<<
>>

§ 3. Види складу злочинів

1. Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифікація) має важливе

значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх істотних ознак,

а в кінцевому підсумку — для точної кваліфікації злочину.

Склади можна

класифікувати за різними кри-

теріями: за ступенем суспільної небезпечності; за структурою, тобто за способом

описування ознак складу в законі; за особливістю законодавчого конструювання.

2. Суспільна небезпечність злочину — це об'єктивно існуюча антисоціальна

властивість, обумовлена всією сукупністю його негативних ознак, що свідчать про

реальну можливість заподіяти шкоду охоронюваним кримінальним законом суспільним

відносинам. Причому слід відрізняти суспільну небезпечність як закріплену в

законі певну нормативну абстракцію від небезпечності конкретно вчиненого

злочину. В кримінальному законі вона закріплюється лише як можливість

(здатність) заподіяння шкоди, а при вчиненні конкретного злочину ця можливість

перетворюється на дійсність і характеризує суспільну небезпечність саме цього

злочину.

За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) виділяють:

1) простий (іноді його називають основний) склад злочину — він містить у собі

основні ознаки злочину і не містить ні обтяжуючих (кваліфікуючих), ні

пом'якшуючих обставин. Так, у ч. 1 ст. 185 КК дається визначення крадіжки як

таємного викрадення чужого майна (без пом'якшуючих і без обтяжуючих обставин);

2) склад із кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують

відповідальність і впливають на кваліфікацію. Прикладом кваліфікованого складу

можна вважати ч. 2 ст. 185 КК, тобто крадіжку, вчинену повторно або за

попередньою змовою групою осіб ;

3) склад з особливо обтяжуючими (особливо кваліфікуючими) обставинами, тобто

такими, які надають злочину особливої суспільної небезпечності. Наприклад,

крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою (ч.

5 ст.

185);

4) склад злочину з пом'якшуючими обставинами (так званий привілейований склад),

що характеризується обставинами, які значною мірою знижують суспільну

небезпечність і караність даного виду злочину (наприклад, умисне вбивство,

вчинене в стані сильного душевного хвилювання — ст. 116, або вбивство при

перевищенні меж необхідної оборони — ст. 118).

3. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак

безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.

І- До простих складів відносять ті, які містять у собі ознаки одного 'Суспільне

небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт. Прикладом простих складів є

умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК), грабіж (ч. 1 ст. 186).

Складним є склад, законодавча конструкція якого ускладнена якими-небудь

обставинами. Тому складними слід визнати склади з двома об'єктами (розбій — ст.

187), із двома діями (самовільне присвоєння владних повноважень або звання

службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільне небезпечних діянь —

ст. 353), із двома формами вини (умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило

смерть потерпілого, — ч. 2 ст. 121).

До числа складних відносять також і альтернативні склади, об'єктивна сторона

яких може виражатися в декількох діях чи способах дії або в різних наслідках.

Так, державна зрада в ст. 111 визначена як злочин, що може бути вчинений шляхом

переходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту,

шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх

представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Як

видно, кожна з названих дій утворює об'єктивну сторону зазначеного злочину. У

той же час склад злочину, зазначений у ч. 1 ст. 277, передбачає відповідальність

за умисне руйнування або пошкодження транспортних засобів за умови настання

будь-якого з зазначених у даній статті наслідків: аварії поїзда, судна;

порушення нормальної роботи транспорту; створення небезпеки для життя людей,

настання інших тяжких наслідків.

4.

За особливостями конструкції виділяють злочини з формальним складом, злочини

з матеріальним складом і злочини з усіченим

складом.

Таке конструювання грунтується на тому, що будь-який злочин у своєму розвитку

може пройти цілий ряд стадій (етапів): готування, замах, закінчений злочин.

Причому окремим видам злочинної діяльності властива винятково висока суспільна

небезпечність вже на ранніх стадіях її розвитку. Тому законодавець закріплює

нерідко момент закінчення таких злочинів уже на стадії замаху чи навіть

готування, не пов'язуючи закінчення злочину з фактом настання суспільне

небезпечних наслідків.

Злочинами з формальним складом називають такі, що не містять у собі як

обов'язкову ознаку суспільне небезпечні наслідки, а тому злочин вважається

закінченим з моменту вчинення зазначених у законі діянь. Наприклад, ч. 1 ст. 331

встановлює відповідальність за незаконне перетинання державного кордону. І цей

злочин вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння (переходу),

незалежно від можливих наслідків.

Злочинами з матеріальним складом вважаються такі, при конструюванні яких як

обов'язкові ознаки об'єктивної сторони включаються певні суспільне небезпечні

наслідки вчиненого злочину. У таких складах об'єктивна сторона отримує свій

повний розвиток лише за умови настання зазначених наслідків і тільки з цього

моменту злочин вважається закінченим. У злочинах з матеріальним складом потрібно

обов'язково встановлювати причинний зв'язок між самим діянням і суспільне

небезпечними наслідками, що настали. Прикладом злочину з матеріальним складом є

вбивство, що вважається кінченим лише з моменту смерті потерпілого (ст. 115).

Сам по собі факт пострілу в жертву з метою її вбивства не утворює складу

закінченого злочину, оскільки не настав передбачений кримінальним законом

наслідок — смерть іншої людини. Такі дії повинні кваліфікуватися лише як замах

на вбивство (статті 15 і 115).

Злочинами з усіченим складом вважаються такі, в яких момент закінчення злочину

самим законом переноситься на стадію готування або на стадію замаху. Наприклад,

за ст. 129 відповідальність за погрозу вбивством настає з моменту самої погрози,

а розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу з метою заволодіння

чужим майном (ст. 187).

<< | >>
Источник: М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти — Київ—Харків: Юрінком Інтер—Право,2001. - 416 с.. 2001

Еще по теме § 3. Види складу злочинів:

  1. 12. Види складів злочину
  2. § 1. Поняття та види військових злочинів
  3. § 1. Поняття і значення складу злочину
  4. § 2. Елементи і ознаки складу злочину
  5. § 3. Види складу злочинів
  6. § 3. Суспільне небезпечні наслідки: поняття, види,значення
  7. §2 Зазначимо лише, що спосіб виступає як обов'язкова ознака складу злочину у випадках, коли він:
  8. § 3. Умисел та його види
  9. § 4. Необережність та її види
  10. § 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
  11. § 5. Рецидив злочинів
  12. 1. Поняття та види військових злочинів
  13. Причиновий зв’язок як об’єктивна характеристика злочину
  14. Причиновий зв’язок як ознака (складова) складу злочину
  15. Причиновий зв’язок у законодавчій характеристиці окремих видів злочинів
  16. Причиновий зв’язок та кваліфікація злочинів з матеріальним складом
  17. 3.2. Об’єктивна сторона злочинів проти здоров’я населення і системи заходів, що забезпечують його охорону
  18. 3.5. Кваліфіковані види складів злочинів проти здоров’я населення і системи заходів, що забезпечують його охорону
  19. 3.6. Проблеми відмежування складів злочинів проти здоров’я населення і системи заходів, що забезпечують його охорону, від суміжних складів злочинів