<<
>>

7. Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці

Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості (ст. 422). Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок збереження державної і військової таємниці.

Об'єктивна сторона цього злочину може складатися з таких ознак: розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, за відсутності ознак державної влади (ч.

1); втрата документів або матеріалів, що становлять таку саму таємницю (ч. 2).

Державною таємницею є найважливіші відомості військового, економічного та іншого характеру, що мають важливе значення для оборонних та інших державних інтересів і спеціально охороняються державою.

Під розголошенням відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, слід розуміти протиправний їх розголос, внаслідок чого вони стали надбанням хоча б однієї сторонньої особи. Розголос цих відомостей може полягати як в усному, так і в письмовому їх повідомленні, а також у показі або передачі документів і матеріалів, що становлять державну таємницю. Способи розголошення для даного складу значення не мають. Злочин вважається закінченим з моменту, коли відомості стали відомі іншій особі.

Під втратою документів або матеріалів, що містять відомості військового характеру, які становлять державну таємницю, а також предметів, відомості про які становлять державну таємницю, слід розуміти вчинення діяння, при якому внаслідок порушення військовослужбовцем встановлених правил поводження із ввіреними йому документами (матеріалами, предметами) вони, всупереч волі винного, виходять з його володіння і стають надбанням третьої особи.

З суб'єктивної сторони розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю і порушення встановлених правил поводження із документами, матеріалами або предметами може бути вчинено як умисно, так і через необережність, щодо тяжких наслідків (ч. 3 ст. 422) - вина лише необережна.

Суб'єктом розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, може бути будь-який військово-

службовець, якому відомі ці відомості; втрати документів - військовослужбовці, яким були довірені по службі ці документи (матеріали, предмети).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 422 - позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 2 ст 422 - позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 3 ст. 422 - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

<< | >>
Источник: М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти — Київ—Харків: Юрінком Інтер—Право,2001. - 416 с.. 2001

Еще по теме 7. Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці:

  1. Розголошення державної таємниці
  2. § 1. Поняття та види військових злочинів
  3. Порушення статутних правил внутрішньої служби
  4. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації
  5. 1. Поняття та види військових злочинів
  6. 7. Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці
  7. 14. Загальна характеристика військових злочинів.
  8. Особливості стабілізації 20-х років. Розвиток країн Європи та Америки.
  9. 5.2. Козацьке судочинство та його традиції
  10. Реформування законодавства. Розвиток галузей права
  11. §1. Поняття оперативно-розиіукової діяльності та значення її методів при розслідуванні злочинів
  12. Удосконалення законодавства у сфері адміністративно- правового статусу прокуратури України