ТЕМА 15. ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ

Програмні питання

* Поняття, мета, значення та етапи тлумачення нормативно-правових приписів.

¦> Обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нор-мативно-правових приписів.

Поняття та способи тлумачення-з'ясування нормативно-правових приписів.

Поняття та види тлумачення-роз'яснення нормативно-правових приписів.

* Інтерпретаційно-правові акти: поняття, ознаки, види.

¦:¦ Особливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України.

* Особливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України.

ТВОРЧІ ТА ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Чи існують джерела права, які не потребують тлумачення? Визначте поняття та виокремте етапи тлумачення нормативно-правових приписів.

Які обставини зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів? Розкрийте співвідношення: об'єкт та предмет тлумачення нормативно-правових приписів.

Які, на вашу думку, засоби необхідно використати у разі виявлення недостатньо зрозумілого чи такого, що викликає сумніви нормативно-правового припису в процесі його реалізації чи за-стосування? Хто може бути суб'єктом правотлумачної діяльності?

Чим з'ясування змісту норми права відрізняється від роз'яснення? Дайте визначення поняття та охарактеризуйте найбільш використовувані способи тлумачення-з'ясування нормативно-правових приписів.

Які, на вашу думку, способи правотлумачення є найбільш витребуваними під час реалізації нормативно-правових приписів, а які - у ході їх застосування?

Дайте визначення поняття та охарактеризуйте види тлумачення-роз'яснення нормативно-правових приписів.

Чи здійснюється правотлумачна діяльність у ході право-творення?

Чи можна вважати юридичну герменевтику галуззю юридичної науки?

Чи може інтерпретатор виходити за межі норми права, зміст якої встановлюється?

10.

Назвіть відомі вам нормативно-правові приписи Конституції України, які потребують тлумачення. Охарактеризуйте особли-вості тлумачення Конституції України

Чи може закони України тлумачити людина, яка не має юридичної освіти? Хто здійснює офіційне тлумачення законів України?

Охарактеризуйте особливості тлумачення нормативно-пра-вових приписів міжнародних договорів України. Хто здійснює офіційне тлумачення міжнародних договорів України?

Назвіть відомі вам на цей час випадки доктринального тлумачення як в Україні, так і за її межами.

Джерела для підготовки

А. Джерела права та інші акти

1. Конституція України.- К., 1996.

Закон України «Про судоустрій України» // Відомості Верховної Ради України.- 2002.- № 27-28.

Закон України «Про Конституційний Суд України» // ВВР України, 1996.- №49.

Закон України «Про міжнародні договори України» // Офіційний вісник України.- 2004 - № 35 - Ст. 2317.

Б. Спеціальна література

Атарщикова Е. Н. Герменевтика в праве: история и современность.-СПб., 1998.

Власов Ю. Л. Проблеми тлумачення норм права // HAH України Інститут держави і права ім. В. М. Корецького.- К., 2001.

Вопленко Н. М. Официальное толкование норм права.- М., 1976.

Гаджиев К. И. Толкование права и закона.- М., 2000.

Дроздов Г. В. Правовая природа разъяснений закона высшими органами судебной власти // Государство и право.- 1992-№ 1.

Євінтов В. І. Багатомовні міжнародні договори // Юридична енциклопедія- К., 1998.-Т. 1.

Закон: Создание и толкование / Под ред. Пиголкина А. С- М., 1998.

Каламкарян Р. А., Лукашук И. И., Лукашук О. И. Толкование норм международного права // Государство и право - 2002,- № 7.

Колодій А. М. Герменевтика юридична // Юридична енциклопедія.-К., 1998.-Т. 1.

Костенко О. М. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України - 2000.- № 6.

Лузин В. В. Методы толкования конституци в деятельности Верховного Суда США // Государство и право - 1997 - № 10.

Мережко А.

Наумов В. И. Толкование норм права: Учебное пособие- М., 1998.

Резвом Е. А. Коран и его толкование (тексты, переводы и комментарии).- СПб., 2000.

Сацуро Л. В. Толкование норм права: теория и практика.- Самара, 2001.

Селіванов А. Теоретичні і практичні погляди на тлумачення Конституційним Судом України норм законодавства // Право України-1999.-№ 10.

Спасов Б. Закон и его толкование.- М., 1986.

Суслов В. А. Герменевтика права//Правоведение.-2001.-№ 5.

Суслов В. В. Герменевтика и юридическое толкование // Государство и право - 1997.- № 6.

