу Конституції України у системі національних джерел права?

120. Юридичний акт компетентного суб'єкта, що містить фор-

мально-обов'язкові правила-роз'яснення змісту норми права:

1) правозастосовний акт; 2) інтерпретаційно-правовий акт; 3) нормативно-правовий акт; 4) правовий звичай.

121. Система знань про принципи інтерпретації права, способи

та види тлумачення:

1) правотворення; 2) правозастосування; 3) юридична герменевтика; 4) правотворча техніка.