10. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті.

Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті.

Об'єкт злочину — встановлений в Україні порядок використання валютної виручки і надходжень в іноземній валюті на користь резидентів України.

Об'єктивна сторона злочину — умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей.

Склад злочину — формальний. Строк повернення такої виручки визначається в контрактах, але він не може перевищувати 90 календарних днів з дати митного оформлення. Приховування валютної виручки — це неповідомлення відповідних органів про одержання валютної виручки. Злочин вважається закінченим з моменту: 1) не-надходження виручки в іноземній валюті на рахунок уповноваженого банку у належний строк; 2) фактичного вчинення дій, які полягають у приховуванні виручки чи відповідних матеріальних цінностей; 3) недекларування доходів в іноземній валюті.

Суб'єкт злочину — спеціальний. Це: службові особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності — резиденти України, якими від реалізації на експорт товарів одержана виручка в іноземній валюті чи імпортуються товари за експортними бартерними договорами. Суб'єктами також можуть бути особи, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи і якими одержана зазначена виручка чи імпортуються товари.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах (ч. 2), а особливо кваліфікуючою ознакою — вчинення його в особливо великих розмірах (ч. З ст. 207 КК).