Ненадання допомоги хворому медичним працівником
(ст. 139). У частині 1 ст. 139 встановлюється відповідальність за не-надання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо медичному працівникові завідомо відомо, що це може спричинити тяжкі наслідки для хворого.
З об'єктивної сторони злочин полягає в бездіяльності — в ненаданні допомоги хворому без поважних на те причин, якщо це могло спричинити тяжкі для нього наслідки.
Ненадання допомоги може бути виражене у відмові практикуючого лікаря або медсестри, які знаходяться вдома, тобто поза службою, з'явитися за викликом до хворого або його близьких, у відмові надати допомогу при нещасному випадку, події на вулиці тощо. Поважні причини ненадання допомоги, які виключають відповідальність, можуть бути різними: непереборна сила, стан крайньої необхідності, хвороба самого медичного працівника, що позбавляє його можливості надати допомогу, некомпетентність цього працівника, якщо ним вжиті заходи щодо виклику належного фахівця, відсутність медикаментів або хірургічних інструментів, невміння ними маніпулювати та ін. Можливість настання тяжких наслідків для хворого в зв'язку з ненаданням йому допомоги має бути реальною, тобто такою, яка за звичайного її розвитку може в конкретних умовах призвести до смерті або інших тяжких наслідків.З суб'єктивної сторони злочин передбачає завідомість (умисел або самовпевненість), за якої винний усвідомлює, що ненадання ним допомоги хворому може спричинити його смерть, серйозні ускладнення та інші тяжкі наслідки.
Суб'єкт злочину спеціальний — це медичний працівник, зобов'язаний відповідно до встановлених правил надавати допомогу хворому (лікарі, в тому числі й ті, які не працюють в медичних установах, наприклад, займаються приватною практикою, медичні сестри, акушерки, фельдшери, фармацевти, які на час ненадання допомоги знаходяться на службі).
У частині 2 ст. 139 встановлена відповідальність за ненадання допомоги хворому, що спричинило смерть або інші тяжкі наслідки (наприклад, важкі ускладнення тощо). Між ненаданням допомоги і цими наслідками має бути встановлений причинний зв'язок. Однак якщо надання допомоги все одно не могло запобігти настанню вказаних наслідків, медичний працівник відповідає за ч. 1 ст. 139, за сам факт ненадання такої допомоги. Наслідки, що настали, не можуть бути поставлені йому в вину, оскільки тут між ненаданням допомоги і цими наслідками відсутній причинний зв'язок.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 139 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років; за ч. 2 ст. 139 — обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Еще по теме Ненадання допомоги хворому медичним працівником:
- Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником
- 32. Кримінальна відповідальність за ненадання медичної допомоги.
- Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
- Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
- Порушення права на безоплатну медичну допомогу
- Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
- Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником
- Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
- 25. Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником
- Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
- Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби
- 3. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров'я людини, які вчинюються у сфері медичного обслуговування
- § 3. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров'я людини, які вчинюються у сфері медичного обслуговування
- 52. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- 33. Примусові заходи медичного характеру : поняття та види
- Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника