<<
>>

Завідомо неправдиве показання (ст. 384).

З об'єктивної сторони цей злочин полягає у даванні завідомо неправдивих показань свідком чи потерпілим або завідомо неправдивому висновку експерта під час провадження дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також у завідомо неправильному перекладі, зробленому перекладачем у таких самих випадках.

Неправдивість показань свідка або потерпілого полягає у повідомленні відомостей про факти й обставини справи, які не відповідають дійсності. Цей злочин вчиняється лише активними діями, мовчання свідка про відомі йому дійсні обставини справи є однією з форм відмови від давання показань і може тягти відповідальність за ст. 385. Неправдивість висновку експерта виявляється у відомостях, що можуть стосуватися окремих питань та висновку в цілому. Неправдивий переклад означає неправильну передачу тих показань, документів та інших матеріалів справи, що підлягають перекладу.

З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється тільки з прямим умислом. Особа, завідомо знаючи про неправдивість відомостей, бажає повідомити їх дізнанню, слідству або суду.

Суб'єкт цього злочину — свідок, потерпілий, експерт, перекладач. Обвинувачуваний і підозрюваний за давання неправдивих показань відповідальності не несуть.

Частина 2 ст. 384 встановлює більш сувору відповідальність за зазначені дії, якщо вони були поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 384 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років; за ч. 2 ст. 384 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по кримінальному праву України. 2011. 2011

Еще по теме Завідомо неправдиве показання (ст. 384).:

  1. Свідок має право:
  2. § 2. Класифікація доказів та їх джерел
  3. § 2. Загальна характеристика слідчих дій
  4. Виклик та допит потерпілого
  5. § 3. Судове слідство
  6. Завідомо неправдиве показання (ст. 384).
  7. § 1. Види злочинів проти правосуддя
  8. Завідомо неправдиве показання
  9. §2 Зазначимо лише, що спосіб виступає як обов'язкова ознака складу злочину у випадках, коли він:
  10. § 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
  11. 1. Види злочинів проти правосуддя
  12. 4. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі
  13. 38. Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Відмінніст цього злочину від завідомо неправдивого показання.
  14. Стаття 384. Завідомо неправдиве показання
  15. §1. Поняття допиту та його види на досудовому слідстві
  16. §4. Фіксація ходу і результатів пред'явлення для впізнання
  17. §3. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування шахрайств, що вчиняються у побутовій сфері