<<
>>

38. Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Відмінніст цього злочину від завідомо неправдивого показання.

Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Об'єктом злочину є правосуддя стосовно забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі.

Завідомо неправдивий донос має бути зроблений безпосередньо суду, прокурору, слідчому або органу дізнання. Об'єктивна сторона злочину полягає в завідомо неправдивому повідомленні суду, прокурору, слідчому чи органу дізнання про вчинення злочину. Завідомо неправдивим повідомлення буде якщо воно містить брехливі відомості щодо готування, замаху на злочин або закінчений злочин із вказівкою на конкретну особу, яка фактично його не вчиняла. Завідомо неправдиве повідомлення може бути усним або письмовим. Злочин вважається закінченим з моменту надходження неправдивого повідомлення у правоохоронні органи незалежно від подальшого порушення справи та її долі. Склад злочину - формальний. Суб'єкт злочину -загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотиви цього злочину можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: у поєднанні з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині; зі штучним створенням доказів обвинувачення; з корисливих мотивів. Стаття 384. Завідомо неправдиве показання.

Об'єктом злочину є правосуддя стосовно забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі. Об'єктивна сторона злочину полягає в завідомо неправдивому даванні показань свідком чи потерпілим або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства чи проведення розслідування тимчасовою спеціальною комісією ВР України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у тих самих випадках. Неправдивими є такі показання потерпілого чи свідка, які перекручують дійсні обставини, фактичні дані, що мають доказове значення у справі.

Неправдивість висновку експерта може виявитись у неправильному викладенні ходу експертного дослідження або його висновків. Неправдивість перекладу може полягати у невірному перекладі з однієї мови на іншу запитань, відповідей, показань, промов та документів. Склад злочину - формальний. Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним можуть бути тільки особи, які беруть участь у кримінальному чи цивільному процесі як свідки, потерпілі чи експерти або перекладачі і досягай 16 років. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: у поєднанні з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині; із штучним створенням доказів обвинувачення; з корисливих мотивів.

<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по кримінальному праву України2011. 2011

Еще по теме 38. Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Відмінніст цього злочину від завідомо неправдивого показання.:

  1. § 3. Поняття і характеристика основних положень досудового слідства
  2. § 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
  3. 4. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі
  4. 38. Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Відмінніст цього злочину від завідомо неправдивого показання.
  5. Примушення давати показання (ст. 175)
  6. Процесуальні права потерпілого як основа його процесуального становища