Тацій В., Тодика Ю. Межі тлумачення Конституційним Судом Конституції і законів України // Вісник КСУ- 2002.- № 2.

Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду України // Право України - 2000 - № 2.

Тодыка Ю. Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика - X., 2001.

Трагнюк О. Тлумачення норм міжнародних договорів національним судом // Право України.- 2003.- № 3.

Фишлер Н. Б. Толкование права.- СПб., 2003.

Хабибулина Н. И. Толкование права: новые подходы и методология исследования - СПб., 2001.

Хабриева Т. Я. Доктринальное и компетентное толкование Конституции // Правоведение.- 1998 - № 1.

Харитонов Л. А. Толкование юридических норм (философско-правовой аспект). Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.- СПб., 2000.

Цвік М. В. Про офіційне тлумачення законів України // Академія правових наук України. Вісник.- X., 1997.- Вип. 4(11).

Черданцев А. Ф. Логико-языковые феномены в праве, юридической науке и практике - Екатеринбург, 1993.

Шмельова Г. Г. О некоторых проблемах толкования-уяснения юридических норм // Проблемы толкования и реализации законодательства в Украине и задачи адвокатуры.- Симферополь, 2003.

Эбзеев Б. С. Толкование Конституции Конституционным Судом Российской Федерации: теоретические и практические проблемы // Государство и право.- 1998.- № 5.

Юридичний словник

Тлумачення нормативно-правових приписів - це пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об'єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права, для правильного їх застосування та реалізації.

Тлумачення-з'ясування - це діяльність щодо встановлення змісту норм права, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора.

Тлумачення-роз'яснення - це діяльність щодо пояснення та зовнішнього вираження змісту норми права для його доведення до суб'єктів правозастосування та правореалізації.

Юридична герменевтика - це система знань про принципи інтерпретації права, способи та види тлумачення.

Способи правотлумачення - це сукупність прийомів та засобів, спрямовані на встановлення змісту норм права.

Філологічний спосіб тлумачення - це сукупність мовних за-собів, що використовуються для лексичного та граматичного аналізу нормативно-правового припису, для встановлення змісту об'єктивованої у ньому норми права.

Логічний спосіб тлумачення - це сукупність законів формальної логіки, які використовуються для аналізу логічної структури норми права, об'єктивованої у нормативно-правовому приписі з метою встановлення її змісту.

Систематичний спосіб тлумачення - це сукупність прийомів, які використовуються для аналізу системних зв'язків норми права (нормативно-правових приписів) з іншими нормами права (нормативно-правовими приписами), її місця та ролі у системі права (системі джерел права).

Історичний спосіб тлумачення - це сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретно-історичних умов прийняття джерел права для встановлення змісту відповідних норм права, що об'єктивовані у них.

Цільовий (телеологічний) спосіб тлумачення - це сукупність прийомів та засобів, які використовуються для виявлення цілей джерел права для встановлення змісту норм права, що об'єктивовані у них.

Функційний спосіб тлумачення - це сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретних обставин, умов, в яких діє нормативно-правовий припис, а також оцінювальних, альтернативних нормативно-правових приписів відповідних джерел права для встановлення змісту норм права, що в них об'єктивуються.

Спеціально-юридичний спосіб тлумачення - це сукупність правових знань, прийомів та засобів юридичної техніки, які використовуються для аналізу юридичних термінів, понять, конструкцій, що містяться у відповідних джерелах права для встановлення змісту норм права, об'єктивованих у них.

Об'єкт тлумачення - нормативно-правові приписи, що об'єктивовані у відповідних джерелах права.

Предмет тлумачення - зміст норми права, що об'єктивована у відповідному джерелі права.

Буквальне тлумачення - це такий результат інтерпретації, коли зміст норми права повністю збігається з нормативно-правовим приписом джерела права.

Обмежувальне тлумачення - це такий результат інтерпретації, коли зміст норми права вужчий від нормативно-правового припису джерела права.

Поширювальне тлумачення - це такий результат інтерпретації, коли зміст норми права ширший від нормативно-правового припису джерела права.

Офіційне тлумачення нормативно-правових приписів - це роз'яснення змісту норми права, що здійснюється компетентним суб'єктом і є обов'язковим для всіх суб'єктів права.

Неофіційне тлумачення - це роз'яснення змісту норми права суб'єктом, що не має на це офіційних повноважень і не має формально-обов'язкового характеру.

Нормативне тлумачення - це роз'яснення змісту норми права, що має загальний характер і є обов'язковим при розгляді інших справ.

Казуальне тлумачення - це роз'яснення змісту норми права, що поширюється лише на конкретний випадок, з приводу якого здійснюється інтерпретація.

Аутентичне тлумачення - це роз'яснення змісту норми права, яке здійснюється самим суб'єктом правотворення.

Делеговане (легальне) тлумачення - це роз'яснення змісту норми права, яке здійснюється спеціально на це уповноваженим суб'єктом.

Доктринальне тлумачення - це наукове роз'яснення змісту норми права.

Професійне юридичне тлумачення - це роз'яснення змісту норми права, яке здійснюється юристами-практиками на підставі професійних правових знань.

Буденне тлумачення - це роз'яснення змісту норми права, яке здійснюється будь-якими суб'єктами і не потребує спеціальних правових знань.

Інтерпретаційно-правові акти (акти офіційного тлумачення) - це юридичні акти компетентного суб'єкта, що містять фор-мально-обов'язкові правила-роз'яснення змісту норми права.

Правотлумачення Конституції України - це особливий вид правотлумачення, який здійснюється Конституційним Судом України, що спрямовано на роз'яснення змісту норм Конституції України з метою їх уподібненого розуміння та правильного застосування.

ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ

Етапи:

1) тлумачення-з'ясування; 2) тлумачення-роз'яснення

МЕТА ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ -уподібнене розуміння норми права, правильне застосування та реалізація нормативно-правових приписів

забезпечує правильне, уподібнене правозастосування;

є передумовою ефективної правореалізації;

є засобом забезпечення законності правозастосування;

дає змогу виявити нормативно-правові прогалини;

дає змогу виявити правотворчі помилки;

сприяє подоланню нормативно-правових прогалин;

дає змогу наповнити змістом абстрактні, загальні нормативно-правові

приписи

СПІВВІДНОШЕННЯ ОБ'ЄКТА ТА ПРЕДМЕТА ТЛУМАЧЕННЯ

Об'єкт - нормативно-правовий припис джерела права

Предмет - зміст норми права

ОБСТАВИНИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ НЕОБХІДНІСТЬ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ

загальний, абстрактний характер нормативно-правових приписів, які необхідно конкретизувати до життєвих ситуацій;

фіксування в нормативно-правових приписах спеціальних юридичних

термінів, оцінювальних понять;

недосконалість правотворчої техніки;

дефектність правотворчої діяльності;

незбіг змісту норми права та тексту джерела права;

зміни в розвитку суспільних відносин;

відставання системи джерел права від розвитку суспільних відносин; відносна визначеність нормативно-правових приписів

ВИДИ ТЛУМАЧЕННЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ (ОБСЯГОМ) буквальне;

поширювальне;

обмежувальне СПОСОБИ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ філологічний (граматичний, текстовий, мовний);

логічний;

системний;

історичний;

цільовий (телеологічний);

функційний;

спеціально-юридичний ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ ЗА ОБСЯГОМ Зміст припису Зміст припису Зміст припису

1. Поширювальне 2.

(зміст є ширшим (зміст і текст (зміст є вужчим

від тексту припису від тексту

припису) збігаються) припису)

ВИДИ ТЛУМАЧЕННЯ-РОЗ'ЯСНЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ

За юридичною значущістю:

офіційне;

неофіційне

За сферою дії: нормативне; казуальне

За рівнем пізнання: буденне;

професійне юридичне; доктринальне

За авторством норми права, що тлумачиться: автентичне (авторське); делеговане (легальне)

ОЗНАКИ ШТЕРПРЕТАІДІЙНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

є юридичним актом компетентного суб'єкта; є формальнообов'язковим для всіх суб'єктів права; містить правила-розуміння змісту норми права; мають юридичну форму зовнішнього вираження; мають юридичну силу, похідну від суб'єкта правотлумачення; правило-роз'яснення не виходить за межі норми права; не створюють нових і не змінюють, не скасовують чинних норм права; правила-роз'яснення діють лише протягом строку дії нормативно-правового припису, що витлумачений;

не мають самостійного значення та діють в єдності з нормативно-правовими приписами,які тлумачать

ВИДИ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНО-ПРАВОВИХ АКТІВ За юридичною формою вираження:

- постанови;

- роз'яснення;

- ухвали;

- рішення;

- висновки <-<- -> ->

-> За галузевою належністю:

- акти тлумачення конституційних нормативно-правових приписів;

- акти тлумачення кримінальних нормативно-правових приписів;

- акти тлумачення цивільних нормативно-правових приписів За суб'єктами:

- акти органу законодавчої влади;

- акти глави держави;

- акти органів судової влади;

- акти органів виконавчої влади

За характером норми права, що тлумачиться:

- матеріальні;

- процесуальні За сферою дії:

- казуальні;

- нормативні, що за авторством норм права, що тлумачаться, поділяються на:

1) акти автентичного тлумачення;

2) акти делегованого тлумачення

За формою зовнішнього прояву: - письмові

За юридичною значущістю: - акти офіційного тлумачення тлумачення Конституції України здійснює Конституційний Суд України; ¦ метою такого тлумачення є переборення невизначеності в розумінні конституційних положень, встановлення дійсного змісту нормативно-правових приписів Конституції України;

конституційний нормативно-правовий припис тлумачиться в межах конституційно-правової галузі; • при тлумаченні Конституції України має враховуватися принцип системності тлумачення;

принципи та норми розділу І Конституції України є основоположними для інших норм Конституції - зокрема та системи джерел права України - загалом;

Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єктів права на конституційне подання щодо офіційного тлумачення Конституції України (Президент України, не менш як 45 народних депутатів, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування);

Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єктів права на конституційне звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України (громадяни України, іноземці, апатриди, юридичні особи) з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи; строк конституційного провадження не може перевищувати: для кон-ституційного подання - 3 місяців, для конституційного звернення -6 місяців з моменту його відкриття;

у справах з питань офіційного тлумачення Конституції України Конституційний Суд України дає висновки;

тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України здійснюється на пленарних засіданнях Конституційного Суду України, які є правомочними за умови присутності не менше ніж 12 з 18 суддів; висновки Конституційного Суду України вважаються наданими, якщо за них проголосували не менше ніж 10 суддів;

тлумачення Конституції України є офіційним, обов'язковим для всіх суб'єктів на всій території України;

тлумачення Конституції України є остаточним та не може бути оскаржене; правила-роз'яснення, що містяться в актах тлумачення Конституційного Суду України, є невід'ємними від норм Конституції України; тлумачення Конституції України може бути нормативним або казуальним; тлумачення має важливе значення як для правотворчої, так і для право-застосовчої та правореалізаційної діяльності;

при тлумаченні нормативно-правових приписів Конституції України необхідно враховувати, що: 1) норми Конституції є нормами прямої дії; 2) Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та підзаконні акти приймаються на основі Конституції України та мають відповідати їй

ОСОБЛИВОСТІ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

ОСОБЛИВОСТІ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ

згідно зі ст.

згідно зі ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» такі договори застосовуються в порядку, передбаченому для норм на-ціонального законодавства;

ст. 9 Конституції України визначає, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, є можливим лише після внесення відповідних змін до Конституції України;

ст. 18 Конституції України визначає, що зовнішьополітична діяльність України здійснюється за загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права;

ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» містить таке застереження; «Якщо міжнародним договором України, який на-брав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то за-стосовуються правила міжнародного договору»;

підставами тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів є: 1) неузгодженість норм міжнародного та внутрішьодер-жавного права, 2) відсутність сталої та чіткої практики застосування норм міжнародного права;

Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єктів права на конституційне подання щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість (Президент України, Кабінет Міністрів України); строк конституційного провадження у даній категорії справ - не більше ніж 3 місяці з моменту його відкриття;

у справах з питань офіційного тлумачення міжнародних договорів України Конституційний Суд України дає висновки; тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів здійснюється на пленарних засіданнях Конституційного Суду України, які є правомочними за умови присутності не менше ніж 12 з 18 суддів; висновки Конституційного Суду України вважаються наданими, якщо за них проголосували не менше ніж 10 суддів;

дія висновків про тлумачення міжнародних договорів поширюється на всіх суб'єктів права на всій території України;

ці висновки є тлумаченням Конституції України та є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені;

тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України є важливим для правотворення, а також уподібненого правоза-стосування та правореалізації;

при тлумаченні міжнародних договорів України необхідно враховувати: 1) положення міжнародного права про пріоритет загальновизнаних прин-ципів та норм міжнародного права, 2) положення щодо належності Кон-ституції України до найвищої юридичної сили в системі джерел права України